Головні вакансії осені: шукають людей в IT і фітнес-клуби

Початок нового ділового сезону не приніс прогнозований різкий приріст вакансій, говорять фахівці експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна. У вересні навіть відзначався спад пропозицій від компаній.

"Можливо, в серпні роботодавці закрили багато вакансії, а сезонні працівники, плануючи повернення додому, активно шукали роботу там заздалегідь", – говорить Катерина Криворученко, керівник центру.

За її словами, найбільш затребуваними стали фахівці таких сфер: "Продажі", "IT, інтернет, телеком" і "Маркетинг, реклама, PR" – (як і у вересні 2017 року). Трохи менше вакансій на порталі розміщено для фахівців напряму "Виробництво". Шукачі роботи в рубриках "Наука, освіта", "Початок кар'єри, студенти" не перестають користуватися популярністю у роботодавців. Знову в вересні активно шукали персонал в сфері туризму/готельного і ресторанного бізнесу, адмінперсонал. Багато пропозицій з'являється для фахівців сфери спорт/фітнес – у спорткомплексів і салонів краси починається гаряча пора. А порівняно з кінцем літа скоротилася кількість вакансій в рубриках "Банки, інвестиції, лізинг", "Безпека" та "Бухгалтерія, управлінський облік, фінанси підприємства". У фінансистів тривають не найкращі часи для кар'єри.

Мінімалка відстала

У вересні фахівці Центру Разумкова опублікували дослідження "Індекс економічної спроможності населення". Він характеризує купівельну спроможність українців і економічну стійкість – тобто здатність середнього домогосподарства вистояти, якщо джерела його поточних доходів тимчасово перекриють. І значення Індексу в цей раз вийшло рівним 95,4 з 100 – це найнижчий показник за останні 5 місяців. Хоча в січні дорівнював 91, а в травні 2017 го – 87 одиницям. Серед факторів, які підтримали позитивний рівень Індексу – зарплатні тенденції, вважають автори дослідження. Послідовне підвищення середніх номінальних зарплат, а за ним і середніх реальних. Правда, при цьому динаміка мінімальних соціальних стандартів помітно відстала від динаміки середніх зарплат, а це значить, становище малозабезпечених категорій населення погіршилося.

"Середня зарплата зростає вищими темпами, ніж мінімальна. Мінімалку, мінімальний прожитковий мінімум, мінімальну пенсію встановили і законсервували, і виникає розрив, – пояснює директор економічних програм Центру Разумкова, співавтор дослідження Василь Юрчишин. – Потрібно його скоротити – щоб прожитковий мінімум піднявся до мінімальної зарплати, а середня пенсія, скажімо, до третини середньої зарплати".

А ось рівень безробіття за вивчений період дещо знизився. Вірніше, для Індексу важливе співвідношення вакансій до претендентів, і показник попиту-пропозиції на ринку праці.

"І динаміка поки позитивна. Хоча треба враховувати сезонність – влітку зайнятість населення завжди вища, ніж взимку", – зазначає Василь Юрчишин.

Продовжує зростати (хоча і нижчими темпами, ніж раніше) заборгованість по зарплатах, в тому числі на економічно активних підприємствах. З огляду на те, що правила отримання субсидій змінили, наступний Індекс навряд чи буде кращим, вважає автор.

Ціни попереду зарплат

За словами виконавчого директора Дискусійного економічного клубу Олега Пендзина, протягом року споживчі ціни зросли в середньому на 1,5% на місяць. Відкритий економічний простір з ЄС призводить до вирівнювання наших цін на середньоєвропейські, говорить він.

"Це призведе до вирівнювання рівня життя. Правда, зарплати підтягуються зазвичай із запізненням в середньому в 4 роки, показують розрахунки для України, – каже з цього приводу доцент КНУ ім. Т. Шевченка, к.е.н. Анна Харламова. – Це доводить теорема Хекшера – Оліна – Самуельсона".

Її суть в наступному: міжнародна торгівля приводить до вирівнювання цін на фактори виробництва, за допомогою яких предмети торгівлі були зроблені. А доказ цієї теореми передбачає, що внаслідок відкриття вільного ринку вирівнюється і абсолютний рівень зарплат, що виплачуються за однакові види роботи.

"На жаль, доходи "в конвертах" не дозволяють робити певні ефективні розрахунки, – каже Анна Харламова. – А ще не обійтися без схеми субсидій і сильної судової системи".