/ Фото: Сьогодні
У гаманцях українців знову з'явилися нові гроші – з 20 грудня в зверненні тепер два види банкнот номіналом 50 гривень – старого і оновленого дизайну, а також – 5-гривневі оборотні монети. Вони будуть викарбувані багатомільярдними тиражами і поступово повністю витіснять з обігу нинішні паперові "п'ятірки" в міру їх зносу.
Сайт "Сьогодні" перевірив, як українці реагують на нові гроші. Для цього ми в одному з банків на 200 гривень купили 40 монет із зображенням гетьмана Богдана Хмельницького. Монети виявилися незвичайно товстими і приємно важкими на дотик, на відміну від легковажних "одиничок" і "двійок". Також не забули ми виміняти і кілька купюр номіналом 50 грн нового дизайну.
Очевидно, що з дріб'язком за великими покупками не ходять. Тому ми вибрали недорогий столичний Деміївський ринок і почати вирішили... з сірників. Тим більше, що ціна відповідна – 3,5 грн за упаковку з 10 коробок.
"Що, п'ятірки вже з'явилися?" – байдуже глянув на монету продавець і відрахував півтори гривні здачі.
Якось не вражає – подумали ми, і переключилися на продавця насінням. Ціна за літрову баночку – 20 гривень, з одного боку, чимала сума для такого бізнесу. Але і тут ще чотири незвичайних "п'ятачки" були прихильно прийняті.
"Ці трохи кращі будуть, ніж одна і дві "залізні" гривні, хоч вага відчувається, – розсудила жінка. – І видно, що справжні, добре зроблені".
Ну що ж, два – нуль на користь нових грошей. А чи не перекусити нам яблучком? Запас монет на фрукти, що швидко тане, вирішили особливо не витрачати, тому замовили всього два яблука, але великих.
- З вас 10 гривень.
- Такі підуть? – простягаю дві монети.
- Що це? Нові, чи що?
Після консультації з подругою, яка торгує поруч яблуками, наші гроші були визнані справжніми і обміняні на фрукти.
Три – нуль ...
Після яблук апетит розігрався, але віддавати майже 10 монет за улюблений продукт нашого президента – шаурму – якось не хотілося. Але тут нам підказали, що неподалік продаються смажені пиріжки з начинкою. Замовляємо два – з картоплею і з капустою, вони безпечніші для здоров'я, ніж з пиріжки з "м'ясом".
Забігаючи наперед, скажемо, що "рахунок" став чотири – нуль на користь грошей, але реакція на них рожевощокої продавщиці виявилася приголомшливою:
"Це що? Такі п'ять гривень? Чорт зна що, ... твою мать! Десятку я вже бачила, хочете, покажу? А п'ятірку – ще ні".
Поки дама одночасно шукала в гаманці 10-гривневу монету (нею виявилися гроші, викарбувані Нацбанком 2018 року на пам'ять про події Майдану), підігрівала нам в мікрохвильовці пиріжки, кликала напарницю подивитися на "чудні гроші" і майстерно, але беззлобно зрідка лаяла ці самі "гроші", ми прочитали їй невелику лекцію про кредитно-грошову політику Національного банку. Попросту кажучи, розповіли, що 2020 року з'являться ще "десятки", вони будуть не такі, як у неї, а з портретом Івана Мазепи, їх буде багато, а банкноти від 1 до 10 гривень поступово зносяться і зникнуть з обігу.
Після пиріжків нам захотілося кави, а грошей залишилося негусто. І тут згадуємо, що є в запасі "тюнінгований" полтинник.
Банкнота викликала легку цікавість у юної дівчини-барісти, але через кілька секунд спливла в касу. Схоже, що з полтинником все зрозуміло.
Без проблем вдалося купити за монети і повітряні кульки до Нового року, і талончик на проїзд в тролейбусі. "Рахунок" на користь грошей поступово став розгромним.
"Ну, невже, ми не знайдемо нікого, кому наші гроші – не гроші?" – питаю у колеги.
"Не знаю, напевно, у тебе обличчя добре, викликаєш довіру у людей. Або гроші виглядають, як справжні", – віджартовується він.
Але виявилося, що довіру наші обличчя викликають не у всіх. Наприклад, у відомому всім "закладі" касир нас запідозрила в бажанні "полегшити душу" безкоштовно, підсунувши замість грошей "якісь сувеніри". Нічого не вдієш – довелося дістати звичні банкноти і розрахуватися ними. Ну, не терпіти ж! Зате "рахунок" нашого поєдинку з грошима нарешті був "розмочений"!
Знайшлися недовірливі люди серед водіїв маршруток, яким, за словами одного з них, пасажири постійно намагаються підсунути під виглядом нових металевих гривень то російські рублі, то якісь "тугрики", то дріб'язок радянських часів.
І зовсім не в ходу нові монети у людей похилого віку, не в останню чергу – від небагатого життя. Якщо для ринкових торговців красивий "п'ятак" виявиться не грошима – ну, що ж, буде сувенір недорого – то для пенсіонер це, як і раніше, велика сума. Як, наприклад, для бабусі, яка мерзне біля підземного переходу з двома половинками гарбуза і пакетиком солоних огірків.
Бабуся навідріз відмовилася розлучитися зі своїм мізерним товаром в обмін на незрозумілі їй "залізяки":
"П'ять гривень – це четвертина хліба або пів батона, на них можна протягнути день. А двадцять п'ять гривень – пакет кефіру. Ні, не візьму, шукайте інші гроші. Ні!".
Побоювання виявитися обдуреною та втратити навіть таку скромну суму стало для бабусі вище наших запевнень, що це дійсно справжні гроші, що ніхто її не хоче обдурити. З цієї ж причини не вдалося отоваритися за нові "п'ятірки" ні у бабусі, яка продає біля того ж переходу поштучно цигарки, ні у дідуся, який торгує зеленню і домашньою консервацією.
Мине час, і ці люди прохилого віку звикнуть до нових монет, але те, що сьогодні вони через свою бідність не захотіли їх визнати грошима, прикро.