Фото: AFP
Будівництвом газопроводу Nord Stream і популяризацією цього проекту займаються колишні агенти КДБ і Штазі (спецслужби НДР). Про це повідомляє "Польське радіо"
з посиланням на книгу датського журналіста-розслідувача Єнса Говсгаарда "Spionerne der kom ind med varmen" ("Шпигуни прийшли зі спекою").
За даними розслідування, екс-співробітники спецслужб корумпували і шантажували найважливіших політиків, щоб отримати відповідні повноваження. Данська журналіст вважає, що колишні агенти КДБ і Штазі, у співпраці з екс-канцлером Німеччини Герхардом Шредером, мають доступ до осіб, які приймають рішення в Данії, Швеції і Фінляндії, і використовують ці контакти.
Автор книги зазначив, що нинішній директор Nord Stream Маттіас Варніг був агентом Штазі в НДР і секретним агентом в Західній Німеччині. Говсгаард також нагадав, що президент Росії Володимир Путін, "який повністю контролює "Газпром", є колишнім агентом КДБ. "Ці два джентльмена – старі знайомі, які разом працювали в Дрездені під час "холодної війни". Коли їм був потрібен дозвіл на будівництво газопроводу Nord Stream ще в 2009 році, вони завербували колишніх колег і використовували кілька шпигунських методів, щоб чинити тиск і шантажувати політиків і державних службовців в країнах, що беруть участь в цьому проекті", – заявив Говсгаард.
Журналіст нагадав, що колишні агенти КДБ тепер займають провідні посади в адміністрації Путіна і в "Газпромі". П'ять із шести керівників "Газпрому" були шпигунами КДБ, стверджується в розслідуванні.
Говсгаард також зазначив, що Nord Stream і "Газпром" продовжують використовувати загрози проти урядів і обдаровують деяких щедрими пожертвами, щоб отримати дозвіл на будівництво чергової гілки газопроводу.
"З західної точки зору в 2009 році Путін і Росія були звичайними партнерами. Коли Польща та Україна, або країни Балтії постійно попереджали решту Європи про наміри Путіна, який використовує газ як політичну зброю, деякі західні лідери брали до уваги", – зазначив журналіст.
Говсгаард в своїй книзі оприлюднив дані, отримані з дипломатичних каналів, і документи, які свідчать про наслідки згоди на російський проект. "Для таких країн, як Данія, доступ датських компаній до російського ринку був важливішим, ніж стабільність України. Сьогодні політики краще розуміють цю проблему, але як відмовити Путіну, коли вони мали з ним спільні ділові відносини ще в 2010 році? Це проблема", – зазначив Говсгаард.
Нагадаємо, раніше Єврокомісія затвердила пропозицію про отримання мандата від держав-членів на проведення переговорів з Росією за проектом "Північний потік – 2" і на даний час обговорює його з державами-членами.
Нагадаємо, до реалізації проекту Nord Stream – 2 вартістю майже 10 млрд євро "Газпром" його партнери мають намір приступити в квітні 2018 року. Передбачається, що 1200-кілометровий газопровід буде прокладений через Балтійське море і з'єднає Росію і Німеччину, минаючи Україну, Польщу і країни Балтії. Потужність газопроводу буде вдвічі більшою, ніж у першого Nord Stream, а будівництво планується завершити до кінця 2019 року.
Україна виступає проти цього будівництва, називаючи його політично мотивованим. Замість цього Київ запропонував ЄС створити консорціум із залученням європейських компаній для управління існуючим більш ефективним маршрутом транспортування через Україну. Про свою незгоду з проектом Nord Stream – 2 заявили також ряд країн ЄС, зокрема, Польща і Литва.
Крім того, 2 серпня президент США Дональд Трамп підписав закон про нові антиросійські санкції. Санкції передбачають штрафи для європейських компаній, які, зокрема, будуть співпрацювати з російським "Газпромом" при реалізації газопроводу "Північний потік – 2". У відповідь президент ЄК Жан-Клод Юнкер заявив, що Брюссель готовий негайно реагувати, якщо санкції зашкодять економічним інтересам ЄС.