Аграрії не можуть забезпечити довгострокове зростання економіки. Фото: vnews.agency
За підсумками першого кварталу 2016-го, як доповідає Мінекономрозвитку, в структурі українського експорту найбільшу частку обіймає агропромисловий комплекс (42,9%). На другому місці металургія (22,4%), а потім машинобудування (11,8%). При цьому експерти зазначають: теми зростання української економіки все ще нижчі світової, а "прорив" в економіці аграрії забезпечити не зможуть. Сайт "Сегодня.ua" з'ясував, який сектор може "витягнути" Україну з кризи і дозволить "наздогнати" західних сусідів.
"Українська електричка відстає від світового локомотива"
"Якщо наша електричка під назвою українська економіка рухається повільніше, ніж локомотив світової економіки, відставання неминуче зростатиме", – пояснює директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. За оцінками експерта, цього року економіка України зросте приблизно на 1,5 від ВВП (такий же прогноз озвучили і в Кабміні), тоді як світова економіка за рік зросте приблизно на 4%.
"Якщо наша електричка під назвою українська економіка рухається повільніше, ніж локомотив світової економіки, відставання неминуче зростатиме", – пояснює Олег Устенко.
"За часів, коли в зв'язку з агресією проти України був знищений промисловий потенціал Донецької і Луганської областей, падіння експорту продукції машинобудування, металургійного комплексу, локомотивом експортної виручки стала аграрна галузь", – заявив президент Петро Порошенко ще минулого року.
Економісти вважають, що в перспективі декількох років аграрії дійсно можуть стати локомотивом для української економіки, проте справжній "прорив" вони забезпечити не зможуть. "Вони обмежені в кількості землі і в грошах, які і визначають технології землеробства. Якщо в перспективі 5-8 років у нас є потенціал збільшити врожайність, але для цього потрібні великі гроші. Експерти оцінюють потенціал збільшення врожаю з 65 до 100 мільйонів тонн. Це реально, але для цього потрібні інвестиції. Тому я сумніваюся, що сільське господарство може стати локомотивом економіки", – розповідає головний аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.
За оцінками Олега Устенка, аграрії, металурги і хіміки можуть забезпечити зростання ВВП лише на рівні 3%. Для того, щоб "вибратися з ями", потрібно розвивати сектори економіки з високою доданою вартістю.
"Моє уявлення – жодна країна не зможе реально вибратися з кризи, користуючись старою базою. Тим більше, тією базою, яка є в України. Звичайно, аграрії, хіміки і металурги важливі. Але вони важливі в середньостроковій перспективі. У довгостроковій вважати, що країна раптом візьме і зробить прорив тільки за рахунок цих трьох сфер з низьким рівнем доданої вартості, це просто неправильно", – говорить економіст.
Водночас економіст Олександр Охріменко переконаний: багатство України – земля, при цьому українці свій головний ресурс практично не використовують. Також експерт зазначає, що деякі країни Східної Європи, які обігнали Україну за рівнем життя, "тримаються" за рахунок дешевих енергоресурсів з Росії.
"Дійсно, у нас багатство – земля, але ми це багатство не використовуємо. Якби у нас була нафта, як в Росії, Україна жила б по-іншому. Ось, наприклад, Білорусь є сателітом Росії і користується ресурсами Росії. Ми купуємо у Білорусі бензин – нафтопродукт. Але нафта, яку купує Білорусь у Росії, – для них коштує копійки", – говорить експерт.
Хто зможе "витягнути" економіку України: думка експертів
Головний аналітик Concorde Capital Олександр Паращій:
В будь-якому разі зростання розпочнеться тільки тоді, коли будуть інвестиції, коли вкладатимуть міжнародні інвестори в нові виробництва. Може бути, видобуток газу, можуть бути нові технології, сфера обслуговування, якесь виробництво продукції для Європейського Союзу. Зараз у нас єдиний ринок з ЄС. Інвестори з будь-якої країни світу, в якій є бар'єри в торгівлі з ЄС, вони можуть, інвестуючи в Україну, отримати доступ до європейського ринку.
Я не думаю, що військові дії – головна перешкода для інвестицій. Можна подивитися на досвід Грузії, там російська агресія не забарилася інвестиції. Так, є певна проблема в Україні – конфлікт вплинув на найбільш промислово розвинені регіони. Головне – ставлення держави до інвесторів. Інвестори більше дивляться на рейтинги легкості ведення бізнесу.
