Зарплати українців зростають випереджаючими темпами в порівнянні з інфляцією: як підрахувала Держслужба статистики, у вересні середній робітник отримав 10687 грн або на 150 грн більше, ніж у серпні. А в порівнянні з вереснем 2018 року середня зарплата підвищилася на 18,2% при інфляції вересня до вересня 7,5% .Тобто темпи приросту зарплат вищі майже в 2,5 рази, ніж темпи зростання цін. Чому зарплати зросли і підвищуються так стрімко, а також якими і у кого вони можуть бути до кінця року, з'ясували "Сьогодні".
Де скільки платять по регіонах
Як видно з даних Держстатистики, рейтинг найбагатших регіонів багато років поспіль очолює Київ. Тут середня зарплата за вересень становила 15626 грн (всюди йдеться про зарплати без вирахування податків), але не зросла в порівнянні з серпнем, а опинилася на 0,4% (62 грн) менше. За рік підвищення заробітків у Києві теж нижче середньостатистичних 18,2%, всього 14,8%. При цьому в столиці платять найманому працівнику майже в 1,5 разу (на 46,2%) більше, ніж в середньому по Україні.
Крім Києва, більше середнього по країні можливо заробити лише в трьох областях з 24-х: Донецькій, де працівникам платять 11907 грн/міс. (+ 11,4% до середньої по країні зарплати), Київській – 11166 грн (+ 4,5%) і Дніпропетровській – 11078 (+ 3,7%). Найближче до середнього рівня Полтавська область – 10501 грн (98,3% від середнього) і Запорізька область – 10497 грн (98,2%), в інших регіонах до нього не дотягують від 5% до 20%. Найменше платять у Чернівецькій області – 8338 грн, або 78% від середнього по країні, Херсонській – 8352 грн (78,2%) та Тернопільській – 8441 (79%). До речі, середня зарплата в доларах в Україні перевищила рівень 2013 року ще за підсумками другого кварталу.
"Дорогі" і "дешеві" професії
У розрізі галузей економіки найвищі заробітки у фінансистів – 17929 грн (-3,9% в порівнянні з серпнем), в IT-сфері – 17072 грн (-0,9%) і в держуправлінні та оборони – 15140 грн (-6, 3%). Найнижчі зарплати в готельному бізнесі та громадському харчуванні – 6784 грн (-3,2%), охороні здоров'я – 6916 грн (-2,1%) та освіті (8439 (+ 14,8%).
А ось за темпами зростання зарплат за рік поза конкуренцією виявилася промисловість, де середньому працівнику стали платити більше майже на чверть – на 23,3%. У грошах це 12100 грн, але за окремими спеціальностями зарплати набагато вищі. Наприклад, в фармпромі середній заробіток 19166 грн (-1,1% до серпня), у добувній промисловості – 16643 грн (+ 2,7%), в нафтопереробці – 15394 грн (-13,7%).
Втім, так добре платять не всім: випускаючи одяг, взуття, текстиль вдасться в середньому заробити не більше 7531 грн/міс. (-1,9%), працівникам водоканалів, асенізаторам і переробникам відходів платять в середньому 8513 грн (-2,2%), деревообробниками, виробникам паперу і поліграфістам – 9460 грн (-0,9%). За рік зарплати зросли дуже нерівномірно: у взуттєвиків і текстильників темпи підвищення найнижчі – на 8,2% (рівень інфляції), у нафтопереробників – найвищі, на 35,1%.
Експерти: Підрахували не всіх
Економісти звертають увагу на те, що середні зарплати по країні, навіть з розбивкою по галузях і професіях, не в повній мірі відображають реальну ситуацію. Тобто українці часто отримують більше, а хочуть отримувати ще більше. У жовтні ми писали про результати дослідження, якою, на думку людей, повинна бути ідеальна середня зарплата.
За словами президента Украналітцентру Олександра Охріменка, статистика добре враховує заробітки бюджетників, так як їм платять офіційно і зарплати на великих і середніх промислових виробництвах, де виплати також в основному білі. А ось в інших сферах – те ж громадське харчування, готельний бізнес, сільське господарство, будівництво, роздрібна торгівля – картина далека від статистичної.
Наприклад, на будівництві більше половини заробленого робітникам платять у конвертах, на ринках – реалізаторам нараховують "для податкової" від 25% до 50% мінімальної зарплати як за неповний робочий день і т. д. Не секрет, що офіціанти, покоївки отримують чайові, які ніде не враховуються.
