/ Фото: AFP
Міністри фінансів країн Єврозони в квітні 2019 року можуть надати Греції близько мільярда євро макрофінансової допомоги. Гроші надійдуть, якщо Афіни встигнуть завершити реформи, узгоджені з кредиторами, пише Reuters.
"Якщо всі зобов'язання стосовно реформ будуть виконані, Єврогрупа в квітні розгляне питання про реалізацію подальших заходів щодо полегшення заборгованості", - заявив президент Єврогрупи Маріо Сентено.
.
Відповідно до угоди про макрофінансову допомогу, укладеної в червні 2018 року, Афінам кожні шість місяців – до 2022 року – мають перераховувати прибуток, який центральні банки країн єврозони отримують від наявних у них портфелів облігацій Греції. Після укладення цієї домовленості, влада Греції заявила, що кризу в країні завершено. Цю думку поділяє і єврокомісар з економічних та фінансових питань П'єр Московісі.
За останні півроку грецькі цінні папери принесли європейцям 974 млн євро. Ця сума стане не кредитом для Греції, а свого роду грантом. Однак гроші можуть бути переведені в Грецію тільки в тому випадку, якщо країна виконає всі обіцяні реформи. На сьогодні Греція завершила 13 з 16 узгоджених з Брюсселем реформ.
Як відомо, криза в Греції вибухнула в 2010 році після світової фінансової кризи 2008 року. Ситуацію посилив той факт, що уряд Греції в 2009 році приховував справжні масштаби бюджетного дефіциту країни. На початку 2010 року, коли з'ясувалося, що дефіцит держбюджету Греції становить понад 12%, замість заявлених 6%, стався різкий обвал євро, який викликав швидке падіння цінних паперів інших країн єврозони. Гостра фаза кризи євро тривала до 2013 року, після чого почалося повільне і важке відновлення, причому Греція весь цей час залишалася в найважчому становищі.
З 2010 року країна отримувала макрофінансову допомогу провідних держав єврозони (основним кредитором виступала перша економіка спільноти – Німеччина) і МВФ, яка виділялася в обмін на гранично жорсткі економічні вимоги. За цей час Греція отримала близько 300 млрд євро у вигляді різних стабілізаційних кредитів, які тепер доведеться віддавати. На це піде, за різними оцінками, від 25 до 50 років, тобто життя одного або двох поколінь громадян країни.