На ліки українці витрачають навіть більше, ніж на бензин, і чому подорожчала капуста: читайте ТОП-5 головних економічних новин країни тижня, що минає.
Чому зменшилися витрати на виплату субсидій в Україні
Стала відома причина, чому кабінет міністрів зменшив на 13,56 млрд грн субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на субсидії. Сталося це через істотне скорочення кількості їх одержувачів. Документ був оприлюднений на сайті уряду в четвер, 30 травня.
У пояснювальній записці до проекту цієї постанови йдеться, що число субсидіантів зменшилося з 6,9 млн домогосподарств в опалювальному періоді 2017-2018 років до 4,2 млн в опалювальному періоді 2018-2019 років.
В цілому в держбюджеті-2019 на цю статтю витрат передбачено 35,095 млрд грн.
У свою чергу, Міністерство соціальної політики в пояснювальній записці вказало на необхідність перерозподілити 5,54 млрд грн на програму монетизації субсидій "в зв'язку з впровадженням повного переходу до надання пільг та субсидій у грошовій формі".
Нагадаємо, в травні Кабмін затвердив порядок верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій та інших соціальних виплат, які проводяться за рахунок державних коштів.
Раніше було встановлено, що майже 70 тис. українців отримували субсидії на оплату "комуналки" за кількома адресами одночасно.
В Україні впали ціни на "молоду" капусту
У квітні ціни на овочі для борщу росли в 25 разів швидше, ніж інфляція, але тепер поступово знижуються. Так, у травні ціни на "молоду" капусту впали вдвічі – тепер капуста стала найбільш доступною за ціною товарною позицією на ринку ранніх овочів. В опті вона продається вже по 5-6 гривень за кілограм, зазначають аналітики "Інфо-Шувар".
Причиною різкого зниження ціни, за словами експертів, стало суттєве підвищення пропозиції від вітчизняних виробників. Сезон ранньої капусти традиційно почався в кінці березня з поставок імпортної капусти, а вже через місяць її повністю витіснила українська продукція.
"Ми очікували такої ситуації на ринку. Ще на початку весни, після спілкування з виробниками і продавцями насіння, стала зрозуміла перспектива істотного розширення виробничих площ під ранньою капустою на Півдні та Закарпатті. Підставою для збільшення плантацій стали відносно високі ціни на ранню капусту протягом попередніх двох сезонів. Висока ціна на "стару" капусту в другій половині зими теж була стимулом для українських виробників ранньої продукції. Тому навіть дощова і прохолодна весна не завадила просіданню ціни. Сьогодні капуста є найдешевшим раннім овочем в Україні", - розповідає керівниця департаменту аналітики ОРСП" Шувар "Тетяна Гетьман.
Фахівці нагадали, що сезон продажу торішньої капусти у 2019 році закінчився достроково і з рекордно високими цінами. Уже на початку травня "стару" капусти було складно знайти на ринках і магазинах України, залишки продавалися по 35-40 гривень за кілограм.
Сезонний ажіотаж на ринку праці в Україні: кого шукають цього літа
Активних роботодавців на ринку праці України в квітні істотно не додалося, повідомляє провайдер комплексних HR-рішень HeadHunter Україна. Втім, на питання, які саме професії користуються попитом цього літа, експерти відповіли, що очікуваний сезонний приріст продемонстрували HoReCa (готельно-ресторанний бізнес) і сфера туризму. Невелике, але стабільне збільшення кількості вакансій з березня відбувається в транспортній сфері, логістиці, будівельному бізнесі і нерухомості.
"Готелі готуються до майбутнього напливу відвідувачів. В кафе і ресторанах починають працювати літні майданчики, росте попит на водіїв-експедиторів, працівників складу, ріелторів по нерухомості, в тому числі заміської, будівельників", – пояснює Юлія Дрожжіна, фахівець експертно-аналітичного центру hh .ua.
Менш активно роботодавці шукали випускників – частка вакансій скоротилася на 2%. Це може говорити про те, що приріст в січні-лютому був пов'язаний з виробничою практикою в вузах, вважає Дрожжіна.
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, за даними експертно-аналітичного центру hh.ua, позитивна динаміка в загальній базі вакансій видна в таких сферах: "IT, телеком", "Адміністративний персонал", "Виробництво".
Менше вакансій було розміщено для фахівців напрямків "Ритейл", "Банки, лізинг, інвестиції", "Початок кар'єри, студенти/випускники". А в порівнянні з квітнем 2018 року знизилася затребуваність представників робітничих професій та фахівців у сфері туризму, спорту та краси.
Онлайн-сервіс для пошуку і розміщення вакансій в сегменті блакитних комірців OLX "Робота" відзначає появу сезонних пропозицій ще з квітня. З усіх пропозицій на літо, які публікувалися з березня, 32% припали на барно-ресторанну сферу, 15% – на роздрібну торгівлю, продажі та закупівлі. У трійку також увійшла робота за кордоном – 12% оголошень про сезонне працевлаштування.
"Найчастіше на сезонну роботу в Україні шукають кухарів і офіціантів. Найбільша концентрація сезонних вакансій поки в Одеській області", – каже керівник напряму OLX "Робота" Марія Абдулліна.
В Україні зросла середня зарплата: які регіони лідирують
Середня номінальна заробітна плата штатного працівника українських підприємств, установ і організацій у квітні 2019 року склала 10 269 грн. Про це йдеться в експрес-випуску Державної служби статистики від 28 травня. У відомстві додали, що квітневий показник перевищив рівень мінімальної зарплати, яка становить 4173 грн, майже в 2,5 рази.