"Держстатистика, за їх роз'ясненням, враховує тільки тих, хто офіційно відпрацював не менше половини місяця і зовсім не бере до уваги підприємства з чисельністю працівників менше 10 осіб, – нагадав Охріменко. – Ось і виходить, що заробітки приблизно 30% працівників, навіть тих, хто оформлений, але працює в маленькій фірмі, не враховуються в загальній картині. А вони можуть бути як набагато нижчі за середні, так і набагато вищі".
Прогнози до кінця року
Говорячи про прогнози щодо зміни середньої зарплати до кінця року, експерти одностайні: її зростання продовжиться. І головна причина в тому, що вже третій рік, з моменту відкриття безвізового режиму України з ЄС, йде більший відтік робочої сили в країни Європи.
"Конкурентом майже для всіх українських компаній стали не тільки інші компанії України, а й компанії всіх країн ЄС, фінансові та технічні можливості яких набагато вищі, ніж у наших, – аналізує ситуацію економіст Іван Нікітченко. – Тому український бізнес змушений підвищувати зарплати, щоб утримати кадри від трудової міграції. Плюс загальне зростання економіки, "програвання" зарплатами девальвації гривні і високої інфляції в 2014-15 рр. Очікую, що до кінця 2019 року середня зарплата може досягти 12 тис. грн".
Цей прогноз збігається з розрахунками Кабміну (песимістичний сценарій), але на середину 2020 року. А за оптимістичним сценарієм середня зарплата в 2020 році досягне 12,5 тис. грн. Водночас в уряді зазначають, що в 2020 році в е уповільниться зростання зарплат.
З Нікітченком згоден і член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Однак він звернув увагу, що на підвищення зарплат у зв'язку з трудовою міграцією можуть сподіватися не всі поголовно, а тільки ті, хто затребуваний на ринку професій за двома критеріями: професіоналізм і дефіцит кадрів.
Експерт пов'язує такий тренд з інтеграцією України в міжнародний ринок праці. Але, за його словами, якщо зарплати ростуть так само, як зростає ВВП, то цей тренд зрозумілий і економічно обґрунтований. Але якщо зарплата в рази випереджає зростання ВВП (у нас з вересня до вересня маємо 3% проти 18%), то значить є якісь серйозні внутрішні процеси, які цей тренд стимулюють. Перш за все це кадровий тиск на ринок праці, а не зростання продуктивності праці і не щедрість наших підприємців.
"Ми маємо високий кадровий голод з низки вакансій, яких потребує український бізнес, – стверджує Пендзин. – Це працівники технічних професій, мова йде як про грамотних інженерів, так і про кваліфікованих робітників-верстатників високих розрядів. По-друге, водії фур, автобусів, технологічного транспорту (екскаватори, автокрани, машини з укладання асфальту і т. д.). По-третє, затребувані будівельні професії і вони, до речі, найбільш конкурентні за кордоном, так як комплексні бригади українських будівельників дуже мобільні. Універсальна бригада, яка вміє робити всі види робіт, однаково затребувана і у нас, і за кордоном. І мовний бар'єр великої ролі не відіграє".
А ось "білі комірці", які не хапають зірок з неба, мало на що можуть розраховувати. На думку експертів, людей з дипломами економістів, юристів, інших гуманітарних професій, але без належного рівня знань, на жаль, мало що чекає. Для досягнення хоча б середньостатистичного зростання рівня своїх доходів, вони будуть змушені змінити професію. Або змиритися, що їх невеликі за нинішніми мірками зарплати в кращому випадку збережуться. У цих сферах будуть підвищувати зарплату тільки тим фахівцям, хто дійсно потрібен бізнес-структурам завдяки своїй високій кваліфікації. Власне кажучи, така тенденція спостерігається в останні кілька років.
Щодо бюджетників, то з ними картина зрозуміла: у грудні їх чекає заплановане невелике зростання окладів у зв'язку з перерахунком тарифної сітки після зростання з 1 грудня соцстандартів, який насилу перекриє величину офіційної інфляції. Вона, нагадаємо, в цьому році прогнозується в 6,3-7,4%.
Але, як з'ясувалося, незважаючи на високі зарплати в промисловості, вчасно їх виплачують далеко не всім. Чому влада заборгувала шахтарям державних шахт, і як Кабмін має намір вирішити цю проблему, дивіться в сюжеті: