Зарплата держслужбовців в Україні вторе вище їх окладу. Фото з архіву "Сегодня"
Зарплата держслужбовців традиційно є гаряче обговорюваною темою в Україні . Найчастіше про неї говорять як про одну з статей видатків бюджету, яку потрібно скорочувати . Набагато рідше зарплата держслужбовців згадується в контексті поліпшення якості роботи державних органів . Важливі обидва ці аспекти : ідеальна зарплата повинна одночасно сприяти і економії бюджетних коштів , і підвищенню мотивації держслужбовців , пише ЛІГАБізнесІнформ.
Новий уряд поки , в основному , намагається заощадити бюджетні кошти за рахунок керівних кадрів (президента , депутатів , міністрів та інших) . Так , в березні цього року Кабмін обмежив максимальний розмір їхньої місячної зарплати 15 мінімальними зарплатами ( 1218 х 15 = 18 270 грн ) . А в липні і зовсім до завершення АТО залишив їм тільки оклад .
Добре , що керівництво країни починає економити з себе . Наприклад , президент Литви Даля Грібаускайте на протязі декількох років , поки тривав фінансова криза , повертала половину своєї зарплати в бюджет . Погано те , що ці кроки мають мало спільного з комплексної реформою системи оплати праці держслужбовців в Україні , яка враховувала б бюджетну економію , стимулювала підвищення якості роботи держорганів і зачіпала всіх 335000 держслужбовців , а не тільки кілька сотень обраних фігур " , – відзначає економіст дослідницького центру СASE Україна Юлія Шибалкіна.
За її підрахунками , зарплата всіх держслужбовців складається з таких компонентів :
1 ) оклад ,
2 ) доплати і надбавки ,
3 ) премії ,
4 ) матеріальна допомога .
Примітно , що оклад становить лише близько однієї третини всього доходу (принаймні , в ключових державних органах : АП , ВР , Кабміні та центральних апаратах міністерств , співробітників яких опитав Case Україна ) .
Оклад встановлюється по – різному для керівних кадрів і рядових держслужбовців .
Відправною точкою для розрахунку окладу керівних кадрів є оклад прем'єр – міністра . Наприклад , президент може розраховувати на 140 % окладу прем'єра , міністри і депутати ( депутати прирівнюються до міністрів ) – на 92 % тощо . В свою чергу оклад прем'єра дорівнює 20 мінімальним зарплатам . Тут є одна особливість : з 2005 року перераховувати оклад прем'єра ( а значить , і інших) з підвищенням мінімальної зарплати заборонили . Тобто ось вже як десять років він дорівнює 20 х 332 грн (такий був розмір мінімальної зарплати в 2005 році ) – 6 640 грн .
Оклад рядових держслужбовців встановлюється Кабміном . Наприклад , для працівників центральних апаратів міністерств він варіюється від 669 грн для фахівців до 2290 грн для директорів департаментів . Ці цифри не переглядалися з 2007 року , коли мінімальна зарплата становила близько 430 грн ( зараз – 1 218 грн ) .
До окладу існує чимала кількість різноманітних доплат і надбавок :
- за ранг ( 45-160 грн ) ;
- за вислугу років ( 10-40 % окладу з урахуванням надбавки за ранг) ;
- за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи (50-100 % окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років) ;
- за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників ( колег – 50 % окладу , начальників – різниця між окладами ) . Ця норма тимчасово призупинена ;
- з а керівництво особливо великими структурними підрозділами (10-20 % окладу ) ;
- за знання іноземних мов (10-25 % окладу ) ;
- за науковий ступінь (5-10 % окладу ) ;
- за почесне звання ( 5 % окладу ) та інші.
Також держслужбовцям покладені премії за підсумками роботи та з нагоди свят і ювілейних дат . Порядок і розміри преміювання кожен держорган визначає самостійно. Премії виплачуються з призначеного для цього фонду , який становить не менше 10 % всіх окладів плюс гроші , зекономлені на порожніх робочих місцях .
Нарешті , є ще такі поняття , як " тринадцята зарплата " і " оздоровчі " в розмірі середньої зарплати . До речі , подібне існує не тільки в Україні , як багато хто вважає , а й у ряді європейських країн (Німеччини , Греції та інших). Там можуть платити " тринадцяту зарплату " до Різдва і " чотирнадцяту " – навпіл до Великодня та літньої відпустки . Втім , в Європі ця практика потихеньку відходить у небуття , оскільки вважається недостатньо прозорою.
В результаті зарплата держслужбовців в середньому раза в три більше, ніж їх оклад .
"У такій системі оплати закладено багато ризиків . Виходить , що близько двох третин зарплати держслужбовців залежить від їх керівників , які приймають рішення про застосовність доплат і надбавок , а також про преміювання . Подібна ситуація не є поганою за визначенням: вона , наприклад , дозволяє керівникам заохочувати ініціативу і творчість . Ось тільки для цього потрібно , щоб усі керівники були кваліфікованими управлінцями і порядними людьми . в іншому випадку отримуємо нерівне ставлення до службовців і навіть використання їх в особистих цілях керівництва" , – резюмує Юлія Шибалкіна .