Співпраця України з МВФ завмерла. Фото з архіву "Сегодня"
Вже рік Україна живе без грошового підживлення з боку МВФ – четвертий і останній на сьогодні транш від Фонду на суму $ 1 млрд країна отримала в квітні 2017 року. Експерти "Сегодня" оцінили, як це позначилося на нашій економіці і чого чекати в майбутньому. Як з'ясувалося, гроші МВФ не вплинуть ні на курс долара, ні на інфляцію, але їх відсутність загальмує проведення реформ.
Транш і макропоказники
Нагадаємо, Рада директорів МВФ в березні 2015 року схвалила 4-річну програму фінансування для України (EFF) на суму $ 17,5 млрд, розраховану до березня 2019 року. З них чотирма траншами Україні дали майже половину – $ 8,7 млрд, у тому числі $ 1 млрд рік тому, до того ж за 2017 рік ми повинні були отримати вчетверо більше.
Причина – неповне виконання вимог Фонду, зокрема створення Антикорупційного суду і підвищення тарифів на газ для населення і комунальної сфери. З позичених грошей, за даними Нацбанку, в 2016-2017 рр. ми повернули МВФ $ 2,9 млрд, включаючи відсотки. А в найближчі п'ять років нам треба віддати з відсотками майже $ 6 млрд (див. інфографіку).
Як видно, переплатити за 5 років доведеться майже 13% від суми позиченого.
Відсутність траншу мало позначилося на курсі долара – він не піднявся до 30 грн/$, як передбачали деякі фінаналітики, а в I кварталі 2018-го навіть подешевшав через те, що НБУ підвищив облікову ставку з рефінансування комбанків з 12,5% до 17%. Але прискорилася інфляція, яка за 12 місяців (з квітня 2017 року по березень 2018-го) становила майже 12%.
Прогнози
Економісти побоюються, що останній отриманий транш дійсно виявиться останнім. Причина в тому, що нинішній рік – передвиборний, і існує великий ризик, що проведення реформ зміниться популістськими рішеннями. Зокрема, заморозять тарифи на газ для населення, про що заявив прем'єр Володимир Гройсман.
"Траншів, найімовірніше, більше не буде, оскільки їх економічне значення вже не так важливо, як було 2015-го, коли $ 4 млрд, що надійшли до резервів Нацбанку, серйозно допомогли стабілізувати курс гривні, – каже президент Украналітцентру Олександр Охріменко. – Останній мільярд ми отримали під чесне слово, що буде створено Антикорупційний суд, внесені зміни до Конституції щодо статусу Донбасу, прискориться виконання Мінських угод. Нічого цього немає. Зараз співпраця з МВФ – це важіль для проведення реформ, але перед виборами він діятиме слабо".
З цим не згоден виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко:
"Якщо 2018 року не буде співпраці з МВФ, значить, не буде фінресурсів ні від якої іншої міжнародної фінансової інституції або євроструктур. Зокрема, 1,8 млрд євро від ЄС також не отримаємо", – упевнений Устенко.
У НБУ вже сьогодні говорять, що треба почати переговори про нову програму з МВФ, щоб рефінансувати наявні борги на вигідних умовах і прискорити темп реформ. Проти цього виступає Мінфін.
"Нам треба успішно завершити цю програму", – заявив нещодавно міністр фінансів Олександр Данилюк.
Реформи в обмін на нові транші
Експерти кажуть, що головне політичне досягнення від співпраці з МВФ – під тиском Фонду була частково прийнята Пенсійна реформа, проведено осучаснення пенсій для трудових пенсіонерів. Реформа триває: зокрема, з 1 січня збільшено пенсії і пенсіонерам-силовикам, які не переглядалися близько 8 років.
На 2019 рік намічено відкриття особистих накопичувальних рахунків майбутніх пенсіонерів. При цьому вдалося переконати емісарів МВФ зняти свою вимогу про підвищення пенсійного віку на 5 років – до 65 років. Її замінили значним, відразу на 10 років (з 25 до 35 років), підвищенням трудового стажу. Тобто ті, хто все життя легально працював, не постраждають, іншим автоматично доведеться працювати більше, аж до 65 років, поки не напрацюють необхідний для отримання пенсії стаж.
Також гроші МВФ прискорили прийняття пакету законів про створення антикорупційних органів, проведена судова реформа. Поки під сумнівом прийняття ще однієї вимоги від МВФ – зняття мораторію на продаж сільгоспземлі і створення ринку землі.