Фото: Pixabay, "Сегодня"
Рік, що минає 2016 рік мав стати поворотним для економіки України – по крайній мірі, так запевняли в Кабінеті міністрів. Втім, економічна ситуація дійсно дещо стабілізувалася після того, як країна пройшла "дно" кризи: ВВП, за розрахунками влади, за 2016 рік зріс на 1-1,5%, інфляція сповільнюється (в річному вираженні в листопаді 12,1%), промвиробництво стало періодично показувати зростання. Але зате "підкачала" гривня - при закладеному в бюджеті 2016 курсі 24,1 грн/дол., нацвалюта в грудні не раз падала нижче 27 грн/дол.
Чи вдалося владі в повній мірі досягти амбітних цілей, стане ясно лише в січні-2017, коли Держстат опублікує річну статистику. А поки "Сегодня.ua" згадує гучні події 2016 року, які пов'язані з економікою.
Зона вільної торгівлі з ЄС
"Вільна торгівля" між Україною і ЄС в повній мірі заробила з 1 січня 2016 року. До цього Україна користувалася переференціями і не скасовувала мита на європейські товари, хоча сама експортувала товари в ЄС без мит. Тепер в структурі українського експорту 37% займають європейські країни. За час дії ЗВТ вдалося наростити експорт курятини, яєць птиці, пшениці, ячмені, насіння олійних культур, ріпакової масло, цукру, кондитерських виробів.
Але, незважаючи на побоювання українських товаровиробників, засилля дешевого імпорту в Україну так і немає, а європейський ринок продовжує захищати себе квотами, які досить швидко вичерпуються. Після вичерпання квот торгівлю з ЄС можна продовжувати, але вартість продукції після цього збільшиться, тому що експортерам доводиться компенсувати мито.
Крім того в цілому експорт українських товарів за дев'ять місяців 2016 роки не виріс, а навпаки – впав на 8,9%.
Зростання тарифів ЖКГ і трохи соцстандартів
Тарифи на світло, газ і воду в Україні двічі за рік додали по 20% – підвищення відбулися в березні і вересні. Крім того, в травні Кабмін скасував "соціальну" ціну на газ для населення, що призвело до збільшення платіжок за газ майже двоє. Слідом за газовими пропорційно "підтяглися" і рахунки за опалення і гарячу воду.
У 2017 році влада обіцяє ціну на газ вже не підвищувати. А ось електроенергія подорожчає знову – останній етап зростання цін до запланованого ринкового рівня відбудеться в березні.
При цьому в 2016 році на виплату субсидій незахищеним верствам населення в держбюджеті було передбачено близько 40 млрд гривень, на на 2017 рік передбачається збільшення до 47-51 млрд.
Соцстандарти в той же час за рік підняли в цілому на 16,1% – це перевищує прогнозовану за підсумками 2016 року інфляцію (12%).
З 1 грудня мінімальна зарплата склала 1600 грн, прожитковий мінімум – 1544 грн, а мінімальна пенсія – 1227 грн. Як зазначав прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, в середньому пенсії підвищилися на 117 грн. "Це невеликі кошти, але це крок вперед", – заявляв Гройсман.
З 1 січня 2017 року планується зростання мінімальної заробітної плати до 3200 грн.
Офшорний скандал
"Панамагейт" наробив шуму не тільки в Україні, а й в усьому світі. Історія почалася ще за рік до скандалу з витоку конфіденційних документів панамської юридичної компанії Mossack Fonseca, яка займалася реєстрацією офшорів. Папери ретельно досліджувала група журналістів, яка 3 квітня 2016 року і опублікувала матеріали по "панамському архіву". Вже 9 травня бази даних відкрилися для публічного доступу.
Всього в "панамських документах" фігурували 643 "українські" офшори, однак не у всіх записах були вказані прізвища, деякі імена, навпаки, дублюються. Особливу увагу привернули записи, пов'язані з президентом України Петром Порошенком – про так і не проданий (переданому в "сліпий траст") "Рошен". Глава держави на скандал відреагував швидко і попросив юристів пояснити, чому не порушував закон.
Юристи Авеллум і ICU, які відповідали за передачу активів Порошенка, в результаті спростували вчинення грошових переказів за кордон.
"Панамагейт" в країні затих, і, як у державах, що оскандалились, в Україні після "офшорної справи" майже нічого не змінилося. Національне антикорупційне бюро, яке взялося за розслідування, так і не висунуло власникам офшорів ніяких конкретних звинувачень.
ОСББ для всіх
З 1 липня в Україні розпочалася революція в сфері ЖКГ – ЖЕКи в Україні втратили свої функції, а замість них мешканці багатоквартирних будинків стали створювати об'єднання власників – ОСББ. Ті, хто не встиг на 1 липня визначитися з формою власності, перейшли під начало державних керуючих.
До листопада в ОСББ об'єдналися мешканці приблизно 25% житлового фонду, підрахували в "Опорі". При цьому в багато об'єднання входять жителі відразу декількох будинків.
В цілому експерти оцінюють комунальну революцію позитивно, але є і істотний мінус. Стан житлового фонду в країні залишає бажати кращого: капітальний ремонт в більшості багатоповерхівок не проводився з часів незалежності, а у місцевих жителів немає коштів на фінансування робот.
