/ Фото: Getty Images
Міністерство фінансів України виконало всі маяки і левову частину умов програми stand-by в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). А ось парламент для співпраці з міжнародними партнерами зробив мало і в дедлайни не вклався.
Наприклад, до кінця березня Верховна Рада України (ВРУ) повинна була прийняти закон про "спліт" (який передбачає ліквідацію Нацкомфінпослуг і передачу повноважень з регулювання небанківських ринків Нацбанку), поправки до закону про Фонд гарантування вкладів для посилення його повноважень.
Чому "руки не дійшли" і чи загрожує недотримання термінів співпраці з міжнародними партнерами, "Сегодня" запитали у експертів.
"Нині ВРУ не надто дієздатна. Тому велика кількість необхідних законопроектів не розглядається, вони заморожені законопроектом про мову... До того ж вибори, зараз мало хто думає про економіку, крім Мінфіну і Нацбанку", – переконаний фінансовий експерт Тарас Козак.
Фінансові законопроекти, за словами фахівців, залишилися не прийняті в основному через свою нішевість. Але і наявність зацікавленого опору списувати з рахунків не можна, попереджають експерти.
"У нас була зачистка банківського ринку від "банків-пилососів", які перекачували гроші вкладників безпосередньо в кишені своїх власників. Вони масово банкрутували, виходили з ринку, їх активи падали ... У Фонду гарантування вкладів з цим великі проблеми, йому важко працювати, тому що це все впливові люди, вони чинили сильний тиск і йому було важко реалізовувати активи", – зазначає заступник голови Стратегічною групи радників по підтримці реформ Павло Кухта.
"Спліт" – хоч і технічне питання, але наштовхується на великий опір у Верховній Раді, з огляду на те, що багато бізнес-груп використовують схемні страхові компанії для мінімізації податкових зобов'язань. Відповідно, вони не зацікавлені в тому, щоб було сильне регулювання страхового ринку з боку Нацбанку", – міркує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Бездіяльність парламенту може дорого обійтися, попереджають аналітики.
"Перегляд програми МВФ проходитиме у травні, і якщо до того часу вдасться виконати необхідні умови для отримання траншу, і їх виконання буде оцінено Фондом позитивно, то проблем через затримку виникнути не повинно. У той же час, якщо парламент не прийме необхідних рішень, ймовірно, перегляд програми буде відкладений до моменту виконання умов для виділення траншу", – вважає старший аналітик групи ICU Тарас Котович.
На думку експертів, парламент в квітні все ж приступить до голосування за необхідні фінансові ініціативи, адже неотримання траншу може спричинити проблеми з обслуговуванням зовнішнього боргу в 2019 році. Також не буде вистачати грошей на забезпечення бюджетних проектів, вважає Вишлінський.
Кухта додає, що навіть якщо не враховувати вплив "спліту" на транш МВФ, цей закон важливий для самої України. Без нього не вийде реформувати небанківський сектор. Таким чином країна позбавить себе можливості запустити "нормальний ринок акцій, облігацій, які допомогли б українським компаніям залучати ресурси", зазначає експерт.
Раніше глава Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) Тимур Хромаєв вже відзначав, що Україна не прогресує у розвитку національних ринків капіталу, як того вимагає МВФ.
Нагадаємо, 18 грудня 2018 року Рада директорів МВФ затвердила нову програму співпраці з Україною – stand-by. Термін програми – 14 місяців, обсяг – близько 3,9 млрд доларів. У тому ж місяці Україна отримала перший транш за новою програмою МВФ у розмірі 1,4 млрд доларів і побила рекорд за валютними резервами.
Для отримання повного фінансування за програмою Україна повинна протягом року виконати так звані "маяки". Прогрес щодо їх виконання вивчала технічна місія МВФ, яка працювала в Києві з 5 по 13 березня. Перед делегацією не стояла задача вирішити питання про надання траншу. Цим займеться оціночна місія, яка очікується в травні – червні.