Малий бізнес побоюється, що нові податки його "дотиснуть". З архіву "Сегодня"
Підготовка податкової реформи в Україні набирає обертів: у вересні Нацрада реформ при президенті повинна подати єдину концепцію нового Податкового кодексу. Його "пошиють" з трьох концепцій, підготовлених Мінфіном, комітетом ВР з податкової і митної політики і фахівцями громадських бізнес-організацій. Після цього підсумковий документ вивчать в МВФ і в Раді, яка в підсумку повинна його прийняти. Як заявляв раніше прем'єр Арсеній Яценюк, він сподівається, що новий Податковий кодекс почне працювати з 1 січня 2016 р.
НАША РЕФОРМА. Тим часом економісти – президент Украналітцентру Олександр Охріменко та головний експерт Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський на прохання "Сегодня" вже узагальнили ці три концепції в одну, яка, на їхню думку, дозволить не тільки зібрати владі більше податків, але і зробити так, що бізнес буде їх платити, не намагаючись приховати частину через непомірно високих ставок. Що вийшло – див. інфографіку.
Як бачимо, експерти однозначно за спрощення справляння податків, зниження ПДВ в 1,5-2 рази (це пропонують не тільки підприємці, а й депутати, а Мінфін, навпаки, хоче підвищити його з 20 до 22%), а також за планове підвищення акцизів (це пропонують всі) і скасування пільг з оподаткування.
Радикальної виглядає ідея громадськості з поступовим введенням добровільної оплати єдиного соцвнеску, яку підтримав Охріменко (ті, хто хоче отримувати в старості пенсію – платять, хто не хоче – не платять), але, на думку експерта групи РПР "Податкова реформа" Володимира Дубровського, її навряд чи зараз стануть розглядати.
ЕКСПЕРТИ. "За основу Нацрада реформ, швидше за все, візьме ідеї Мінфіну і депутатів, тому що по суті вони близькі, відмінність лише в цифрах, – говорить Дубровський. – Можливо, вдасться відстояти пропозицію громадськості не змінювати систему оподаткування малого бізнесу (влада пропонує залишити спрощений збір податків лише ринковим торговцям, сфері сервісу та іншим, у кого річний обіг коштів менше 2 млн грн) з тієї причини, що він дає всього 6,6 % податків, зате в ньому зайнято набагато більше фізосіб-підприємців, ніж у великому і середньому бізнесі, що дає 93,4%. Тобто "спрощенка" має важливе соціальне значення, і якщо переглянуть збір податків, їй доведеться важко.
Приймуть і 3-5-річну програму підвищення акцизів, інше питання, як її стануть виконувати. На жаль, в концепції від влади немає головного: вона не передбачає спрощення повернення ПДВ, прозорість податку на прибуток, а також покарання чиновникам, які вибивають податі силовими методами.
Наприклад, у нас буває, підприємець показує, що у нього прибуток 10% і, виходячи з неї, він сплатив податок, а фіскали йому кажуть: "Мало, у нас план, давай ще гроші". А ось введення податку на розподілений прибуток (запропонувала громадськість; докладніше – в інфографіці).
Дубровський підтримує. Але Мінфін категорично проти, замміністра Олена Макеєва вже заявила: "Ми вважаємо, що це створить лазівку для несплати податків, призведе до втрати доходів бюджету близько 40 млрд грн на рік, або до 10% доходів, і не дозволить повернути бізнесу переплачений податок на прибуток".
Те, що не врахують пропозиції, напрацьовані бізнес-середовищем, побоюється і член комітету ВР з питань податкової та митної політики Оксана Продан: "Відносини між бізнесом і фіскалами повинні бути прозорими, поки цього в концепції немає. Але ми над цим працюємо".