Греція вдалася до шантажу, вважають експерти. Фото: AFP
Афіни шантажують своїх зовнішніх кредиторів, намагаючись змусити їх піти на поступки. Таку думку висловили експерти, попередивши, що грецьку ситуацію краще не порівнювати з українською, пише "Апостроф".
За словами головного фінансового аналітика рейтингового агентства "Експерт Рейтинг" Віталія Шапрана, безкомпромісну позицію грецької влади на переговорах з міжнародними кредиторами можна розглядати як шантаж. Він стверджує, що у Афін є достатньо коштів для виплати 1,5 млрд євро МВФ, однак вони не згодні на подальші умови фінансування країни, при яких міжнародні кредитори вимагають дотримання заходів жорсткої економії.
"Греки просто відстоюють свою позицію, своє бачення ситуації, при якому не повинно страждати населення держави. Чи не виплачуючи транші, вони провокують кредиторів погодитися на альтернативні умови", – зазначив він.
За словами Шапрана, рано чи пізно грецькій владі вдасться досягти компромісу зі своїми партнерами. У цьому, зазначає він, найбільше зацікавлений Європейський союз: "У трикутнику МВФ, Євросоюз і Греція найбільш страждає ЄС. Вже зараз негативні тенденції впливають і на інші країни Європейського союзу, серед яких Португалія, Іспанія та Італія. Тобто порівняно невелика економіка Греції чинить деструктивний вплив на більші економіки, що може мати дуже негативні наслідки. ЄС потрібно скоріше вирішити грецьку проблему".
З цією позицією згоден старший аналітик департаменту зовнішньої політики та євроінтеграції Міжнародного центру перспективних досліджень Ірина Івашко. На її думку, невиплата Греції за кредитом МВФ – частина "діалогу" з міжнародними кредиторами країни, як і призначений на 5 липня референдум про доцільність виконання вимог щодо продовження політики жорсткої економії.
Івашко вважає, що можлива відмова греків від цієї вимоги кожна зі сторін розглядає по-різному: "Кредитори вважатимуть це як "ні" для Європи, грецька влада використовують це як важіль впливу на переговорах, а прості греки – як "ні" заходам жорсткої економії".
За словами експерта, зараз не слід говорити про вихід Греції з єврозони, оскільки в цьому не зацікавлений ні Європейський союз, ні сама Греція. "Якщо ж допустити таку можливість, то в короткостроковій перспективі країні доведеться дуже важко, а в самої єврозони може значно збільшитися підтримка. При цьому під приводом того, що "подивіться: без єврозони в Греції настав повний колапс", можуть значно ослабнути позиції політичних сил, негативно налаштованих щодо інтеграційних процесів в Європі", – зазначила вона.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що нинішню ситуацію в Україні, при якій багато експертів пророкують дефолт і нашій державі, не варто порівнювати з ситуацією в Греції.
"По-перше, за Грецією варто трійка міжнародних кредиторів в особі МВФ, ЄЦБ та Європейської комісії. Україна ж за великим рахунком має велику підтримку лише з боку Міжнародного валютного фонду. При цьому не можна порівнювати обсяги наданої допомоги цим двом державам", – заявив він.
Відтак, підкреслив Устенко, наслідки можливого "грецького дефолту" не можна порівнювати з ймовірним дефолтом України, при якому наша країна може опинитися в куди більш складному становищі.
Тут же, на думку експерта, можна згадати ситуацію, пов'язану зі списанням боргових розписок Греції, що є аналогом європейських облігацій, які є в України.
"Якщо Афінам свого часу вдалося списати 75% вартості цих паперів, то зараз Київ не може списати хоча б 40%", – пояснив пан Устенко.
Нагадаємо, прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас оголосив про проведення 5 липня референдуму з питання про пропозиції кредиторів про реформи в обмін на зовнішнє фінансування. Ципрас закликав грецьких виборців проголосувати проти цих пропозицій.
Тим часом програма фінансування Греції минула у вівторок, 30 червня, і в той же день країна не виплатила Міжнародному валютному фонду приблизно 1,5 мільярда євро. Міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило рейтинг країни до рівня СС ("Висока ймовірність дефолту").
Через припинення програми екстреного фінансування ЄЦБ в країні закриті банки, а банкомати не видають більше 60 євро в день на одну карту.