На інфографіці, оприлюдненій Держстатом, видно, що темпи зростання середньої зарплати сповільнилися: у порівнянні з березневим показником вона зросла лише на 32 грн, тоді як в порівнянні з лютневим – на 840 грн. У той же час реальна зарплата у квітні цього року в порівнянні з квітнем 2018 року збільшилася на 11,2%.
Давайте подивимося за підсумками квітня,які регіони лідирують за рівнем зарплат штатних працівників:
- Київ – 15 876 грн;
- Донецька область – 12 134 грн;
- Київська область – 10 666 грн;
- Дніпропетровська область – 10 590 грн;
- Запорізька область – 10 216 грн.
Нагадаємо, що номінальна зарплата включає посадові оклади, премії, доплати, надбавки, оплату за невідпрацьований час, а також обов'язкові відрахування (податок на доходи фізосіб, військовий збір). При цьому реальна зарплата характеризує купівельну спроможність номінальної зарплати під впливом змін споживчих цін на товари та послуги, а також рівня податків і обов'язкових платежій.
Багато пива і ліків: на що українці витрачають найбільше
Споживчі настрої українців знову коливаються, а провиною всьому – вибори і політична плутанина. Так, за інформацією Info Sapiens, індекс споживчих настроїв українців у березні 2019 року порівняно з лютим знизився на 1,7 пункту – до 65,3 за 200-бальною шкалою. Проте, наші співвітчизники стали купувати ще більше різних товарів і продуктів. Сайт "Сьогодні" вирішив дізнатися, на що українці витрачають найбільше.
"Індекс економічних очікувань" (ІЕО) зріс на 7,8 пунктів і склав 75,9. Динаміка складових цього індексу виглядає так:
- індекс очікуваних змін особистого матеріального становища збільшився в порівнянні з минулим місяцем на 6 пунктів. І склав 71;
- індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року виріс на 13,2 пункту і склав 74;
- індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років виріс до 82,8, що на 4,2 пунктів більше, ніж було у березні", – сказано в дослідженнях Info Sapiens.
Безумовно, такі настрої українців були пов'язані з прийдешніми виборами і змінами, яких очікували в Україні. До слова, це вплинуло і на очікування, які українці покладають на курс долара.
Квітневий показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 109,9 пункту, що нижче за показник минулого місяця на 19,1. Індекс інфляційних очікувань знизився до 177,9, а очікування українців щодо курсу гривні протягом найближчих 3 місяців також покращилися: індекс девальваційних очікувань зменшився на 7,6 пунктів до 143,6.
Раніше ми вже розповідали, що споживчі настрої українців зазвичай активно падають через девальвацію гривні, також напередодні опалювального сезону, коли населення розуміє, що доведеться платити більше. На літній період ці показники традиційно ростуть, але зараз таке зростання спостерігається і на тлі політичних змін, адже поки що стара політична еліта перебуває в підвішеному стані, а новоспечені гравці обіцяють тільки позитивні речі – зниження курсу долара, тарифів тощо.
Ми вже писали, що більшу частину своїх доходів українці витрачають на їжу та оплату комунальних послуг. Цікаво відзначити, що структура витрат відрізняється в міській і сільській місцевостях. Якщо в місті домогосподарства витрачають на продовольчі товари та харчування поза домом 52,3% від усіх своїх витрат, то в сільській місцевості цей показник становить 44,3%. Що стосується непродовольчих товарів, то сільські домогосподарства витрачають на них 28,3%, а міські – 21,3%.
Нещодавно Державна служба статистики опублікувала дані про товарну структуру внутрішньої торгівлі підприємств України за минулий 2018 рік. Тут показується, скільки і чого було продано підприємствами в країні. У 2017 році споживачі на продукти харчування витратили 233,2 млрд грн – 38,8% від усіх витрат, а вже у 2018 витрати на харчування збільшилися до 43,3% – практично до 290 млрд грн.
Найбільш популярними стали кондитерські вироби, молочна продукція, м'ясо птиці, ковбаса і сало, а також пиво. Так, магазини продали за 2018 рік:
- кондитерських виробів, включаючи морозиво, на 22 млрд грн, що становить 3,3% від загального товарообігу;
- молока і молочної продукції на 17,6 млрд грн – 2,6%;
- м'яса птиці – на 16,5 млрд грн і 2,5%
- копченого м'яса, ковбас – на 15,4 млрд грн і 2,3%
- пива – на 15,4 млрд грн, що становить 2,3%.
Цікаво відзначити, що у 2017 році всі ці витрати становили в середньому на 3-5 млрд грн менше, ніж у 2018-му.
На непродовольчі товари українці витратили у 2018 році 378,7 млрд грн. Тут головною статтею витрат залишаються фармацевтичні товари, яких українці купили в минулому році на 65,5 млрд грн, що на 10,3 млрд грн більше, ніж роком раніше. Такий показник становить цілих 9,8% від загальних витрат.
На другому місці розмістилися автомобілі і автотовари, на які українці витратили 48,4 млрд грн – 7,3%, в минулому році цифра була трохи менше – 47,5 млрд. Багато витрачається і на бензин – 27,6 млрд. Правда, у 2017 року ці витрати були значно вищими і становили 36,7 млрд грн.
Зате зросли продажі косметики і парфумерії – якщо у 2017 р цих товарів було продано на 20,6 млрд грн, то у 2018-му – на 23,7 млрд грн. І стабільне зростання показують будматеріали і металеві вироби – з 20,2 млрд грн до 23,3 млрд грн.
Значну частину витрат українців складають такі категорії, як побутова техніка – 21,3 млрд грн, одяг і домашній текстиль – 15,6 млрд грн, і побутова хімія – 14,1 млрд грн.