Експерти нарікають на скорочення доходів на місцях і відсутність контакту влади з громадськістю
Місцеві бюджети в Україні мають бути прийняті місцевими радами до 25 грудня відповідно до вимог статті 77 Бюджетного кодексу України. Проте, 6 обласних центрів (Луцьк, Полтава, Рівне, Херсон, Хмельницький, Чернівці) не впоралися з цим завданням. З обласних центрів України тільки Суми прийняли міський бюджет на 2017 рік вчасно і з дотриманням всіх правил, пише UBR.
"З 31 населеного пункту, охопленого моніторингом, тільки в Сумах бюджетний процес був організований на належному рівні. Тобто не тільки з дотриманням всіх формальних вимог законодавства, а й з активним залученням громадськості. Велика частина міст отримала середній бал прозорості прийняття бюджетів", – повідомив координатор Громадського партнерства "За прозорі місцеві бюджети" Анатолій Бойко.
"У Полтаві навіть невідомо, коли затвердять кошторис-2017. Міська влада не може назвати конкретні терміни навіть наступного року. Вже прийнято рішення фінансувати витрати міста згідно з бюджетом 2016 року", – зауважив Бойко.
Схожа ситуація склалася і в Луцьку.
Місцева влада часто також грішать засекречуванням ряду супровідних документів. Наприклад, за словами президента Фонду "Відкрите суспільство" Лесі Шевченко, навіть в столиці проект рішення про бюджет Києва на 2017 рік було оприлюднено без частини необхідних доповнень.
"Зокрема, вже другий рік поспіль недоступні пояснення головних розпорядників бюджетних коштів. Навіть на наш офіційний запит міська влада не представила цей документ, вказавши, що Бюджетний кодекс не визначає, в якій формі має бути доступний такий документ", – сказав Шевченко.
Те ж стосується і виконання бюджетних показників.
"На сайті Казначейства є близько 30 форм звітності, що дозволяють судити про виконання держбюджету. Стосовно ж місцевих бюджетів, то тут багато в чому доводиться покладатися на удачу. Хтось публікує, хтось ні, хтось із запізненням", – розповів макроекономіст , голова Українського товариства економічних свобод (UEFF) Мар'ян Заблоцький.
Але найгірше справи йдуть в частині проведення консультацій влади з громадянами про проект бюджету. Так, в 11 містах такого роду консультації не проводилися навіть формально. А результати обговорення були оприлюднені тільки в п'яти містах: Вінниці, Сумах, Чернівцях, Вознесенську та Чугуєві.
Бюджетні діри
Тим часом в Україні з наступного року впроваджуватиметься так званий бюджет участі. Тобто, коли невелика частина місцевого бюджету розвитку (не більше 5%) розподіляється на конкретні проекти, запропоновані місцевими жителями. Наприклад, в Києві на ці цілі виділяється всього 50 млн грн, а весь бюджет міста (включаючи і бюджет розвитку) становить 38 млрд грн.
Ідея бюджетної децентралізації саме й полягає в тому, щоб дати додаткові кошти регіонам для вирішення їхніх нагальних проблем. Це робиться через так звані бюджети розвитку, куди закладаються кошти на будівництво і ремонт доріг, сферу ЖКГ тощо.
"При формуванні бюджету повинна залучатися громадськість. Ми працюємо в цьому напрямку. Це і питання програмного забезпечення та обміну інформацією з громадськістю, щоб було видно, в чому зацікавлені громадяни. Тому що окремі бажання конкретної людини можуть не збігатися з думкою громади", – пояснив аналітик Асоціації міст України Ігор Онищук.
Бюджет-2017: головні ризики
За словами експерта, Держбюджет-2017 передбачає, що велика частина додаткових надходжень місцевих бюджетів піде на фінансування освіти та медицини.
"Наприклад, бюджет розвитку міста Українка Київської області 2017 року скоротився вдвічі, порівняно з нинішнім, через витрати на освіту і медицину. Сюди включаються комунальні послуги, оплата технічного персоналу (лаборанти, кухарі), забезпечення навчального та лікувального процесів", – каже Ігор Онищук.
За його словами, не кожен бюджет зможе витримати такі витрати. А держава тим часом гарантує якість навчання і лікування всім українцям. "Не можна було передавати на місцевий рівень частину держвидатків без джерел їх фінансування. Медичної і освітньої субвенції постійно не вистачає і місцеві бюджети змушені приблизно 20% доплачувати", – пояснюють в Асоціації міст України.
Сюди ж входять і фінансування ПТУ, і оплата проїзду пільговиків, і багато інших держвитрат, переданих на місцевий рівень.
Багато невирішених питань залишається і з об'єднаними територіальними громадами. Вибори органів місцевого самоврядування таких громад відбулися 11-18 грудня, а з 1 січня вони повинні перейти на прямі міжбюджетні відносини, прийнявши свої бюджети. В результаті буде багато плутанини, що межує з колапсом фінансування в таких громадах.