Максим Нефьодов. Фото: сайт "Сегодня"
Восени 2018 року Кабмін затвердив нові правила перевірки бізнесу в Україні . Тоді ж був запущений "Інспекційний портал", де публікується інформація про планові, позапланові та комплексні перевірки більшості контролюючих органів, а також розміщені критерії перевірок. Чим може бути корисний цей портал для бізнесу і небезпечний для перевіряючих, розповідає перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.
(Першу частину інтерв'ю Нефьодова сайту "Сегодня" читайте тут).
- Максиме, ви говорили, що з 2019 року серйозно змінюються правила перевірок бізнесу і посилюється відповідальність перевіряючих. У чому конкретно полягають нововведення?
- Так, ми проводимо велику реформу в сфері контролю. Почну з того, що бізнес-клімат складається з двох частин. Перша – це правила бізнесу. І в цій сфері ми проводимо дерегуляцію: міняємо закони, усуваємо корупційні ризики і т.д. Але якими б простими не були правила, якщо перевіряючий приходить на підприємство, щоб отримати хабар, то це відразу відлякує будь-якого інвестора, а крім того, створює загрози для споживачів. Загрози того, що за хабар він пропустить неякісну продукцію, закриє очі на якісь порушення безпеки праці і т.д.
Що робити в такій ситуації? Класична фейсбучна відповідь – "всіх розстріляти" – нереалістична. Тому ми міняємо підхід до перевірок. Тепер всі перевірки будуть ризик-орієнтованими. Тобто держава визначатиме ризики, від яких хоче убезпечити себе і суспільство, вона ж визначатиме критерії перевірок (тобто розроблятимуть критерії інспекції, а затверджуватиме – Кабмін) і складатиме графік перевірок. Простий приклад: пожежна безпека. Держава формулює мету: ми хочемо, щоб у нас було якомога менше пожеж, а якщо вони і стануться, то з найменшими наслідками для майна й життя людей. Потім ми ділимо підприємства за групами ризику, вони набирають певну кількість балів за низкою критеріїв. Наприклад, ризикованість бензоколонки в цьому сенсі буде вище, ніж ризикованість магазину зоотоварів. А ризикованість хімзаводу – вище, ніж бензоколонки. Високо ризиковані підприємства перевірятимуться, умовно кажучи, раз на рік, низькоризиковані – раз на 5 років, і т.д.
І, нарешті, третій блок – затверджуються так звані чек-листи, листи перевірок, які допоможуть відійти від суб'єктивізму. Чек-лист – це перелік того, що інспектор повинен перевірити. Він не може перевірити більше або менше. І головне – вся ця інформація – ризик-критерії, графіки, результати перевірок – тепер вноситиметься до відкритої базиданих на порталі inspections.gov.ua. Там уже є інформація про більш ніж 100 тис. реально проведених перевірок, є критерії і плани перевірок на майбутнє.
Коли проходить певний цикл – наприклад, рік – уряд аналізуватиме, чи привели перевірки до зменшення ризиків. Якщо так – значить, продовжуватимемо в тому ж напрямку. А якщо результатів немає – значить, потрібно цей напрям змінювати.
У нас є інспекції, які бачать порушення в 99% всіх перевірок. Що це означає на практиці? По-перше, що цю інспекцію можна розганяти і просто розсилати всім штрафи поштою. А по-друге – що це за правила, які порушують 99% людей? Виходить, це вже не порушення правил, а норма, і ми перевіряємо щось таке, що не порушувати просто фізично неможливо. Значить, потрібно міняти правила.
- Доступ до бази перевірок відкритий для всіх?
- Інформація про перевірки повністю відкрита. По-перше, для того, щоб кожна людина могла подивитися, коли її підприємство очікує перевірка, які критерії цієї перевірки, і підготуватися заздалегідь. У нас зараз ще існує думка, що всі правила вигадали чиновники, щоб інспекторам було що перевіряти. А ми намагаємося перейти до західної системи, коли підприємець розуміє, що дотримуватися правил – в його інтересах, це потрібно, щоб бути захищеним.
Крім того, ми хочемо, щоб працював інструмент репутації. Зараз до перевірок ставляться як до "халепи". Хоча всі хочуть бути впевненими у своїй безпеці. Наприклад, в торгових центрах. Зараз будь-яка людина може зайти на inspections.gov.ua і подивитися, які ТЦ мали високі ризики пожежонебезпеки, які – низькі, у кого було багато порушень, у кого – мало.
- Коли база inspections.gov.ua розпочала роботу і коли будуть зроблені перші висновки?
