Азербайджанський газопровід TANAP, через який до Європи піде "блакитне паливо" з потужного родовища Шах-Деніз в Каспійському морі, а в перспективі – і газ з Туркменістану, став об'єктом активних нападок з боку російської пропаганди.
Про це військово-політичний експерт Олександр Коваленко (Злий Одесит) пише на своїй сторінці у Живому журналі.
За його словами, TANAP на сьогоднішній день становить серйозну загрозу для російського "Газпрому", адже газова монополія РФ зараз має серйозні проблеми не тільки через падіння цін на газ більш ніж у 2 рази (з 250 до 120 за 1 тисячу кубометрів), але й зниження попиту на нього.
У першому півріччі 2018-го Анкара імпортувала по "Турецькому потоку" 12,7 млрд кубометрів газу, але за такий самий період 2019-го цифра впала до 8 млрд. Тим часом, за січень-червень 2019 року експорт газу з Шах-Деніза до Туреччини наблизився до позначки 1 млрд, а до кінця року по TANAP буде здійснена поставка 3 млрд кубометрів з виходом у 2020-му на розрахункові 6 млрд.
Справи з експортом газу з Азербайджану йдуть дуже добре – за 6 місяців 2019-го він становив 5,66 млрд кубометрів (на 83% більше показника за перше півріччя 2018-го). Безпосередньо ж видобуток газу в Азербайджані зріс на 19,4% і перевищив 17 млрд кубометрів, нагадує Коваленко.
Успіхи Баку по виходу на газовий ринок Туреччини, Грузії та приціл на Європу не залишилися без уваги Ірану, для якого питання збуту сировини – перманентне і хворобливе, пише блогер.
Ізгой світової політики – Тегеран – зробив ставку на гіпотетичну шкоду довкіллю, якої може завдати будівництво Транскаспійського газопроводу. І тут Іран знайшов підтримку Москви, яка теж озброїлася проти азербайджанського видобутку на Каспії і вивела на передову свого прем'єра Дмитра Медведєва, продовжує експерт.
Він нагадав, що нещодавно Москва відмовила Баку у продажу боргових ракетних комплексів "Бал-Е" мотивуючи відмову загрозою застосування даних комплексів проти Вірменії і каспійської флотилії РФ.
"Дивна мотивація, в якомусь сенсі говорить і про види РФ на подальші перспективи розвитку двосторонніх відносин з Азербайджаном", – зауважує експерт.
"По суті, Росія і Іран, роблячи ставку на екологічне питання, можуть поставити хрест на реалізації проекту Транскаспійського газопроводу. Причому, не просто можуть, а вже це роблять, запускаючи відповідну кампанію щодо дискредитації азербайджанських газопроводів", – підкреслює Олександр Коваленко.
"І хоча TANAP удостоєний міжнародних нагород в галузі охорони довкілля The Green World Awards 2019, The Communitas Award і CSR Excellence Award, саме інформаційна дискредитація його подальшого розвитку в проект Транскаспійського газопроводу буде проводитися через інформаційні ресурси РФ. А, як відомо, російська пропаганда така ж небезпечна, як і російські бомби", – нагадує блогер.
Раніше новини "Сьогодні" писали, що TANAP, який отримав назву "Південний газовий коридор", є одним з пріоритетних для ЄС проектів, який передбачає транспортування газу з Каспійського регіону через Грузію і Туреччину до європейських країн.
Газопровід TANAP протяжністю 1850 км призначений для транспортування азербайджанського газу з родовища Шах-Деніз в рамках Стадії-2 від грузино-турецького кордону до західних кордонів Туреччини.
Закладка фундаменту газопроводу TANAP відбулася 17 березня 2015 року в турецькій провінції Карс. Пропускна спроможність газопроводу складе як мінімум 16 млрд кубометрів, з яких 10 млрд спрямовуватиметься до Європи, 6 млрд кубометрів – в західні регіони Туреччини.
Вартість проекту оцінюється в 7,99 млрд доларів. У перспективі потужність газопроводу буде доведена до 24 млрд кубометрів газу на рік, а потім – до 31 млрд кубометрів.
На початковому етапі газ, який видобуватиметься в рамках другої фази розробки азербайджанського газоконденсатного родовища Шах-Деніз, розглядається в якості основного джерела для проектів "Південного газового коридору". На більш пізньому етапі до проекту можуть бути підключені й інші джерела.
Крім того, ділянку газопроводу через Балкани між Болгарією і Австрією, яка проходить по території Румунії споруджуватиметься за рахунок кредиту в рамках Європейського інвестиційного плану, також відомого як "план Юнкера".
Нагадаємо, що Україна також зацікавлена в газі, що надходить з південного напрямку: