Необхідний зважений підхід при підготовці законопроєкту про зменшення промислових викидів (4167), а не сліпе копіювання діючих на заході норм. Це стосується і довідника найкращих доступних технологій, який вводиться в дію цим законопроєктом. Про це заявив заступник директора з наукової роботи Українського Державного науково-дослідного вуглехімічного інституту (УХІН) Олександр Борисенко, повідомляє "Znaj.ua".
На його думку, в Україні нереально застосувати норми європейського довідника найкращих доступних технологій – нам потрібно розробити свій, який буде враховувати національні особливості нашої країни.
"У кожній країні в Європі є свої національні відхилення, скажімо так. У багатьох країнах є до цього збірника національні відхилення... Як називається збірник? Найкращі доступні технології. Ось нам треба створити ті технології, які можливі в Україні. А після цього вже розглядати нормативи, які можна досягти при впровадженні даних технологій", - сказав Борисенко.
При цьому, за його словами, ключовим є доступність технологій, які можуть бути впроваджені в нашій країні.
"Головне слово – найкращі і доступні. Ми не можемо винаходити літак зараз, який в Європі є, але до якого нам ще далеко", – підкреслив Борисенко.
На його думку, владі не слід поспішати із затвердженням нових норм промислових викидів. Спочатку необхідно глибоко опрацювати це питання з експертами, фахівцями та учасниками ринку, і підготувати зважений документ з урахуванням українських реалій. В іншому випадку Україна може втратити цілі галузі промисловості.
Раніше народний депутат України Сергій Магера заявив, що запропоновані Мінекології екологічні нормативи не відповідають європейським і створюють можливості для зловживань з боку чиновників, а не для захисту навколишнього середовища. За його словами, у бізнес-спільноти є багато зауважень до законопроєкту Мінекології "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення" (№4167), які мають бути враховані при його доопрацюванні.
Водночас генеральний директор УНПА "Укркокс" Анатолій Старовойт зазначив, що при розробці нових екологічних норм Мінекології слід шукати прийнятні рішення для промисловості, інакше це може призвести до знищення коксохімічної галузі України, а за нею – і суміжних галузей.