Європейська бізнес-асоціація наголошує на необхідності залучення бізнесу до розробки конкретних документів, позицій і планів по впровадженню Європейського зеленого курсу в Україні. Про це представники ЄБА заявили під час засідання міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії "Європейський зелений курс", яке проходило під головуванням прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, пише "Znaj.ua".
"2021 рік буде дуже важливий у взаємодії з ЄС в рамках Європейського зеленого курсу. Нам як країні треба бути частиною цієї програми ще на етапі розробки політик, аби, з одного боку, бути повноцінним партнером з Європою, а з іншого, захищати українські інтереси, зокрема, інтереси українських експортерів у міжнародній площині", – заявила Анна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації.
Незважаючи на позитивні кроки, зроблені урядом і парламентом у напрямку розвитку кліматичної політики у 2020 році, бізнес не був залучений до розробки останньої версії кліматичних документів, зокрема, секторальних політик і заходів в рамках другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди. Адже фактично саме цей документ буде відправною точкою у формуванні подальшої кліматичної політики.
Тому ЕВА звертає увагу на ТОП-5 важливих моментів, які слід врахувати, щоб не поставити під сумнів реалізацію кліматичних політик і цілей України і вони не залишилися тільки на папері:
- Ціль щодо скорочення викидів парникових газів у рамках другого національно визначеного внеску має бути виваженою і реалістичною, враховувати актуальний стан економіки і фінансову спроможність держави і бізнесу.
- Усі кліматичні зобов'язання повинні передбачати конкретні механізми фінансування. Наразі кліматичні політики та заходи як в рамках другого національно визначеного внеску, так і позиційного документа не містять чітко визначених джерел фінансування.
- Мають бути створені окремі фінансові інструменти для реалізації кліматичних політик.
- Необхідно розробити дорожню карту реалізації європейського зеленого курсу з конкретними термінами, відповідальними органами, механізмами фінансування тощо.
- Продовжити роботу над запуском ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів. На думку бізнесу, існування системи торгівлі квотами буде вагомим аргументом щодо незастосування СВАМ до України та реальним доказом впровадження Україною кліматичної архітектури ЄС. Особливо це актуально у контексті ймовірного впливу механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) на експорт з України до ЄС.
Нагадаємо, посол України при Євросоюзі Микола Точицький вважає, що Україна не має іншого виходу, як брати активну участь в реалізації European Green Deal, своєчасно підключившись до цього процесу. "У нас немає іншого виходу, як слідувати в ногу з нашими європейськими партнерами в реалізації "зеленого" переходу, оскільки в іншому випадку ми залишимося на узбіччі європейських ринків", – сказав Точицький.
Глава брюссельського офісу Української асоціації бізнесу та торгівлі (УАБТ) Назар Бобицький заявив, що українські експортери товарів і послуг в країни Європейського Союзу закликають уряд до дуже зваженого підходу в рамках участі України в реалізації цілей Green Deal для захисту національних виробників. За його словами, Carbon Border Adjustment Mechanism (вуглецевий податок, CBAM) – це серйозна проблема, адже уряд ніколи не зможе забезпечити українських промисловців достатнім рівнем прямих субсидій для модернізації. Крім того, за його словами, "при всьому бажанні європейські фінансові інститути не дадуть нам того, що мають країни – члени цього європейського клубу, тобто ЄС". Відповідно, влада повинна сама захищати свої підприємства, а не сліпо слідувати всім вимогам.