"Інвестори з будь-якої країни світу, в якій є бар'єри в торгівлі з ЄС, вони можуть, інвестуючи в Україну, отримати доступ до європейського ринку"
Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко:
Якщо ми збираємося рости всього 3% на рік, а румуни, наприклад, зовсім перестануть рости, то до 2040-го ми їх наздоженемо. А 2070-го, якщо угорці перестануть рости, ми наздоженемо рівень Угорщини. Може будь-який цей сектор забезпечити прорив? Якщо ці 3% прорив – то так. У реальності ніхто не може сказати, який сектор забезпечить прорив. Є глобальніші речі. Розвинені економіки відносяться до постіндустріальних суспільств, коли в структурі ВВП сільське господарство займає незначну частку, а дійсно значну частку обіймають сервіси, фінансові послуги. Слаборозвинені країни, як Україна, продовжують орієнтуватися на старі моделі. Щоб зробити прорив, потрібно змінити якість бізнес-клімату і тоді сам бізнес зможе визначити, що стане проривом. Тут не важлива сильна роль держави, тут важливий бізнес. Він сам знаходити для себе нішу.
Повинен бути розвиток сюжету – якщо сільське господарство, то повинна бути глибша переробка, ніж просто змолоти борошно. Мало просто відлити чавунні болванки або при найкращому розкладі зробити труби і намагатися продати їх по всьому світу. Є ж машинобудування.
"Мало просто відлити чавунні болванки або при найкращому розкладі зробити труби і намагатися продати їх по всьому світу. Є ж машинобудування"
Аналітик "Альпарі" Антон Козюра
Традиційно флагманами української економіки виступають підприємства АПК і металургія. Однак, з огляду на зовнішні чинники, до яких насамперед варто віднести падіння попиту на світових сировинних майданчиках, частка цих галузей за останні два роки дещо знизилася. І в цілому можна прогнозувати подальше їх зниження або у всякому разі помірне зростання.
При цьому досить перспективно виглядає IT галузь, яка не тільки змогла майже вийти на докризовий рівень 2013 року, а й планує помірне зростання до кінця року. Так, з 25 найбільших IT компаній приблизно дві третини закладаються на зростання або помірне зростання до кінця поточного року.
При цьому деякі з них тільки за перше півріччя змогли продемонструвати більш ніж дворазове збільшення обсягів послуг, що поставляються. Незважаючи на досить низьку частку IT сектора в структурі ВВП, галузь цілком можна розглядати як ефективну і таку, що має перспективи.
"Незважаючи на досить низьку частку IT сектора в структурі ВВП, галузь цілком можна розглядати як ефективну і таку, що має перспективи"
Доктор економічних наук Елла Лібанова:
Знаєте, якщо ми намагатимемося наздоганяти – нічого не вийде. А якщо шукатимемо свою нішу, шанс є. Я б не переоцінювала наші можливості в сфері IT. Це не та галузь, яка концентрує значну частину працюючих, а отже, впливає на рівень життя основної частини населення. Ось візьміть Індію. Величезна кількість програмістів в бідній країні.
Потрібно шукати ті види діяльності, які можуть стати локомотивом для української економіки. З огляду на жахливо низький рівень розвитку інфраструктури взагалі і доріг зокрема, величезні перспективи пов'язані з будівництвом, особливо з дорожнім.
По-перше, тільки розгалужена дорожньо-транспортна мережа дасть можливість ліквідувати неефективні (не в економічному сенсі) школи і лікарні, забезпечивши доступність для жителів найвіддаленіших сіл медичних і освітніх послуг.
По-друге, тільки розгалужена дорожньо-транспортна мережа забезпечить можливість інтеграції локальних ринків праці, коли жителі невеликих селищ, де просто немає робочих місць, зможуть працювати в розвиненіших містах, як це і відбувається в усьому світі. Нарешті, будівництво – це найпотужніший мультиплікатор: кожне створене в будівництві робоче місце тягне за собою створення 6-7 робочих місць
Ні сільське господарство, ні видобувна промисловість (за винятком, може бути, нафто- і газовидобутку) не можуть бути локомотивом в середньостроковій перспективі. Я бачу серйозні можливості в розвитку авіабудування, ракетобудування, біоенергетики, можливо, ВПК.
"Ні сільське господарство, ні видобувна промисловість (за винятком, може бути, нафто- і газовидобутку) не можуть бути локомотивом в середньостроковій перспективі. Я бачу серйозні можливості в розвитку авіабудування, ракетобудування, біоенергетики, можливо, ВПК"
Нагадаємо, згідно з прогнозом МЕРТ, ВВП зростатиме в середньому на протязі 2017-2019 років на 3,8% щорічно, при негативному збігу обставин – на 2,3%.