Що змінилося в результаті ЗВТ з ЄС. Фото: архів
Україна в рамках угоди про Зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС вже два роки може продавати свою продукцію європейцям без ввізних мит. З початку цього року ввізні мита зняли і для європейських виробників. Незважаючи на побоювання українських товаровиробників, засилля дешевого імпорту в Україні немає, а європейський ринок продовжує захищати себе квотами. Сайт "Сегодня.иа" з'ясовував, як за час існування ЗВТ змінилася ситуація з експортом у країни ЄС і що заважає українцям "завоювати" новий ринок.
Експорт у ЄС зріс, але незначно
За останній рік експорт в країни ЄС, судячи за даними Єврокомісії, збільшився на 5%, відзначає аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко. У структурі українського експорту 37% займають європейські країни, а більшість експортованої продукції – товари агропромислового комплексу (АПК). Українські виробники вже встигли вичерпати квоти на експорт меду, вівса, цукру, солоду і пшеничної клейковини, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, м'ясо птиці, пшеницю, кукурудзяну та ячмінну крупу/борошно, зерно. "В цілому наші виробники нарощують експорт продуктів в країни ЄС, хоч і незначними темпами", – розповідає Максим Пархоменко.
"В цілому наші виробники нарощують експорт продуктів в країни ЄС, хоч і незначними темпами", – розповідає Максим Пархоменко.
У 2014-му частка аграрного експорту в ЄС становила 28,5%, в той час в кінці 2015-го частка впала до 27,7%, розповідає експерт аграрних ринків УКАБ Дарина Гриценко. "Однак, якщо порівнювати січень-вересень 2015-го і аналогічний період 2016-го, бачимо, що частка зростала з 25,1% (2015) до 27,9% (2016)", – уточнює експерт. За час дії ЗВТ вдалося наростити експорт курятини, яєць птиці, пшениці, ячменю, насіння олійних культур, олії рапсової, цукру, кондитерських виробів. За перші три квартали поточного, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, також збільшилися поставки меду, горіхів, соняшникової олії, оброблених томатів та макухи.
Фото: архів
"Квоти є основним бар'єром для українських виробників. Вже за перші півроку ми повністю вичерпали половину квот. Виходячи з цього, українські виробники не можуть повністю реалізувати свій експортний потенціал на ринку ЄС", – вважає Максим Пархоменко. Так, ЄС запровадив для України тарифні квоти на 36 видів продуктів (м'ясо птиці, крупи, борошно, мед, молочні продукти, сухе молоко, гриби тощо). Це означає, що 36 видів продукції Україна може продавати в ЄС без мита лише в певних обсягах. Після того, як квота вичерпується, виробникам доводиться платити ввізні мита. Як розповідає директор з наукової роботи Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан, квоти вводяться на чутливі для країни товари. Таким чином, Європейський Союз "захищає" свій ринок.
"Квоти є основним бар'єром для українських виробників", – вважає аналітик.
У 2014 році Україна повністю використовувала квоти тільки за шістьма групами товарів, у 2015-му – майже по восьми (цукор на 99%), а за перші три квартали 2016-го вже закрито безмитні квоти по 11 групах товарів. Це, за словами Дар'ї Гриценко, свідчить про наявність попиту на українську продукцію з боку ЄС.
Після вичерпання квот торгівлю з ЄС можна продовжувати, проте вартість продукції після цього збільшиться (експортерам доводиться компенсувати мито). Іноді подібні мита призводять до того, що українські товари на європейському ринку стають неконкурентоспроможними. Квоти ЄС обмежують вільну торгівлю, розповідає Директор Асоціації Союз птахівників України Сергій Карпенко. Після того, як квота вичерпується, за кожну тонну філе курки доводиться платити мито в 1024 євро. "З такою ціною конкурувати з європейськими виробниками нереально", – сказав Сергій Карпенко в коментарі "Сегодня.иа".
В УКАБ також зазначають: найбільшою перешкодою для подальшого нарощування експорту складають мита за межами квот на цукор, оброблені томати і м'ясо птиці. В той же час по таких категоріях як мед, виноградний та яблучний соки, крупи та борошно, пшениця і кукурудза мита не несуть настільки стримуючий характер.
Очікування не виправдалися
Ліквідація мит на імпортні товари, як очікувалося, повинна була призвести до зниження цін на деякі товари та розвитку конкуренції на внутрішньому українському ринку. Однак, як вважають в "Альпарі", ці очікування не виправдалися. "У довгостроковій перспективі якість наших товарів буде підвищуватися, в першу чергу через конкуренцію на внутрішньому ринку і бажанням наших виробників освоювати зовнішні", – упевнений експерт.
Крім мит, в українських експортерів виникла низка інших проблем. Основною проблемою, вважає Дарина Гриценко, є відсутність в українських виробників м'яса і молочних продуктів європейських сертифікатів відповідності якості, в основному через високу вартість такої сертифікації. При цьому, як зазначає експерт аграрних ринків, вимоги до продукції тваринництва одні з найжорсткіших серед всіх стандартів. Іншою проблемою є пошук покупця в Європі для української продукції. Навіть якщо продукція відповідає стандартам, необхідно налагодити зв'язки з європейськими покупцями – шукати напрями поставки або посередника.
Фото: архів
Через складність в оформленні сертифікатів на даних момент більшість товарів, які Україна продає в ЄС, сировина – зерно, овес, пшениця, розповідає Максим Пархоменко.
Зазначимо, квоти використовують ті українські виробники, які першими вийшли на ринок ЄС і реалізували свою продукцію. Фактично, працює "жива черга". Як зазначає Вероніка Мовчан, у деяких випадках тарифні квоти торгівлі з Європейським Союзом не заважають. "Вони (квоти, – прим. ред) просто невелика вишенька для тих, хто перший встиг вийти на ринок. Наприклад, мед. Він активно експортувався до цього, він активно продовжує експортуватися і зараз. По-моєму, торік експортери меду квоти в 5 разів перевищили. За квотою експортували без мита, а далі платили мита. В цьому році квота була використана, по-моєму, в перші кілька днів січня, а торгівля триває", – зазначає економіст. До речі, на мед діє квота 6 тис. тонн/ рік, на пшеницю – мільйон тонн на рік, гриби – 500 тонн.