Україна може в досить короткий термін істотно збільшити експорт вітчизняних товарів і залучити до країни мільярди доларів, причому не як кредити, а як прибуток від продажу своїх товарів. Як наслідок – нарешті припиниться витік грошей за кордон, який сьогодні має місце через те, що імпорт значно перевищує експорт, і стан української економіки помітно поліпшиться.
Інструментом для втілення таких, здавалося б, фантастичних перспектив може стати створення Експортно-кредитного агентства (ЕКА). Закон про створення українського ЕКА був ухвалений Верховною Радою більше року тому і набув чинності з 1 січня 2017 року. ЕКА мало приступити до роботи в липні 2017-го. Однак воно не створено й досі. Чому? Про це йшлося на круглому столі "Рік закону про Експортно-кредитне агентство. Чому гальмують український експорт", який організували парламентські комітети промислової політики і підприємництва, а також фінансової політики і банківської діяльності.
ЕКА – зазвичай, державні компанії, які надають державні гарантії і страхування від різного роду ризиків, а також допомагають експортерам отримувати кредити під невеликі відсотки. Крім цього, експортно-кредитні агентства надають організаційну та інформаційну підтримку виробникам і експортерам. Іншими словами, беруть на себе функції, якими не хочуть обтяжувати себе банки і страхові компанії.
Такі агентства є в більшості країн, які займають лідируючі позиції на світових ринках. І економісти впевнені: своїми успіхами ці країни багато в чому зобов'язані саме існуванню таких держструктур, які сприяють експортерам, а заодно і контролюють їх роботу.
В Україні виробники, які мають бажання і можливість експортувати свою продукцію, змушені самі шукати виходи на зовнішні ринки, нести чималі витрати за контрактами і брати всі ризики на себе. Але навіть при цьому вони не можуть конкурувати з цінами інших іноземних виробників, хоча, за оцінками фахівців, якість української продукції цілком конкурентоспроможна.
"Українці сьогодні навіть не можуть брати участь в тих тендерах, в яких беруть участь закордонні виробники. Тому що у тих кредити коштують 2%, а у нас – 15%. Завдяки експортно-кредитному агентству українські товари можуть стати конкурентнішими на зарубіжних ринках, і їх обсяги зросли б на мільярди доларів США. До країни прийде більше валюти, від цього поліпшиться торговий баланс, який у нас, на жаль, вже 10 років поспіль негативний. ЕКА – це ліки від дефіциту торгового балансу. І ці ліки проти залежності від зарубіжних кредитів. Це означає більше робочих місць для українців, більше податків до бюджету і менше відсотків платити іноземним кредиторам. Крім того, ЕКА – це "ліки" від сировинної економіки. На жаль, на сьогодні український експорт на дві третини сировинний. І це проблема, тому що сировина коштує в рази, а іноді і на порядок дешевше готової продукції. Тож ЕКА, по суті, – це трамплін в успішне індустріальне майбутнє України з виробничою, інноваційною економікою, з істотним зростанням заробітних плат, пенсій, соціальних стандартів", – пояснює один з організаторів круглого столу, голова Комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк.
"ЕКА в розвинених країнах – це потужний механізм, який формує стратегію розвитку країни. Один долар, який витрачає з бюджету ЕКА, дає близько 302 доларів приросту експорту", – додав президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Мінекономрозвитку: все йде за планому
На сьогодні в законі передбачена можливість отримати підтримку ЕКА виключно для високотехнологічних виробництв. І це, судячи з усього, виявилося серйозним бар'єром для створення ЕКА. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, якому доручено займатися створенням українського ЕКА, порахували, що закладена в законі перевага для високотехнологічних виробництв створює нерівні умови для українського бізнесу, зокрема для експортерів сировини.
"На нашу думку, продукти, які пропонує експортно-кредитне агентство, повинні підходити і працювати як для великого бізнесу, так і – насамперед – для малого і середнього бізнесу", – пояснила позицію Мінекономрозвитку заступник голови відомства Наталія Микольська.
Стосовно причин більш ніж річної затримки зі створенням агентства, Наталія Микольська їх назвала кілька.
"Цей етап першого року потрібен був для того, щоб у нас була ефективна інституція, і щоб на стадії реєстрації юридичної особи та запуску у нас не було тяганини", – сказала, зокрема, вона.
"Нагадаю, що на момент ухвалення закону в бюджеті не було передбачено ні копійки на ЕКА", – ще одна з причин.
З виступу Наталії Микольської стало ясно, що повноцінної роботи ЕКА 2018 року також не варто очікувати.
"ЕКА існуватиме у формі акціонерного товариства. Міністерство вже розробило проекти установчих документів. Ми очікуємо завершення юридичної частині створення агентства протягом 4-х місяців. Далі, після 4-х місяців, у нас почнеться робота над запуском продуктів ЕКА і набір на роботу фахівців", – озвучила плани заступник міністра.
Крім цього, міністерство має намір ініціювати зміну закону про ще не створене експортно-кредитне агентство, домагаючись рівноправності для всіх підприємців.
Бізнес: це саботаж
"Ми як бізнес очікували, що ЕКА почне роботу, як передбачено законом, влітку 2017 року. Спланували свою діяльність з урахуванням цього. І мене дуже дивує позиція міністерства, що все йде за планом. Що за планом порушується закон. Що за планом бізнес не може використовувати ті функції, які закладені в законі. Мене щиро дивує, що вам тільки сьогодні потрібно визначитися з функціями, які потрібні для роботи ЕКА. І негативне сальдо зовнішньої торгівлі України в розмірі мінус 6 млрд грн – це статистична оцінка роботи міністерства", – так відреагував на виступ заступника міністра голова Ради федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
"Це називається саботаж. Це називається зрада національним економічним інтересам. Ми збираємо сьогодні юридичні дані, щоб в суді довести, що така робота міністерства економіки і відповідальних посадових осіб є злочинною бездіяльністю", – резюмував Дмитро Олійник.
"Українська промисловість в змозі забезпечити прискорений перехід економіки на інноваційний шлях розвитку. А це підвищення темпів економічного розвитку, збільшення надходження податків, створення нових робочих місць", – підтвердив президент ДП "Антонов" Олександр Кривоконь, підкресливши, що ЕКА потрібно було створювати в Україні ще на зорі незалежності.
Директор з корпоративних відносин ТОВ "Інтерпайп" Дмитро Кисилевський висловив надію, що ЕКА буде створено набагато швидше, ніж планує міністерство.
"Ефект від роботи ЕКА повертатиметься державі грошима у вигляді податкових надходжень, які генерує "біла" промисловість. ЕКА потягне машинобудування на експорт, а воно, у свою чергу, підтягне всі суміжні галузі промисловості", – сказав Дмитро Кисилевський.
Гендиректор ТОВ "Смарт-Меритайм Груп" Василь Федін підрахував, що, якби ЕКА компенсувало експортерам всього 7% кредитної ставки, за рік підприємство могло б збільшити обсяги виробництва в 2,5 раза. Податки до бюджету одного лише заводу становили б 42 млн грн.
"На прикладі одного суднобудівного заводу очевидно, що ЕКА вигідне для країни", – констатував Василь Федін.
За підсумками круглого столу було прийнято резолюцію, в якій учасники – представники великих промислових об'єднань і виробничих підприємств – зажадали прискорити створення Українського експортно-кредитного агентства, а також не допустити внесення змін до закону, які нівелюють переваги для високотехнологічних виробництв, а отже, і можливість перетворитися з країни – "сировинного придатка" на державу з розвиненою, високотехнологічною, інноваційною економікою.