Долар обвалився не за сезоном: яким був осінній курс останніми роками і чому все змінилося

Курс долара в Україні в кінці вересня наблизився до психологічної позначки в 24 гривні. Це рекорд більш ніж за три роки: нижче цього рівня долар не опускався з січня 2016 року. В цілому з початку 2019 року гривня зміцнилася до долара США на 15%. За цим показником українська валюта стала світовим лідером.

Але так було не завжди – останніми роками через сезонні коливання гривня у вересні не росла, а нестримно падала. Сайт "Сьогодні" порівняв "літні" і "вересневі" курси Національного банку України (НБУ) за останні п'ять років (станом на середину місяця), щоб наочно показати, як незвично повівся валютний ринок у 2019 році.

Так, в 2014 році долар піднявся з 11,75 грн в червні до 12,2 грн у вересні (вища точка спостерігалася в серпні – 13,14 грн), тобто "зелений" подорожчав за якихось три місяці на 10,6 %.

Через рік стався ще один сезонний стрибок – але цього разу гривня "пірнула" не так глибоко: лише на 2,6%: починаючи курсом 21,45 грн/дол. в червні 2015-го і закінчуючи 22 грн/дол. у вересні. Але восени 2016 року падіння прискорилося. Якщо в першому місяці літа за один долар давали 24,89 грн, то восени долар виріс на 5,3%, до 26,21 грн/дол.

Обвал гривні істотно сповільнилося восени 2017-го – з 26,01 грн/дол. в червні до 26,16 грн/дол. у вересні ("мінус" 0,6%). Але вже наступної осені тенденція до активного "просідання" повернулася. Якщо в червні 2018-го курс становив 26,22 грн/дол., то вже у вересні долар подорожчав на 7,3%, і за один "бакс" давали 28,13 грн.

Чому вперше за п'ять років "вереснева" гривня почала так активно зростати щодо долара і що сталося з сезонними коливаннями на валютному ринку, сайту "Сьогодні" пояснили експерти.

2014-2018: звідки взялася сезонність

Відтоді, як після Революції гідності Нацбанк ввів в Україні політику вільного курсоутворення, долар традиційно дорожчав в кінці зими і в серпні-жовтні, а на початку літа курс, навпаки, знижувався. Як пояснив засновник і президент інвестгрупи "Універ" Тарас Козак, ця традиція виникла з кількох причин.

"По-перше, восени" Нафтогаз "закуповував великі обсяги енергоресурсів для проходження зими. Це була прискорена закупівля. Відповідно, державні компанії скуповували великі обсяги валюти на ринках і попит на валюту був вищим. Крім того, в кінці року традиційно найбільший попит з боку покупців – готуємося до Нового року, до подарунків, – і імпортери, починаючи з вересня (старту ділового сезону) традиційно скуповували валюту, щоб імпортувати чергові партії товарів", – пояснив Козак.

По-друге, сильний вплив на курс, як правило, надають аграрії.

"Роботи у полі ведуться до жовтня, але підготовка – закупівля паливно-мастильних матеріалів, насіння, засобів захисту рослин, добрив, ремонт, придбання техніки – йде з січня до червня-липня. Пізніше кошти вже не потрібні аграріям. Відповідно, з кінця літа вони не завозять у країну валюту. У них вже є урожай, вони можуть його продати, і валюта в країну не приходить аж до наступної зими, коли знадобляться гроші всередині країни", – розповів Козак.

Однак на курс впливають не тільки сезонні фактори. А тому осіння ревальвація гривні в 2019 році виявилася несподіваною, але зрозумілою.

2019: хиткий оптимізм і "гарячі інвестиції"

На думку фахівця відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергія Фурси, валютну сезонність в Україні приглушили інші тенденції. Наприклад, гострий інтерес іноземців до облігацій внутрішньої позики (ОВДП) України.

" базується на оптимізмі, який присутній в українському суспільстві. Плюс триває купівля цінних паперів іноземцями <...> Цими факторами перебивається сезонність", – сказав фінансист.

Коли все повернеться на своє коло – питання на мільйон, продовжує експерт. Але, уточнює: оптимізм бізнесу вже став куди більш хитким, ніж у суспільства в цілому.

Тарас Козак теж упевнений, що сезонність залишилася в силі, але поміняла свою природу. Аграрії як і раніше впливають на валютний ринок, правда, вже не так суттєво, як раніше.

"Агросезонність нікуди не поділася, просто інші чинники стали сильніші. Попит на валюту був задоволений ще влітку, а в країну почала надходити надмірна валюта від нерезидентів. І, що не менш значуще, постійно збільшується приплив валюти, яку надсилають заробітчани. За оцінками минулого року, було 14-15 млрд дол., роком раніше – 12 млрд, ще раніше – менше 10 млрд. Працівники привозять валюту в кінці сезону і продають, щоб купити товари за гривню. В цьому році зворотна сезонність – ще сильніша, ще швидше починаючи з літа зростає гривня", – пояснив експерт.

З колегами не згоден фінансовий аналітик Олексій Кущ. Він вважає, що в цьому році "сезонність поламана штучно". А "винуватцями" називає Міністерство фінансів і Нацбанк.

"Політика Мінфіну – побудова піраміди внутрішнього держборгу на підставі дуже високих ставок прибутковості (16-20% річних) і короткого терміну обігу (3-6 міс.). Внаслідок міжнародний спекулятивний капітал, "гарячі інвестиції" почали масово заходити в Україну. Вкладення нерезидентів в ОВДП зросли до 100 млрд грн, хоча в січні цього року вкладення в ОВДП становили 6 млрд грн. Плюс 94 млрд грн – майже 4 млрд дол. В еквіваленті – це гроші, які зайшли на наш ринок. Вони і спровокували стан профіциту, надлишку спекулятивної валюти на міжбанку, – пояснив Кущ. – А політика Нацбанку спрямована на високі процентні ставки – постійне вилучення надлишкової ліквідності за допомогою депозитних сертифікатів. Внаслідок створюється штучний дефіцит гривні".

У той же час діяли і об'єктивні економічні чинники, які накрутили гривню – це падіння на міжнародних ринках цін на імпортні товари (енергоносії) та зростання вартості експорту, визнає фахівець. Однак, на його думку, ці чинники не змогли б призвести до настільки різкого зміцнення нацвалюти.

Якщо ж штучні впливи припиняться, курс знову буде формуватися в залежності від економічних чинників і колишня сезонність повернеться, вважає Кущ.

"НБУ почне більш радикальне зниження процентних ставок, і гривня піде у реальний сектор економіки – це викличе девальваційну хвилю. Якщо нерезиденти почнуть масово забирати свої гроші з України – виведення тих же 4 млрд доларів в умовах невеликих обсягів золотовалютних резервів і великих виплат зовнішнього боргу – це може обрушити нинішню модель", – спрогнозував експерт.

До речы, на несподіване зміцнення української валюти вже поскаржилися в Рахунковій палаті. Там підрахували, що через падіння долара бюджет недоотримав 9,2 млрд гривень доходів. Справа в тому, що майже 40% державних доходів розраховуються з використанням курсу гривні до долара США або євро, і якщо фактичний курс виявляється нижчим, надходження в казну падають.

Нагадаємо, в цілому, за даними НБУ, за 2015 рік гривня знецінилася в півтора рази, за 2016 рік – девальвувала на 12,9%, за 2017 рік курс нацвалюти ослаб всього на 3%. А у 2018 році курс гривні зміцнився на 1,4%.

Новини "Сьогодні" раніше також розповіли, як зберегти заощадження в умовах падіння курсу долара. Детальніше дивіться в нашому сюжеті: