/ Фото: Григорій Салай, Сьогодні
На полицях українських магазинів зростає кількість імпортних продуктів. Навіть картоплю почали закуповувати в Білорусі, а молоко від української корови коштує дорожче, ніж польське! Те ж саме з сирами – між собою конкурують не вітчизняні сировари, а французькі з італійськими. У 2019-му Україна ввезла рекордні за останні п'ять років 20 тисяч тонн сирів і майже три тисячі тонн молока. Популярнішим стає китайський часник і македонська капуста. Новини "Сьогодні" розбиралися, куди зникли українські продукти.
Імпортувати молоко з Європи Україна почала, в першу чергу, через ціни. Хоча за якістю наше молоко не поступається європейським аналогам. У столичному супермаркеті на полицях тісняться пляшки молока – українського за 28 гривень і польського за 26 гривень. Понад те, за низької ціни у польського жирність вища. Здавалося б, імпортний продукт, обкладений українськими податками, з закладеними в ціну транспортними витратами і вигодою торгових мереж не має коштувати дорожче вітчизняного аналога. Але українці все частіше купують імпортне, тому що вигідніше.
"Одне робоче місце біля корови створює 13 робочих місць в суміжних галузях. Тобто це найбільш трудомісткий сектор економіки", – констатує заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (2019 рік) Інна Метельова.
"Сталося часткове зменшення виробництва промислового молока. Зменшення 1%. Тобто продуктивність зростає", – зазначає при цьому заступник міністра економіки Тарас Висоцький.
"Аграрії, звичайно, нарікають, що у них низька рентабельність. Але за 19 років, відповідно до даних асоціації виробників молока, їх рентабельність вища 40% виходить", – додає голова наглядової ради групи компаній-виробників молочної продукції Сергій Вовченко.
Втім, заяви про рентабельність виробництва молока не співпадають з показниками статистики. За офіційними даними, з року в рік аграрії виробляють все менше молока, незважаючи на заявлену високу рентабельність.
Причина зниження виробництва криється в зменшенні поголів'я дійних корів, пояснюють в Мінекономіки.
"За підсумками 2019 року зменшилося. Разом з тим, зменшилася на приблизно 10%, якщо ми говоримо про промислове виробництво, а в цілому – 5%", – говорить Висоцький.
Однак оптимістичні нотки в словах заступника профільного міністра звучать непереконливо, доводиться знову звертатися до статистики. Якщо подивитися на динаміку чисельності поголів'я за останні п'ять років, то кожну шосту корову в Україні просто пустили на м'ясо.
Виявляється, тваринництво в Україні просто стало невигідним. А менше корів – менше і молока, яке можна пустити на переробку.
"Не буду називати ім'я холдингу, але це великий холдинг. Як тільки вони купували те чи інше аграрне підприємство, перше, що вони робили, – ліквідовували повністю тваринництво. Як нерентабельну частину бізнесу. І розвивали тільки рослинництво. <...> Саме сировину, молоко, ми почали завозити для переробки на українських заводах, і завозимо з тієї ж Польщі ", – розповідає оглядач аграрного ринку Лариса Гук.
Брак сировини призводить і до зростання її вартості і, як наслідок, ціни на кінцеву продукцію. Але так відбувається далеко не скрізь.
"Якщо порівняти з тією ж Польщею, то кількість поголів'я має тенденцію до скорочення, але обсяги виробництва молока як сировини – ростуть", – зазначає Гук.
"У Євросоюзі, і в Польщі зокрема, до 30% вартості молока виробнику компенсує держава. Зрозуміло, що сировина – дешевше", – додає голова наглядової ради групи компаній-виробників молочної продукції Сергій Вовченко.
Крім того, в ЄС податок на додану вартість для молочних продуктів набагато менший, ніж в Україні.
"У нас ПДВ для всіх – що для молока, для хліба, для металу – 20%. Всі повинні заплатити ПДВ. В Євросоюзі на молочну продукцію ПДВ – 7%", – говорить Вовченко.
Крім цих системних проблем, ще однією складністю стало помітне зміцнення гривні восени 2019 року. Через це у виграші виявилися імпортери, а от продавати українську продукцію за кордон стало невигідно.
"З ревальвацією гривні вартість молока у валюті істотно зросла. Тобто те, що варто було в гривні при незмінній ціні, стало коштувати більше, і зацікавленість іноземних виробників зросла. Тобто через ревальвацію імпортна продукція стала більш конкурентною", – пояснює заступник міністра розвитку економіки Тарас Висоцький.
Весь цей ланцюжок чинників призводить до того, що з експортоорієнтованої молочна галузь України почала перетворюватися в залежну від імпорту.
"Експорт молочної продукції скоротився фактично по всіх позиціях. І другий істотний момент – це те, що знову ж таки абсолютно всі позиції імпорту молочної продукції зросли на 65% в минулому році", – говорить Лариса Гук.
Тільки за 10 місяців 2019 року в Україну ввезли молока і вершків на 85% більше, ніж попереднього року. А за п'ять років імпорт збільшився у шість разів.
"Зараз це призведе до адаптації внутрішніх цін, їх зростання вже зупинилося. Вони частково будуть знижуватися, що буде стимулювати збільшення ефективності", – впевнений Висоцький.
За його словами, відбудеться перепрофілювання продажів молока з експорту на внутрішній ринок.
Втім, виробники молочних продуктів не поділяють оптимізму чиновників. Вони розраховують на підтримку держави і розробку дій для захисту українського продукту – хоча б, як в Євросоюзі.
"У нас немає хоча б якихось натяків на те, що буде розвиватися тваринництво як таке, молочне скотарство. Чому? Тому що це просто невигідно. З тими пертурбаціями, які є на ринку землі – ніхто не знає, завтра його відкриють чи не відкриють ", – говорить Лариса Гук.
При цьому заступник міністра розвитку економіки Інна Метельова вважає, що сільське населення продовжить виробляти молоко – за умови певної фінансової підтримки від держави. А тому українське молоко буде. Інше питання – якої якості.
Раніше експерти прокоментували новинам "Сьогодні" скорочення в Україні поголів'я великої рогатої худоби, у тому числі корів, а також овець і кіз. Детальніше читайте в матеріалі: " Прибуткове тваринництво в Україні: названі три головні підходи".
Повідомлялося також, що обсяг фальсифікованої молочної продукції в Україні досягає 30%, і це негативно впливає на рентабельність виробництва молока.