НАК "Нафтогаз" тягне з державного бюджету колосальні кошти. Дефіцит підприємства становив близько 7% від ВВП в минулому році. Крім того, ця держкомпанія є непрозорою структурою з масою каналів і ходів грошових коштів, які використовуються неефективно. А неефективність виникає через різницю в тарифах, за якими компанія купує газ і продає його населенню. Про це журналістам розповів експерт в галузі економіки та фінансів, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.
"Покупка енергоресурсу проходить за ціною близько 380 доларів за 1000 кубометрів. Населення платить, залежно від групи споживання, менше ніж 100 доларів за 1000 кубів, практично повністю дотуючись з боку держави", – зазначив експерт.
На думку Устенка, є вихід із ситуації – це "одноразовий шок" з збільшення ціни за газ для населення до економічно обґрунтованої, з негайним перекиданням субсидій, які йшли "Нафтогазу", на населення. Але тут виникає інша проблема.
"Якщо потрібно було субсидувати 50-60% населення, то на тлі колосальної девальвації минулого року і 25% інфляції, в зону ризику може потрапити близько 90-95% населення. Але якщо робити такий серйозний крок, спочатку потрібно перекинути субсидію на населення, а потім вже робити подібного роду "шок", ні в якому разі не допускаючи адміністративних зіткнень населення з бюрократичними структурами. Це все можливо зробити в електронному режимі, не чіпаючи населення. Є податкове відомство, яке чітко знає, хто скільки отримує. Автоматично воно може передавати інформацію про те, яка субсидія повинна бути нарахована на те чи інше домогосподарство", – пояснив експерт.
На думку Устенка, підняття тарифів до економічно обґрунтованих можна провести одномоментно.
"Питання в бажанні запустити подібного роду механізм дотацій населення. Тоді можна буде вважати, що населення не постраждає. І за наявності перекинутого дефіциту НАК "Нафтогаз" стане бездефіцитним, отже, збільшиться дефіцит безпосередньо державного бюджету. Але ці 7% дефіциту ВВП, які тягне "Нафтогаз", можуть перетвориться на 5% дефіциту. Але це буде вже з боку населення", – зазначив економіст.
За його словами, різниця буде використовуватися більш ефективно, а не пропадати в безодню.