/ Фото: Анастасія Іскрицька
Уповільненню інфляції в Україні може посприяти комплексний перегляд політики ціноутворення на продукти харчування. Таку думку висловив голова ради Нацбанку України Богдан Данилишин на своїй сторінці в Facebook.
Зокрема, Данилишин вважає доцільними такі кроки:
- впровадження зниженої ставки податку на додану вартість (ПДВ) на продукти харчування;
- введення за аналогією з європейськими країнами максимальних торговельних націнок: на продукти – не вище 15% від ціни виробника, на звичайні товари – не вище 30% від ціни виробника, на імпортні товари – не вище 30% від митної ціни;
- забезпечення державного контролю за ціноутворенням на споживчому ринку України (відновлення роботи Державної цінової адміністрації). Нагадаємо, в Україні скасували держрегулювання цін – в Кабміні запевняють, що цей механізм не робив продукти доступнішими.
"Основним принципом регулювання цін в розвинених країнах є обмеження норм прибутку підприємств соціального-значимого виробництва на певному рівні і введення штрафів за перевищення такого рівня. ... Окремо наголошую на необхідності вжити дієвих заходів щодо демонополізації економіки України", – додав Данилишин.
Також він зазначив, що розширення споживчого попиту, високі темпи зростання заробітних плат і недавнє зростання цін на нафту позначаться на рівні інфляції в четвертому кварталі 2018 року.
"Складається ситуація, при якій пріоритетна мета НБУ щодо зниження споживчої інфляції до 6% ± 2 п. П. В поточному році ... швидше за все, не буде досягнута", – зазначив Данилишин.
Серед основних факторів немонетарного характеру, які можуть негативно вплинути на інфляцію в листопаді:
- можливе зростання вартості пального в разі підвищення світових цін на нафту;
- збільшення цін на послуги ЖКГ через підвищення тарифу на газ для населення з 1 листопада;
- зростання цін на послуги зв'язку через підвищення тарифів на послуги пошти.
Основний фактор немонетарного характеру, який може позитивно вплинути на інфляцію в листопаді
- тенденція до уповільнення цін виробників, додав голова ради НБУ.
"Вплив НБУ на рівень інфляції суттєвий, але не має визначального значення. Грошові відносини не відірвані від інших сфер економічного життя. Дії в рамках можливостей Нацбанку без інших комплексних заходів не дадуть належного ефекту. Підвищення ставки рефінансування – а це головний інструмент Нацбанку в боротьбі з інфляцією – в умовах монополістичної структури ринку не забезпечить зниження інфляції. ... Інфляція – явище багатофакторне. У неї чимало складових. Якщо сегрегувати складові на монетарні і немонетарні, то саме немонетарних, ймовірно, виявиться більше. Наприклад, тарифи національних природних монополій та інфраструктурних монополістів впливають на рівень цін в країні. Впливає на ціни і вартість енергоресурсів, які ми переважно імпортуємо", – пояснив Данилишин і нагадав, що НБУ не може вплинути на немонетарні фактори інфляції.
За словами Данилишина, для зниження інфляції Нацбанк змушений підвищувати облікову ставку, але в період виходу економіки з кризи це викликає зростання вартості кредитів та зменшення обсягів кредитування економіки. Потенціал позитивного впливу збільшення облікової ставки на стримування інфляції в умовах інфляції пропозиції обмежений, підкреслив голова ради НБУ.
Нагадаємо, в жовтні 2018 року інфляція на споживчому ринку в жовтні в порівнянні з попереднім місяцем становила 1,7%, з початку року – 7,4%, в порівнянні з жовтнем 2017 року – 9,5%. Базова інфляція в жовтні в порівнянні з попереднім місяцем становила 1,3%, з початку року – 6,9%. Після чотирьох безінфляційних місяців споживчі ціни знову ростуть, причому швидкими темпами: у вересні та жовтні індекси споживчих цін були найвищими 2018 році.
Крім того, НБУ в черговий раз погіршив прогноз щодо інфляції на поточний та наступні роки. Тепер прогнозується, що за результатами 2018 року інфляція становитиме 10,1%. Раніше передбачалося, що її рівень буде на 1,2% нижче – 8,9%. Детальніше про прогнози читайте на сайті "Сьогодні" в матеріалі "Приборкати інфляцію не вдається: НБУ знову погіршив прогноз".