Україні і не мріялося: навіщо Європа бореться з низькою інфляцією

За даними офіційної статистики, в Україні в лютому в порівнянні з січнем зафіксовано дефляцію (зниження цін) на рівні 0,4% після інфляції 0,9% в січні до грудня минулого року. У річному вираженні (до лютого 2015) інфляція сповільнилася до 32,7% з 40,3%, зафіксованих місяцем раніше.

У лютому порівняно з попереднім місяцем найбільше подорожчали:

• масло – на 2,4%;
• послуги каналізації (на 2,2%) і водопостачання (1,9%);
• сир і сир – 1,9%.

У річному вираженні найбільше зросли ціни на:

• природний газ – в 3,7 разу;
• гарячу воду і опалення – 77,3%;
• електроенергію – 66,9%;
• цукор – 53%.

Найбільше зниження цін у лютому до січня зафіксовано на:

• яйця – на 24,4%;
• взуття – 2,5%;
• фрукти – 2,1%.

У річному вираженні зниження цін зафіксоване лише на паливо і масла – на 8,2%.

Компоненти інфляції в Україні в лютому 2016 р.

Джерело: НБУ, Держстат

Мінекономрозвитку вважає, що лютнева дефляція зумовлена насиченістю внутрішнього ринку в зв'язку з торговими обмеженнями з боку Росії, а також низькими світовими цінами на продовольство. Додатковими факторами зниження цін стали:

• низький рівень платоспроможності населення;
• ослаблення інфляційних очікувань;
• зниження окремими виробниками цін на готову продукцію;
• жорстка монетарна та фіскальна політика.

У той же час, на думку аналітиків міністерства, існує значний ризик прискорення інфляції через девальвацію гривні в зв'язку з затримкою фінансування від МВФ і політичною нестабільністю в країні.

Яка інфляція є оптимальною?

Фото: pixabay.com

Інфляція – це підвищення загального рівня цін на товари і послуги (відповідно їх зниження називається дефляцією). Причиною інфляції є порушення балансу на користь грошей між їх кількістю (у всіх різновидах), що знаходяться в обігу в країні, і обсягом товарів і послуг. Основою ринкової економіки є товарний обмін. Гроші в цьому контексті є звичайним товаром. Загальна ж закономірність полягає в тому, що якщо в парі обміну одного товару більше (він більш доступний), то його відносна вартість менше.

Нижньою межею "поміркованості" інфляції більшість економістів вважають 2% на рік, а верхньою – 4-10%

Сучасна економічна наука вважає, що інфляція необхідна для економічного зростання. Наявність інфляції означає, що попит перевищує пропозицію; відповідно пропозицію намагається вирости, тобто збільшити виробництво, впровадити нові технології; зростання грошової маси прискорює платіжний оборот, здешевлює кредити, сприяє активізації інвестиційної діяльності; економіці є куди рости, до чого прагнути; якщо ж інфляція дорівнює нулю, то значить все всіх влаштовує, рости більше нікуди; але економіка не може стояти на місці, якщо вона не росте, то починає падати.

Однак ця схема працює тільки в тому випадку, якщо інфляція є помірною (оптимальною) для конкретної економіки. Нижньою межею "поміркованості" більшість економістів вважають 2% на рік, а верхньою – 4-10%. Ще краще, якщо інфляція є передбачуваною, тоді навіть конкретне її значення в "помірних" межах не такі вже й критично для бізнесу.

Таким чином при помірній і стабільної інфляції можливо як збереження купівельної спроможності грошей, так і формування передбачуваною середовища для прийняття економічних рішень. А погано на економічній ситуації позначаються і занадто велика інфляція, і дефляція.

Лютневої дефляції в Україні боятися не потрібно – вона може хіба що сприятиме досягненню річного цільового показника інфляції (12%), закладеного в бюджеті, до якого від нинішнього рівня 32,7% ще дуже далеко. Але в ЄС, наприклад, зараз серйозно стурбовані своєю низькою інфляцією.

НИЗЬКА ІНФЛЯЦІЯ В ЄС. Низька інфляція, а тим більше дефляція говорять про спад в економіці. Знижуються споживчий попит (люди воліють відкладати покупки в розрахунку на зниженні цін) і випуск продукції, зростає безробіття. В результаті скорочується обсяг інвестицій, що стимулює подальше падіння цін на товари і скорочення обсягів виробництва, як наслідок, зростає безробіття.

Фото: pixabay.com

Для боротьби з низькою інфляцією в єврозоні (прогноз на 2016 р. – 0,1%) в середині березня Європейський центробанк знизив базові ставки з 0,05% до нуля (тобто став пропонувати комерційним банкам безкоштовні кредити), а ставки по депозитах для комерційних банків – з мінус 0,3% до мінус 0,4% (тобто банки не отримують дохід від своїх депозитів, а доплачують ЄЦБ за зберігання грошей). Це зроблено для того, щоб банки щедріше кредитували економіку і видавали кредити населенню, особливо довгі – наприклад, іпотечні. Активно кредитують банкам ЄЦБ обіцяє давати кошти взагалі під негативний відсоток. До того ж прибутковість за вкладами клієнтів в комерційних банках теж залежить від базової ставки. Тому їм стає вигідніше брати кредити і витрачати гроші, а не робити заощадження.

Але ЄЦБ стимулює зростання економіки не тільки кредитами. З березня збільшена щомісячна програма викупу цінних паперів – 80 млрд євро замість 60 млрд, розширено і список викуповуються паперів. Таким чином банк запускає в економіку "живі" гроші. Закономірно, що після оголошення цього рішення ЄЦБ боргові папери подорожчали, і їх прибутковість відповідно знизилася. Так прибутковість 10-річних держпаперів Італії впала до 1,33% річних. Німецькі облігації аналогічного терміну погашення знизилися до 0,26%.

Нагадаємо, Україна в кінці минулого року реструктурувала свої єврооблігації приблизно під 7,75% річних.