Про порятунок світу на цьому тижні говорили у швейцарському Давосі. На Всесвітньому економічному форумітільки й розмов було, що про екологію та енергетику.
Україна в Давосі вкотре розповідала про свою інвестиційну привабливість і присідала в реверансах перед багатими іноземцями. Водночас удома кардинально переглядала умови для українських інвесторів, що ледве не спричинило скандал.
"Енергетичні проєкти зазвичай вимагають багато часу, щоб окупитися інвестору. Це вам не магазин відкрити. Зміна інвестиційних умов посеред шляху – це поганий сигнал", – вважає Едвард Чоу, головний науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
"Нова влада каже: мені однаково, що робив попередній уряд. Ми збираємося все змінити. І це дуже велика помилка. Вже зараз інвестори говорять: якщо нам тут не раді, то чому ми маємо вкладати гроші в Україну?" – переконаний Йоган Бастін, керівний партнер Iveaghouse Capital Investment Advisors.
"Якщо хтось вкладає великі гроші на тривалий період, він хоче бути впевнений, що поверне їх і заробить. Це бізнес", – говорить Нік Батлер, енергетичний експерт.
"Єдине, чого хочуть інвестори, – стабільність. І хочуть прогнозування на наступні 10-15 років. Адже енергетичні інвестиції – це величезні гроші. Повинно бути верховенство права. І заспокою вас, це проблема не тільки України", – каже Пім ван Баллеком, заступник голови Європейського інвестиційного банку.
Загалом у Давос цього року приїхали майже три тисячі учасників. Серед них 119 мільярдерів із тридцяти шести країн. Якщо скласти докупи їх статки, вийде 500 мільярдів доларів. Найбільше багатіїв прилетіло з Америки, Індії та Росії.
Аналітики Світового економічного форуму завжди напередодні публікують величезну доповідь про загрози на майбутнє. У 2020 році, на думку експертів, п'ять головних ризиків, з якими зіткнеться людство, будуть пов'язані зі змінами клімату.
Від глобального потепління потерпатимуть усі без винятку, крім Росії. Тож там майже немає зон ризику, де можливі катастрофічні засухи, а ось її зона вічної мерзлоти поступово тане, відкриваючи Федерації Північний морський шлях.
"Північний морський шлях дійсно може означати освоєння Арктики. І це видобуток нафти і газу на арктичному шельфі. Я, як людина із Сибіру, можу сказати, що танення вічної мерзлоти – це теж велика проблема. По-перше, досить велика площа суші на півночі втрачається. Ну, звичайно, Росія така велика, що цього можна і не помітити, але однаково відбувається підмивання берега тощо. Крім того, скорочення поясу вічної мерзлоти означає, що побудована інфраструктура в зоні вічної мерзлоти починає сипатися", – зазначає Ілля Пономарьов, бізнесмен, ексдепутат Держдуми РФ.
Варто зауважити, що у світі вже почалася нова холодна війна. За Арктику. За її ресурси, рибу, торгові шляхи і стратегічну присутність буде боротися квартет – Росія, США, Китай і Норвегія.
Щоб уникнути звинувачень у нераціональному використанні ресурсів, організатори закликали своїх найбагатших і найзнаменитіших гостей відмовитися хоча б на дні форуму від фуа-гра та ікри, а в Давос добиратися поїздами, які екологічніше за літаки і вертольоти. Заклик потонув у шумі двигунів.
Два з половиною роки тому Дональд Трамп вивів Америку з Паризької кліматичної угоди. Тобто країна з найпотужнішою економікою світу просто відмовилася зменшувати кількість шкідливих викидів від своїх корпорацій. Трампа нищівно критикували за безвідповідальність, а йому все дарма. Він у Давосі на всіх майданчиках, як мантру, повторював: США – це країна номер один.
"Я пишаюся тим, що Сполучені Штати перебувають у розпалі економічного буму, подібного якому світ ніколи не бачив раніше", – говорив він.
Втім, в Америці у розпалі не тільки економіка, а й процедура імпічменту і передвиборча кампанія.
Власне, на внутрішнього американського споживача і була розрахована переможна мова Трампа в Давосі. Як і графік його двосторонніх зустрічей. Наприклад, з президентом Іраку. Виборцю має сподобатися намір Білого дому зменшити військову допомогу Іракові на 250 мільйонів доларів.
Щодо екології, то єдина поступка, на яку погодилася Америка, – приєднатися до ініціативи висадити в світі трильйон дерев. Екоактивістка Грета Тунберг, яка була зіркою цьогорічного форуму, на таке розв'язання екологічних проблем лише знизала плечима.
"Саджати дерева, звичайно, добре, але це не має жодного стосунку до того, що насправді реально може зменшити вплив людини на природу та повернути її до первозданного вигляду", – заявила вона.
Втім, схоже, це єдине практичне рішення ювілейного саміту в Давосі.
