Підсумки першого кварталу для української економіки: високі ціни і дешева нацвалюта

26 травня 2019, 07:54
Зростання ВВП значно менше розрахункового. Експерти стверджують: потрібен інвестор

/ Фото: Анатолiй Бойко, Сьогодні

ВВП України продовжує зростати: за останніми даними Держстату, реальний, тобто за вирахуванням інфляції, обсяг всіх товарів і послуг, вироблених усередині країни (ВВП), збільшився з початку року на 0,2%, а в порівнянні з 1-м кварталом 2018 року – на 2 , 2%. Але експерти відзначають: темпи зростання сповільнилися в порівнянні з 2018 роком, і прогнозують, що економіка може не досягти планових показників по ВВП в 2,8%, а це вже восени може спричинити за собою зростання цін і девальвацію гривні.

Де надбавка

Статистика відзначає зростання показників за рік у всіх сферах економіки. Промисловість додала 2,1% за рахунок випуску товарів тривалого виробництва, перш за все вантажних автомобілів і причепів (+15,2%), випуску ліків (+12,4%), збільшення видобутку вугілля (+7,2%), нафти і газу (+5,2%). Агросектор дав приріст на 3,4%, роздрібна торгівля – на 7,4%, транспорт – на 2,2%, перш за все за рахунок зростання автомобільних і авіаційних перевезень вантажів. Вражає зростання обсягів будівництва – за рік майже на чверть (24,3%). Свій "внесок" в зростання ВВП внесла і інфляція: за рік, квартал до кварталу, все подорожчало на 8,9%, при цьому більше чверті зростання цін припало на січень-березень 2019 року, склавши 2,4%. У квітні інфляція прискорилася: 1% за місяць, або 3,4% з початку року.

Реклама

Прогнози експерів

Експерти кажуть, що економіка у нас в цьому році зростає мляво, а це ставить під загрозу як виконання показників держбюджету, так і заплановане підвищення соцстандартів.

"На цей рік закладено зростання ВВП 2,8%, або по 0,7% щокварталу, – нагадав виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Поки за підсумками чверті року маємо втричі менше, причому приріст йде не за рахунок промисловості, яка з початку року в мінусі на 0,8%, а в основному за рахунок торгівлі. Курс долара зараз низький, оскільки в країні надлишок валюти через надходження від трудових мігрантів та за рахунок скупки іноземними інвесторами високодохідних (під 17,5% річних, що вдвічі вище очікуваної за цей рік інфляції) цінних держпаперів (ОВДП), номінованих у гривні. Восени ситуація зміниться на протилежну: ОВДП інвестори пред'являть до викупу, через що гривня девальвує до 28,5-29 грн/дол".

Президент Украналітцентру Олександр Охріменко побоюється, що влада буде змушена підвищити з 1 липня соцстандарти за рахунок емісії, що в результаті хоча і покаже підвищення ВВП через прискорення інфляції, але його зростання буде формальним, арифметичним.

"Треба поміняти інвестклімат, щоб бізнес вкладав гроші не в ОВДП, а в промисловість, тільки тоді можна говорити про реальний розвиток економіки", – уклав Охрименко. 

Демографія, пенсіонери і судді

А ось населення України, за даними Держстатистики, продовжує скорочуватися: за 1-й квартал українців стало менше на 73,7 тис. осіб. Також Мінсоцполітики підрахувало, що на 1 квітня налічується 11,4 млн пенсіонерів, це на 100 тис. менше, ніж на 1 січня. Крім того, з початку року померли 159,2 тис. осіб, народилися 76,1 тис., ще майже 9,5 тис. осіб – в'їхали до нас мігранти.

Реклама

Нагадаємо, середня пенсія зросла за рік до 2899 грн (+360 грн), мінімальна пенсія до 1 липня буде 1497 грн, з 1 липня підвищиться до 1564 грн, максимальна пенсія – 14 970 грн, або не більше 10 мінпенсій. Середня трудова пенсія, яку отримують 8,6 млн осіб, дорівнює 2942 грн, пенсія за інвалідністю (вона у 1,4 млн осіб) – 2221 грн, за вислугу років (лікарі, вчителі, механізатори, доярки тощо, всього 648 тис. осіб) – 4051 грн. Найвищі виплати у суддів – в середньому 44 тис. грн (отримують 3,3 тис. осіб), але юридично це не пенсії, а "грошове утримання", тому воно не підпадає під обмеження в 10 мінпенсій.

Раніше прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що економіка України у 2019 році має зрости не менше ніж на 3%. За його словами, в цьому році уряд планує інвестувати, в першу чергу, в освіту, медицину і енергетичну ефективність. Експерти також вважають, що Україна повинна переорієнтуватися з поставок сировини на експорт продукції з високою доданою вартістю.