Фото: ft.com
Довгий час великі міжнародні бренди і компанії обходили Україну стороною . Далі анонсів про те , що коли – небудь вони таки з'являться у нас в країні , справи не йшли . Але в 2018 році ситуація змінилася – в кінці серпня в Києві відкрився магазин шведської мережі H & M , а недавно і шведська компанія IKEA заявила про те, що виходить на український ринок. Незважаючи на те , що міжнародні компанії поступово заходять на український ринок , багато хто так і залишаються тільки в мріях населення і обіцянках політиків .
Заходити на український ринок багато хто не хоче абсолютно небезпідставно . Адже вітчизняні реалії поки далекі від ідеальних умов для розвитку бізнесу . Так , Василь Юрчишин , директор економічних програм Центру Разумкова , розповів нам , що великі компанії зацікавлені в максимально прозорій торгівлі , а Україна хоч і робить зрушення в цій сфері , все одно має безліч проблем .
"Дуже багато великих торгових мереж зацікавлені в тому , щоб зовнішня торгівля була максимально прозорою , максимально відкритою . В Україні ми хоча і маємо деякі вільні зони , але залишилися великі проблеми на митниці . Потоки капіталу , поки що не є вільними , і є ризик , що в будь-який момент свобода пересування капіталів може пригальмуватися " , – називає одну з причин побоювань компаній Юрчишин.
Експерт також пояснює , що важливим моментом є і пропозиція влади ввести податок на виведений капітал , який толком не відпрацьований і буде гальмувати всі процеси .
"Важливий момент і те, що в зараз наші законодавці хочуть навести порядок в податковому реформуванні та пропонують податок на виведений капітал і ще щось подібне. По-перше, все це не відпрацьовано, а інвестор спочатку повинен зрозуміти, що мається на увазі. А по-друге, будь-яке оподаткування руху капіталів – це, звичайно ж, для інвестора, який керує великим бізнесом, може виявитися неприйнятним. Оскільки погіршується швидкість прийняття рішень, швидкість оформлення покупок, перекидання платежів і т.д. Це є дуже конкурентноважливим", – пояснює Юрчишин .
Економіст Борис Кушнірук в коментарі сайту " Сегодня" зазначив , що досить спокійно ставиться до появи на українському ринку міжнародних компаній , які займаються виключно продажем і нічого не роблять .
"Чому я кажу , що ставлюся до цього спокійно , тому що , коли заходять будь-які великі компанії , мені не вистачає заходу тих компаній , які займаються виробництвом , і , причому , виробництвом технологічно складної продукції . Це буде показником , що у нас не тільки поліпшується ситуація і заходять різні компанії , це буде хороший прогноз того , що у нас є кардинальні зміни ставлення бізнесу до України " , – говорить експерт.
Він також додає , що єдине , на що реагують мультибрендові компанії , – це попит і доходи населення . Але тут теж є свої заковики . Справа в тому , що в Україні через брак виробництв зростання доходів призводить до зростання імпорту – а це далеко не так добре , як може здатися .
"Нарощування імпорту – це справа класна . Тільки завершується це черговим падінням національної валюти . Тому що , якщо подивитися цикли , у нас , як тільки ростуть доходи , починає зростати імпорт , зростає імпорт – погіршується торговий баланс . Цей негатив накопичується , і він вибухає у вигляді обвалу курсу " , – помітив експерт.
Кушнірук підсумував , що в цілому , в появі великих компаній на українському ринку є і позитивні моменти . Адже це свідчить про те , що вони позитивно оцінюють наш ринок і його подальший розвиток .
"У таких компаніях сидять аналітичні служби , і вони аналізують , якою мірою у країни є шанс розвиватися , якою мірою будуть зростати доходи населення і в якій мірі буде рости попит . А рішення там приймаються не просто так , а на базі аналітичних прогнозів , оцінок і т.д. Тобто , якщо їх прогнози позитивні і вони вірять в майбутнє нашого ринку – це позитивний момент " , – зазначив Кушнірук.
Нагадаємо, що нещодавно ми розповідали, чи стане Xoom передвісником платіжної системи PayPal.
Більш детально про плани міжнародних компаній читайте в матеріалі сайту "Сегодня": Великі світові бренди: кого чекати в Україні і чому більшість не поспішає