Фото: AFP
Українські заробітчани раніше вносять вагомий вклад в економіку нашої країни, справно постачаючи її валютою, про це говорять дані Нацбанку. За останні 5 років ті, хто трудиться за кордоном (а таких, за різними оцінками, від 6 до 8 мільйонів осіб), перевели в країну офіційним шляхом (через банки та міжнародні платіжні системи) майже $30 млрд. Ще більше $5 млрд, за оціночними даними НБУ, передали через посередників і перевезли "в кишенях" (див. інфографіку). Для порівняння: доходи держбюджету України на 2016 році заплановано в розмірі близько $18 млрд. Тобто за 5 років гастарбайтери забезпечили країну більш ніж двома бюджетами – адже, так чи інакше, ці гроші працюють на нашу економіку.
На жаль, за 2014 і 2015 роки надходження різко знизилися: порівняно з найбагатшим 2013-м, вони впали на 80% – з $7,4 до $4,1 млрд. Експерти прогнозують, що через кризу в ЄС дедалі більше людей будуть повертатися назад в Україну. Тому владі варто турбуватися питанням створення для них робочих місць.
ПРИЧИНИ. Аналітик компанії "Простобанк Консалтинг" Іван Нікітченко називає кілька чинників того, чому перекладів стало менше. "Перший – девальвація гривні: якщо раніше заробітчани надсилали рідним на життя 2000 грн на місяць – це було $250. А сьогодні висилають 3000 грн, але це всього $120, – підрахував Нікітченко. – Також йде міграція за кордон цілими сім'ями: чоловік їде за кордон, облаштовується там і забирає сім'ю. Відповідно, в Україні вже переклади не йдуть. А кризовий 2014 рік лише прискорив цей процес".
Значне падіння грошових переказів з Росії пов'язано з втратою Криму і війною на Донбасі: Крим не йде в українську статистику, а через війну багато українців відмовилися від роботи в РФ. Що стосується екзотичних країн, на зразок Кіпру і Віргінських островів, то їх в розрахунок брати не варто – це країни-офшори, і наших заробітчан там немає, каже президент Украналітцентра Олександр Охрименко. "А ось в Італії, Іспанії, Португалії, Німеччини, Великобританії легально працюють наші громадяни багато років, – аналізує Охріменко. – Тому і переклади звідти не скоротилися в рази, а злегка впали – в ЄС теж криза, і заробітчанам платять менше. Але вони все одно тримаються за місце, адже вдома перспективи для таких заробітків немає взагалі".
ЛЮДИ. Те, що з роботою і оплатою стало гірше, кажуть і самі заробітчани. "Я третій рік в Португалії працюю доглядальницею у паралізованою бабусі, – розповідає мешканка Волинської області Софія Петрів. – Поки господар не втратив хорошу роботу, мені платили 1000 євро, з них половину я відправляла додому. А зараз працюю за 600 євро. Але все одно це вигідно – адже у нас нянечка в лікарні може розраховувати максимум на 1500 грн". А ось херсонець Василь Стефанюк, який працював в Греції на зборі оливок, вже вдома: "Мене і ще трьох земляків звільнили, так як для своїх немає роботи. Зараз постало на облік в центрі зайнятості". Таких, хто повертається, за прогнозами експертів, може стати більше. Тому владі варто готуватися до того, що в невеликих містах може з'явитися багато безробітних, і задуматися, як забезпечити їх місцем роботи.
ГРОШІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ. Охріменко каже, що не облікованої готівки насправді надходить більше, ніж $5 млрд. Перш за все це стосується заробітчан в Польщі, яка не увійшла в топ-7 постачальників валюти: за 5 років, за підрахунками НБУ, звідти надійшло всього $2 млрд, а по оцінками Охрименко – $8-9 млрд. Про те, що статистика НБУ щодо Польщі некоректна, говорить і HR-експерт rabota.ua Тетяна Пашкіна: "Через кордон щодня проходять сотні бусів з "туристами", які насправді їдуть працювати на 1 -2 місяці. Вони перевозять зароблені за цей час 500-800 євро в гаманцях". За словами Пашки, Польща у нас займає перше місце по вакансіях: потрібні малокваліфіковані робітники (збирачі фруктів, пакувальники на зарплату 300-400 євро) і фахівці (електрик – до 600 євро, автомеханік – до 700).