Електронні декларації
У тестовому режимі система е-декларацій запрацювала 15 серпня, а в повноцінному – 1 вересня. Старт електронного декларування в Україні був пов'язаний з чималим кількість скандалів – питання викликало програмне забезпечення, ступінь захищеності інформації і т.д.
Але справжній шок рядові українці і світова громадськість зазнали вже після того, як доступ до реєстру декларацій був відкритий для всіх бажаючих – виявилося, що Україна не така бідна країна, просто багатства зосереджені в руках можновладців. Наприклад, депутати Верховної Ради сумарно задекларували 12,6 млрд грн – в середньому по 29 млн грн на кожного, а на додачу до них – колекції годин, квартир, будинків, автомобілів і картин. Члени Кабміну вказали в деклараціях майже 160 млн грн.
Перші кримінальні провадження за фактами незаконного збагачення на підставі аналізу відомостей, наведених в електронних деклараціях, були відкриті 17 листопада. Крім того, е-декларації спрацювали як наводка для злодіїв – після того, як нардепи, судді, силовики і тисячі держслужбовців повідомили про свої багатства, в Україні зафіксували мінімум п'ять пограбувань чиновників.
Другий етап електронного декларування стартує з 1 січня 2017 року – відзвітувати про доходи повинні будуть всі держслужбовці середньої ланки або особи, які надають публічні послуги. Зокрема, в цю категорію потрапляють директора держпідприємств, керівники держустанов, комунальних підприємств, поліцейські, нотаріуси, депутати місцевих рад, оцінювачі, аудитори, а також директори шкіл і вузів.
Співпраця з МВФ
14 вересня, після року перерви, Міжнародний валютний фонд (МВФ) нарешті схвалив перерахування Україні третього траншу кредиту за програмою розширеного фінансування (EFF). Розмір траншу склав 1 млрд доларів. Всього за програмою Украхна має отримати близько 17 млрд доларів, з яких вже виділено 7,7 млрд доларів.
МВФ 3 жовтня опублікував оновлений меморандум про співпрацю з Україною, завдяки якому і був отриманий третій транш. Україна тоді пообіцяла МВФ:
- скоротити перелік тих, хто раніше виходить на пенсію;
- посилити критерії для отримання мінімальної пенсії;
- створити умови, при яких буде вигідно декларувати фактичні доходи (детінізація зарплати);
- з 2017-го фінансувати добавки до пенсій з держбюджету, а не ПФ;
- розширити базу платників ЄСВ;
- консолідувати законодавство про пенсійну систему (зараз діє 20 законів).
При цьому представники Кабміну неодноразово заявляли, що підвищувати пенсійний вік не збираються і будуть доносити до МВФ недоцільність таких змін.
Крім того, до кінця 2016 року Київ розраховував отримати четвертий транш МВФ (близько 1,3 млрд доларів), але Фонд так і не виніс українське питання на обговорення ради директорів.
Рік без газу з Росії
25 листопада 2016 виповнився рівно рік, як Україна живе без закупівель газу у російського "Газпрому". Весь цей час країна обходилася паливом власного видобутку і реверсними поставками з країн Євросоюзу – Словаччини, Польщі та Румунії. Минулий опалювальний сезон також був пройдений без використання російського газу.
Від російського газу "Нафтогаз" відмовився при підписаному "зимовому пакеті" і теплій зимі, назвавши причиною неприйнятну ціну. Втім, не виключено, що в цей опалювальний сезон з "Газпромом" все-таки доведеться домовлятися – зима 2016-17 поки що виявляється холоднішою за попередню.
Націоналізація ПриватБанку
Незважаючи на відносно раннє прийняття держбюджету, українці не залишилися без сюрпризів "під ялинку". У грудні вся країна в паніці стежила за ситуацією з ПриватБанком, про який вже давно ходили тривожні чутки. 18-19 грудня греблю прорвало – влада оголосила про націоналізацію найбільшого банку України. Мінфін викупив акції "Привату" за символічну 1 грн.
Вся процедура націоналізації в підсумку зайняла 72 години, але клієнти "Привату" встигли понервувати – фізичні особи масово "обносили" банкомати, знімаючи готівку, а бізнесмени просиділи кілька днів із заблокованими рахунками, через що у багатьох виникли проблеми не тільки з виплатою зарплат співробітникам, а й з податковою.
Уже після передачі всіх акцій "Привату" в держвласність, в інформпросторі грянув новий скандал – екс-керівництво банку і НБУ стало звинувачувати один одного у "вбивстві" фінустанови. За даними Нацбанку, причиною націоналізації "Привату" стала втрата банком ліквідності і невиконання керівництвом нормативів. Але екс-бенефіціар банку Ігор Коломойський вважає, що банк навмисно "задушили" штучно завищеними вимогами НБУ. Втім, сторони конфлікту в один голос запевняють – час покаже, хто був правий.
ПриватБанк тепер перевірятимуть протягом півроку, потім влада сподівається стабілізувати ситуацію з капіталом установи і знову продати банк приватникам. За прогнозами глави НБУ Валерія Гонтаревої, всього на це знадобиться від року до трьох років.