Фото: hyperloop-one.com
Hyperloop – це проект вакуумного потяга, запропонований Ілоном Маском 2013-го. Він становить собою герметичну капсулу на аеродинамічній подушці, яка може розвивати швидкість від 500 км/год в сталевій трубі. Взагалі ж технологія має на увазі транспортування людей і вантажів на швидкості понад 1000 км/год.
Поки що Hyperloop – експериментальний проект. Розробкою нового виду транспорту займаються кілька різних компаній, і кожна з них обіцяє побудувати його першою. Одні збираються створити лінії високошвидкісних потягів 2021, інші – до 2019-го.
Основні дослідження ведуться в США. Але Польща, ОАЕ, Росія, Нідерланди та інші країни також почали проводити техніко-економічні обґрунтування будівництва Hyperloop у себе. Передбачається, що вакуумний транспорт з'єднає всі країни світу.
Днями міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що Україна теж приєднується до проекту і починає вивчати будівництво Hyperloop. Займуться розрахунками українські вчені з Академії наук.
Однак реальність втілення Hyperloop в Україні така ж, як і у телепортації, вважають експерти.
Подробиці будівництва Hyperloop в Україні дізнався сайт "Сегодня".
Грошей немає, але є ідея
HypeUA. Саме так називається український проект зі створення Hyperloop. Центром розробки і тестування вакуумного потяга стане Дніпро.
Проект в Україні підтримує корпорація Octagonal, яка працює над проектом Hyperloop в Мексиці. З української сторони до нього приєдналися Академія наук, підприємства "Південмаш", "Укроборонпром", Каховський завод електрозварювального устаткування, інноваційний парк Unit City і інші компанії.
Створюватимуть вакуумний потяг в Україні в три етапи. Спочатку вчені Національної академії наук з іншими експертами прорахують ризики і потенціал технології. За словами міністра, вже 2019 року почнеться будівництво тестового майданчика, і рік-два на ньому проводитимуться випробування і дослідження.
Підготовчий етап – розробку наукового і техніко-економічного обґрунтування – фінансуватимуть НАН і міністерство, говорить гендиректор директорату цифровий інфраструктури на транспорті Олександр Озеран. У відомстві сподіваються, що за рік знайдуться приватні інвестори – вони і профінансують тестування і розробку технології.
Поки що ніяких розрахунків міністерство не дає. Бюджет проекту Омелян обіцяє розкрити в середині березня.
Після тестування – переговори з Hyperloop Оne
Україна сама вакуумний потяг не збудує. Після техніко-економічного тестування країна може звернутися до американської компанії Hyperloop Оne. Це одна з компаній, яка займається втіленням ідеї Маска в життя.
Hyperloop Оne має свої вимоги, і до них потрібно підготуватися. Саме тому Україна витратить кілька років, перш ніж стартують переговори про будівництво гіперпетлі, пояснює керуючий партнер "Octagonal Corporation" Іван Огільчін.
"Перш ніж починати з Hyperloop Оne будь-яку роботу, потрібно ознайомитися з їх вимогами і підготуватися. Для цього створюється робоча група. Якщо проект обґрунтований, то вивчаються умови Hyperloop Оne, і держава або приватне підприємство запропонує впровадження проекту. Потім приєднається Hyperloop Оne. В реалізації проекту є етапи і їх потрібно дотримуватися. Але щоб втілити його ефективно, потрібно проходити кілька етапів паралельно", – говорить Огільчін.
Поки що в Україні тільки створена робоча група, перші збори якої ще навіть не планували.2017 року аналітичний центр Український інститут майбутнього опублікував доповідь про економічну доцільність Hyperloop.
Будівництво гіперпетлі обійдеться значно дешевше, ніж будівництво високошвидкісної залізниці, зазначає виконавчий директор "Українського інституту майбутнього" Віктор Андрусів.
"Багато хто може ставитися до цього скептично, але проект абсолютно раціональний, і наші розрахунки це показують. Зокрема, що будівництво Hyperloop значно рентабельніше і вигідніше, ніж будівництво високошвидкісних залізниць. Я впевнений, що концентрація зусиль на цьому проекті стимулюватиме запуск інновацій в Україні", – прокоментував він.
H yperloop, але через 50-100 років
Hyperloop в Украні може з'явитися, кажуть експерти, але не раніше, ніж через 50, а краще 100 років. Україні не вистачає грошей на ремонт доріг, а залізничні потяги зношені на 90%.
Тим більше Hyperloop – це експериментальна технологія, яка зараз знаходиться між теорією і лабораторією, каже експерт з транспорту Сергій Хижняк.
"Розуміючи, що Hyperloop – тільки теоретичні розробки, складно говорити про його впровадженні в Україні. У світі багато теоретичних розробок. Одні вмирають прямо на робочому столі. Інші доходять до лабораторій, проходять випробування. Щось з них реалізується, щось ні. Поки навіть немає відповідей, хто оплачуватиме всі дослідження. І Україні потрібно розставити пріоритети в тому, що для нас важливо. Наприклад, в країні зникає автомобілебудування, при цьому ми хочемо йти в невідомі дали. На рівні уряду потрібно поставити чіткі пріоритети, що нам потрібно. Щоб не вийшло, як у Радянському Союзі, коли порожні магазини, при цьому були ядерні ракети і космічні апарати", – говорить Сергій Хижняк.
Але самі роздуми про майбутнє транспорту непогані, вважає директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. Однак зараз Україні дійсно варто подбати про існуючу інфраструктуру.
"На даному етапі добре, що у нас є візіонери, які дивляться далеко-далеко-далеко в майбутнє. Але говорити про проекти, які коштують десятки мільярдів доларів на тлі того, що в Україні немає грошей для модернізації навіть існуючої інфраструктури... Напевно про ці речі можна говорити на перспективу 50-100 років. Про них можна поговорити, помріяти, але реалістичність цього проекту неймовірно мала", – відзначає Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій.
Щоб дорога інфраструктура існувала, потрібно розуміти, хто за неї платитиме, зазначає Вовк. У держави немає грошей на базові речі – ремонт доріг або оновлення рухомого складу "Укрзалізниці", який зношений на 90%.
"Якщо взяти існуючу залізницю, то ті гроші, які витрачаються на квиток, покривають 35-40% від собівартості перевезення в старих вагонах. Якщо ми, наприклад, побудуємо швидкісну залізницю – ціна квитків зросте в рази. Готових платити в Україні немає. А якщо говорити про високошвидкісну залізницю, де йдеться про мільярди доларів інвестицій – це ще більше зростання вартості. Чи є в Україні люди, які готові платити 400-500 доларів за квиток? Якщо говорити про Hyperloop, який поки в комерційну експлуатацію не запустила жодна країна світу, то ми взагалі говоримо про фантастику. За інфраструктуру повинен хтось платити. Поки я в Україні не бачу платоспроможного попиту на такі дорогі проекти", – говорить Сергій Вовк.