/ Фото: Олександр Яремчук
Італійська Eni не вийшла з проектів з "Роснефтью" в Чорному і Баренцевому морях, проте не продовжує спільну роботу через санкції, повідомила голова ради директорів Eni Емма Марчегалья.
"Ми все ще в проектах і в Чорному морі, і в Баренцевому. Ми не виходили з проектів, але через санкції ми не продовжуємо (нашу роботу – ред.)", – сказала вона. Марчегалья не стала розкривати обсяг інвестицій, вкладених в ці проекти.
У жовтні 2018 року голова "Роснефти" Ігор Сєчін повідомляв журналістам, що Eni не виходила зі спільних з російською компанією проектів, а також про те, що робота за проектами триває. Коментуючи повідомлення ЗМІ про нібито вихід Eni з проекту з буріння на шельфі Чорного моря, Сєчін тоді зазначав, що в рамках цього проекту в повній відповідності з графіком проведена геологорозвідка і на поточному етапі не потрібно ніяких додаткових дій. Але це не означає вихід італійської компанії з проекту, підкреслював глава "Роснефти".
Пізніше представник Eni підтвердив, що компанія залишається партнером "Роснефти" в спільних проектах. "Eni підтверджує партнерство з "Роснефтью" в спільних проектах, однак зараз роботи щодо них припинені", – заявив представник італійської компанії.
Компанія Eni – один зі стратегічних партнерів "Роснефти" в освоєнні континентального шельфу РФ, зокрема Баренцева і Чорного морів.
Компанії в 2012 році домовилися про розвідку і розробку Центрально-Баренцевскої (СП Barentsmorneftegaz) і Фединської (Fedynskmorneftegaz) ділянок в Баренцовому морі, а також Західно-Чорноморської (Shatskmorneftegaz) площі в Чорному морі. Eni отримала в проектах 33,33%, при цьому, за умовами угоди, італійська компанія повністю фінансує геологорозвідку до моменту відкриття комерційних запасів вуглеводнів. В травні 2017 року "Роснефть" і Eni підписали угоду про розширення співпраці, а в грудні партнери повідомили про початок буріння на Західно-Чорноморській ділянці. У березні 2018 року "Роснефть" повідомила, що в результаті буріння першої розвідувальної свердловини Марія-1 була виявлена унікальна карбонатна структура потужністю понад 300 м, що може свідчити про наявність великих нафтогазових родовищ, проте наразі роботи за проектом припинено.
Нагадаємо, після анексії Криму навесні 2014 року Росія незаконно захопила дві третини української території шельфу Чорного моря. Затверджені запаси газу на ділянках шельфу, які залишилися підконтрольними Україні, становлять близько 37 млрд куб. м. Також близько 10 млрд куб. м становлять запаси на шельфі Азовського моря.
Як повідомлялося, президент Петро Порошенко 19 лютого 2018 року підписав розпорядження про представництво України в розгляді питання в Міжнародному арбітражному суді в Гаазі про порушення Росією Конвенції ООН з морського права.
Захищати інтереси України доручено заступнику міністра закордонних справ з євроінтеграції Олені Зеркаль. Вона підкреслила, що такоже Київ готує меморандум з цього питання, в якому Україна обґрунтовує свій статус прибережної держави.