Експерти та представники металургійних підприємств України виступають за пролонгацію дії експортного мита на брухт чорних металів у розмірі 58 євро/тонна ще на п'ять років або навіть за посилення обмежень на вивезення металобрухту аж до його повної заборони для нормалізації ситуації із забезпеченням даню сировиною вітчизняних підприємств, пише "Znaj.ua" з посиланням на "Українські новини" і "Дело".
Такі думки і пропозиції висловлювалися в п'ятницю в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку на нараді щодо функціонування металургійних підприємств і їх забезпечення металобрухтом, організованій з ініціативи об'єднання підприємств "Укрметалургпром".
Випереджаючи обговорення, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський констатував, що ГМК генерує п'яту частину ВВП країни, в галузі працюють 200 тисяч українців, і в разі дестабілізації ситуації в ГМК, це безпосередньо відчує близько 1 млн громадян країни, а кожен українець – внаслідок зниження надходжень до бюджетів і курсу валюти, а також внаслідок інших проблем, пов'язаних з нестабільною роботою даної галузі.
Глава правління центру розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine Ігор Гужва представив дослідження відносного дії експортного мита на металобрухт. За його словами, експортне мито допомогло збереженню 30 тисяч робочих місць і створенню 4,2 нових робочих місць. На перших етапах підвищення експортного мита дало фіскальний ефект у вигляді залучення коштів до бюджету до $1 млрд, а також 2,9 млрд грн надходжень до різного рівня бюджетів та активізації діяльності ГМК.
При цьому споживання металобрухту знижує викиди СО2, скорочує використання залізної руди, вугілля та електроенергії.
"Якщо дія існуючого мита продовжиться на п'ять років, то можна говорити про збереження 21 тисячі робочих місць і створення близько 3,5 тисячі нових місць, а також надходження в бюджет від продовження ділової активності ГМК і інвестиціях на рівні 3 млрд грн", – констатував експерт.
У свою чергу, зниження мита до 10 євро/тонна – "це мінус 25 тисяч робочих місць, недонадходження в бюджет, і якщо не буде сировини, то не буде і інвестицій. Тобто, з точки зору економіки, рекомендується продовження дії мита", – робить висновок Гужва.
"Ми вважаємо 58 євро/тонна – це оптимальний рівень мита, який буде збалансований на ринку", – вважає Чередниченко.
Директор по закупкам ММК імені Ілліча Олександр Зайченко уточнив, що в металургійному виробництві використання брухту знижує екологічне забруднення, а також підвищує енергоефективність. "Менше витрат, менш страждає екологія. Ми виступаємо за продовження мита, з урахуванням досвіду інших держав, поки економіка не стане працювати стабільно", – зазначив він.
Директор представництва "ArcelorMittal Кривий Ріг" Володимир Ткаченко також виступив за пролонгацію мита.
"Ми споживаємо 60 тисяч тонн металобрухту і могли б більше споживати, але є дефіцит сировини. У той же час всі країни захищають свої ринки, захищають свою сировину. Це ще дуже добре, що у нас є своя залізна руда. Також підтримуємо ще на п'ять років продовження мит", – сказав Ткаченко.
Представник "Запоріжсталі" Євген Авджі зазначив, що існуюче мито у 58 євро/тонна вже не є загороджувальним з урахуванням кон'юнктури ринку і зростання цін на лом, і це є тривожною тенденцією і зростає експорт брухту. "Підтримуємо ініціативу на продовження, може, навіть не на поточному рівні, а з урахуванням ринкової ситуації ціни брухту", – сказав Авджі.
Директор по закупкам "Азовсталі" