Влада знову хоче залізти до кишені до української промисловості. Йдеться про підвищення з 1 серпня тарифу НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії та диспетчеризацію, що призведе до зростання цін на електрику для промисловості. Що, природно, призведе до зростання цін на товари і послуги. А за все заплатить кінцевий споживач, тобто кожен з нас. Ні, ціна кіловат-години "струму" для населення, що залишається незмінною з 2017 року, не збільшиться, але постраждають усі. Проти нового підвищення виступають багато, від експертів до народних депутатів, вважаючи його необґрунтованим.
Ринок чи "базар"
Нагадаємо, нова модель енергоринку діє в Україні другий рік – з 1 липня 2019 року. Головна відмінність від попередньої моделі: замість однієї структури з'явилися дві – постачальники електроенергії та оператори розподільчих мереж. Найбільшим і найголовнішим серед них є Національна енергетична компанія "Укренерго". Вона здійснює експлуатацію високовольтних магістральних і міждержавних ліній електропередачі, а також централізовану диспетчеризацію об'єднаної енергосистеми країни. І послуги цієї структури дорожчають не по днях, а по годинах.
З моменту запуску нового енергоринку тариф НЕК "Укренерго" зріс на 100% з 57 грн МВт-год до 113 грн МВт-год, потім до 155,4 грн/МВт-год. Зараз НКРЕКП ініціює чергове його підвищення з 1 серпня більш ніж удвічі, до 327,97 грн/МВт-год. Це без ПДВ, з ПДВ виходить 393,5 МВт-год. За словами голови НКРЕКП Валерія Тарасюка, остаточне рішення має бути прийнято комісією 11 липня.
Тарасюк пояснив, що причиною підвищення тарифів на диспетчеризацію став підписаний в червні меморандум між Кабміном і виробниками електроенергії з поновлюваних джерел (ВДЕ) про умови погашення накопиченої перед ними багатомільярдної заборгованості. Однак на слуханнях, які пройшли цього тижня, депутати і експерти запропонували цілу низку рішень, які дозволять не піднімати тариф і розв'язати проблему "зеленої" генерації. Але НКРЕКП з невідомих причин продовжує наполягати на подорожчанні.
Читайте також: Підвищення тарифів "Укренерго" несвоєчасне, – Міністерство енергетики
Підвищення тарифів – це розкручування тупикової спіралі
Але проблеми держави в розрахунках з виробниками "зеленої" енергії – тільки видима частина айсберга. А є ще підводна, яка в рази більше.
Адже якщо подорожчають послуги "Укренерго", то це призведе до значного зростання ціни електроенергії для промисловості. Далі по ланцюжку: зростання тарифів на комунальні послуги, підвищення вартості проїзду в громадському транспорті, подорожчання продуктів харчування і т.д.
Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов каже, що рішення НКРЕКП збільшить вартість електроенергії для промисловості на 20%.
"Українська промисловість отримає черговий удар в той час, коли вона і так страждає від впливу кризових явищ, – аналізує Володимир Щелкунов. – Це означає збільшення вартості послуг для всіх споживачів і на всю продукцію, де в собівартості закладена частка електроенергії. Більшість країн у світі намагаються підтримати власний реальний сектор в умовах кризи і пандемії. Україна, на жаль, не може це зробити, але, по принаймні, не слід створювати нові фінансові навантаження".
За словами Володимира Щелкунова, він спілкувався з представниками багатьох профільних асоціацій. І металурги, і хіміки, і комунальники – всі говорять, що підвищення тарифів на передачу електроенергії призведе до збільшення собівартості продукції. І якщо всередині країни це ляже на плечі пересічних громадян, то на закордонних ринках нас почнуть виштовхувати конкуренти. Далі – зменшення обсягів експорту, зменшення надходжень до бюджету, урізання соціальних програм.
"Не можна приймати подібні рішення без урахування тих наслідків, до яких вони можуть призвести", – підсумував Володимир Щелкунов.
Загальну думку промисловців висловив президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.
"Спочатку тарифи збиралися збільшити вчетверо – це додаткове навантаження на металургійні підприємства в 27,5 млрд грн тільки до кінця цього року, – нагадав Олександр Каленков. – Зараз йдеться про підвищення вдвічі – це додаткове навантаження 11-12 млрд грн. Понад 60% електроенергії у на споживає металургія, тому левову частку підвищення оплатять металурги. Це електрометалурги, феросплавники, та й інші галузі металургії теж. Підприємства вже понад рік знаходяться в кризі, за цей час понесені збитки понад 32 млрд грн. У цій ситуації збільшення будь-якої собівартості – це зниження конкурентоспроможності. У електрометалургів собівартість зросте більш ніж на 20%, у феросплавників – більш ніж на 40%, у металургів повного циклу до 10%. З огляду на, що ми продаємо за кордон до 85% своєї продукції, ми продамо менше, втратимо ринки збуту і не факт, що зможемо на них повернутися. Країна втратить валютну виручку".