Найбільшою політичною інтригою форуму було питання, чи зустрінеться Трамп із Зеленським з приводу розмови, через яку американському лідерові й оголосили імпічмент. Піддаватися новим ризикам Трамп не став і покинув конгрес-хол до того, як там з'явився Зеленський.
Володимир Зеленський тим часом розповідав про амбітні плани влади: Україна має стати новим економічним дивом світу. Заради цього інвесторам обіцяють персонального опікуна від уряду, податкові канікули і міжнародний арбітраж.
"Ми пропонуємо всім стати акціонерами. Україна стає передбачуваним ринком зі значними можливостями для розширення бізнесу", – заявив президент.
Ще жартував про членство в Євросоюзі – мовляв, Великобританія пішла, тому візьміть на вільне місце Україну. Тільки з євроінтеграційними прагненнями щось пішло не так. Давид Арахамія, голова президентської фракції, в Давосі договорився до того, що Україні не потрібно погоджувати своє законодавство з європейським. Скандал вибухнув миттєво. Арахамії через соцмережі нагадали і про Ростов, і про Януковича, і про Майдан. Потім він виправдовувався – нічого поганого не мав на увазі.
"Йшлося про так званий здоровий економічний егоїзмі. Про те, що в межах Європейського Союзу всі країни намагаються захистити свої національні інтереси. Я хочу запис отримати англійською, щоб подивитися, можливо, це помилка перекладу", – говорив він.
Про здоровий економічний егоїзм говорили і на Українському сніданку, який уже вшістнадцяте організує Фонд Віктора Пінчука. Головний спікер – український прем'єр. Він довго розповідав про перспективи іноземного інвестора в Україні. Так довго, що вітчизняний інвестор уже готовий образитися. Олексій Гончарук змушений визнати – умови мають бути рівні для всіх.
"Для тих людей, які інвестують в Україну вже, ставлення точно має бути не гірше, ніж до тих, кого ми хочемо залучити. Наше завдання – не в ручному режимі вирішувати ваші проблеми, наше завдання – отримувати від вас сигнал, де система дає збій", – заявив він.
На сніданку мав бути присутнім і президент, який перший оголосив про суперумови для іноземних інвесторів. Утім, Володимир Зеленський скоротив свій візит до Давосу заради участі у Всесвітньому форумі пам'яті Голокосту в Єрусалимі.
Цей форум від початку мав сумнівний вигляд. Саме через використання пам'яті, пам'яті жертв катастрофи з політичною метою. По-перше, у Беньяміна Нетаньягу в березні вже треті за останні 12 місяців дострокові вибори. А так форум, який відвідали 49 голів країн, тільки додавав йому піару. По-друге, захід організований на гроші російського бізнесмена Моше Кантора. Тому й не дивно, що головну партію там виконував не хто інший, як російський президент Володимир Путін. Саме через його трактування подій Другої світової війни в Єрусалим не поїхали президенти Литви, Естонії та Польщі.
Офіс українського гаранта якийсь час не підтверджував його участь у заході, але буквально за кілька днів до форуму сам Володимир Зеленський в інтерв'ю ізраїльському виданню повідомив: приїду. Були надії на зустріч із Путіним щодо обміну полоненими.
"Два треки, два списки. Список ми погодили в Мінську, будемо доповнювати перелік встановлених осіб. І окремий трек з обміну українців – усіх, включно із кримськими татарами, іншими українцями, які перебувають на території Росії", – заявив Зеленський.
Але переговори Путіна і Зеленського в Єрусалимі не відбулися. Проте щойно господар Кремля повернувся в Москву, стало відомо про відставку радника Путіна Владислава Суркова, який був куратором окупованого Донбасу та ідеологом "плану Новоросія". Заяву ще не підписано, втім, уже відоме прізвище наступника Суркова. Це колишній віцепрем'єр Дмитро Козак. Його вважають автором грузинської війни 2008 року і політконсультантом адміністрації анексованого Криму.
Додамо, що ДТЕК – єдина українська енергетична компанія, представники якої були присутні на міжнародному саміті в Давосі цього року. І поки президент і прем'єр обіцяли іноземцям-інвесторам вигоди, український бізнес розповідав, як йому ведеться. Великі компанії готові витрачати мільярди доларів на будівництво нових станцій, на нові робочі місця для українців, на турботу про довкілля, якщо знатимуть, що держава підтримає:
"За 15 років роботи ДТЕК ми інвестували понад 10 мільярдів доларів в енергетику України, і я переконаний, що це не межа. І ми своїм прикладом хочемо показувати, що країна повинна змінюватися. Сьогодні основне, про що говорять інвестори, – ясність у регуляторному середовищі , передбачуваність, слідування тим зобов'язанням, які Україна бере перед інвесторами, і все. Все інше у нас є", – зазначив Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК.
Раніше сайт "Сьогодні" писав, що в Давосі впевнені – Україну реально зробити енергонезалежною. Прикладом для інвесторів є компанія ДТЕК, яка показала, як досягти незалежності від іноземних енергоресурсів.