- Ми пройшли в пілотному режимі вже півтора циклу. Пілотний проект полягав у тому, що інспекції працювали за новою системою наполовину добровільно, відповідальності за порушення ще не було. І, чесно кажучи, далеко не всі вносили абсолютно всі дані, вчасно.
Проте навіть за результатами такої роботи ми раз на квартал проводили засідання Кабміну, аналізували результати, визначали сфери, в яких є якісь системні проблеми, і скасовували сотні застарілих актів. Зараз, коли нова система стала обов'язковою, до кінця року ми пройдемо один цикл і тоді зможемо робити висновки і щось міняти істотніше.
Ми також підготували законопроект №8124, який пов'язаний з легкістю ведення бізнесу, і ми покладаємо на нього великі надії. На жаль, депутати не поспішають його приймати. Тому і через ваше видання ми ще раз хочемо звернутися до народних депутатів з проханням підтримати все-таки законопроект №8124. Тому що це не політична історія. Це про те, що ми повинні бути конкурентоспроможними на тлі інших країн. Якщо не будемо – ну, тоді інвестиції підуть не до нас, а до Бангладешу або Узбекистану, або кудись ще.
Повертаючись до перевірок – вже зараз, через рік з невеликим після початку роботи порталу, ми бачимо досить суттєве зменшення відсотка перевірок, в результаті яких виявлено порушення. Мені все ще страшно називати абсолютну цифру – вона ще 64,9%, але вже не 99%. Було близько 5 тис. перевірок, і 65% з них виявили порушення. А санкції були накладені тільки в 40% випадків, коли були виявлені порушення.
Звісно, ця система не ідеальна. Потрібно відпрацювати хоча б кілька циклів, щоб зрозуміти тренди і почати усувати недоліки. Але це набагато реалістичніший шлях, ніж "всіх розстріляти".
Держава не може повністю усунутися від контролю. Але вона може і повинна зробити перевірки легшими, ризик-орієнтованішими, щоб стимулювати дотримання законності, гарантувати безпеку для життя і здоров'я людей.
- Яку відповідальність тепер нестимуть інспектори?
- Інспектор, який не вносить дані до бази, яка приходить, умовно кажучи, за власною ініціативою, на підприємство, на яке йому хочеться, а не за планом, – за це законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Санкції можуть бути різні, починаючи від догани і закінчуючи звільненням, штрафами і т.д.
Раніше відповідальності інспекторів не було передбачено взагалі. До початку цієї реформи у нас в принципі не було жодних інструментів, щоб впливати на якість роботи різних інспекцій. Можна було пожурити, пригрозити звільненням, але критеріїв порушень не було і реальних санкцій до порушників не застосовувалося.
Фото: сайт "Сегодня"
- А щодо роботи інспекцій вже можете озвучити якісь висновки, хоча б попередні?
- Все можна побачити на порталі. Лідер за кількістю виявлених порушень у нас зараз "пожежники", тобто ДСНС. 1250 перевірок – і 707 компаній, до яких застосовано санкції.
Але загалом за останніх чотири роки ситуація драматично поліпшилася. Системних проблем практично не залишилося. Ті проблеми, які залишаються, там вже не все так однозначно. Наприклад, там можуть мати місце суперечки господарюючих суб'єктів. Але в цьому вже немає провини української держави. Компанії стають банкрутами і в Америці, і в Китаї.
Я не можу, звісно, сказати, що Україна стала ідеальною країною. Це, м'яко кажучи, не так. І, звісно, є і регіональна специфіка, і цілі сектори, де ситуація не ідеальна. Є ще проблеми з екологічною інспекцією в портах, є проблеми з доступом до надр – перші прозорі аукціони відбуватимуться тільки з наступного місяця. Але загалом ситуація стала значно краще.
І це не тільки наша оцінка. Наприклад, на нещодавньому бізнес-форумі в Берліні багато представників німецького бізнесу говорили зі сцени, що це найкраща Україна, яку вони бачили за весь час ведення свого бізнесу тут, у нас. І це насправді приємно. Тому що тут звикаєш до потоку "зради" в Facebook і починає справді здаватися, що ситуація стає все гірше. Але оцінка з боку інвесторів, які тверезо ставляться до цих питань, – вона радує.
Поліпшення ситуації з бізнес-кліматом можна простежити і за скаргами, які надходять до бізнес-омбудсмена. По-перше, майже 75% цих скарг отримують позитивне рішення. По-друге, регулярно публікуються і самі скарги, і статистика: на які органи більше скаржаться. Там, де виявлені системні проблеми, подаються рекомендації для уряду: що змінити? І ми враховуємо ці рекомендації.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про складну ситуацію, яка склалася з перевіркою харчових підприємств і продуктів харчування в Україні.