Каленков додав, що Україна взяла на себе певні зобов'язання перед зарубіжними інвесторами в "зелену" енергетику, але ніяк не промисловість. Чиновники ж вирішили перекласти виплату цих зобов'язань на промисловість. Але, на його думку, влада не тільки не зекономить, але й розбалансує ринок. Обсяги виробництва ще більше впадуть, електроенергії буде потрібно ще менше. А чим менше її споживання, тим вище вартість розподілу кожної кіловат-години. Виходить тупикова спіраль: вище тарифи – менше споживання – тарифи знову треба піднімати.
"У держави є швидке і ефективне рішення – зараз можливо запозичення за кордоном під вигідний відсоток або випуск ОВДП, – пропонує Олександр Каленков. – У підсумку обійдеться на порядок дешевше, ніж "задавити" промисловість, а потім витрачати кошти на її відновлення".
Очевидно, що через підвищення цін на електроенергію стануть дорожче комунальні послуги. Передусім холодна вода, де частка витрат на подачу вод і її водовідведення становить 30-50% собівартості.
Віцепрезидент Асоціації водоканалів України "Укрводоканалекологія" Ольга Бабій назвала цифри подорожчання.
"У структурі тарифів водоканалів на поставку води електроенергія займає в межах 30%. У структурі тарифів на очистку стічних 45-50%. Якщо її роздрібна ціна на ринку зросте на 3%, то тарифи водоканалів на 1-2%", – сказала Ольга Бабій.
Депутати теж проти
Представники влади також не схвалюють дії НКРЕКП. Причому не тільки з економічної, але і з політичної точки зору. Адже не за горами вибори до місцевих рад, і будь-які непопулярні рішення чиновників нинішньої влади тієї ж миті позначаться на рейтингу її кандидатів. І автоматично можуть призвести до перемоги на виборах маргіналів або проросійських сил. Виникає питання: такі дії НКРЕКП і її голови пана Тарасюка – від недомислу? Чи він свідомо допомагає країні-агресору?
"Я брав участь в двох останніх засіданнях НКРЕКП, спочатку вони взагалі планували підняти тариф вчетверо, – каже народний депутат Муса Магомедов (позафракційний). – І тільки під колосальним тиском вирішили зійти до двократного підвищення. Тут і починається притча про змію і її хвіст: зростання тарифів призводить до збільшення собівартості продукції, збільшення собівартості призводить до скорочення виробництва продукції, оскільки вона стає нерентабельною. Відповідно, споживання електроенергії падає. Виходить замкнуте коло, який призводить одночасно до підвищення тарифів і зниження споживання. Цього у жодному разі допускати не можна. Потрібно розривати цей ланцюжок – за допомогою позик, оптимізації всередині самого "Укренерго" – як завгодно, але це потрібно робити! Я дуже сподіваюся, що засідання НКРЕКП, яке заплановане на 11 липня, врахує всі ці нюанси".
Що буде, якщо сидіти склавши руки? Депутат Муса Магомедов навів приклад: Запорізький алюмінієвий комбінат був порізаний на металобрухт, в тому числі через те, що ціна електроенергії не дозволяла йому робити конкурентну продукцію. Тому народний обранець впевнений: допускати підвищення тарифу у жодному разі не можна. В іншому випадку зростуть і комунальні тарифи, і вартість проїзду в громадському транспорті, і ціни на продукти харчування.
Така ж думка і у народного депутата Людмили Буймистер ("Слуга народу"), голови підкомітету ВР з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу.
"Розв'язання проблеми з погашенням боргів держави перед виробниками ВДЕ-енергії затягнули, як мінімум, на півроку, – розповіла нам Людмила Буймистер. – Ще в грудні 2019 року підготували законопроєкт, який дозволяв якщо не розв'язати, то значно знизити гостроту проблеми. Але його поклали під сукно. Те, що тарифи на розподіл НКРЕКП збирається підняти не вчетверо, а всього лише вдвічі, нашої промисловості та інших галузей мало допоможе. Тим більше, момент обраний невдалий – в світі економічна криза, в країні падіння виробництва. Але добре, що з боку НКРЕКП є розуміння серйозності ситуації і готовність до співпраці. Поки домовилися спільно вивчити цифри і обгрунтованість розрахунків підвищення тарифу".
Висновки
Як бачимо, здавалося б, "копійчана" проблема може призвести до серйозного удару не тільки по промисловості, а й по владних структурах, і по рівню життя населення. Допустити цього ніяк не можна.
Влада збирається здорожити не тільки українську електроенергію, а й імпортне паливо, підвищивши на нього мита. Детальніше дивіться в сюжеті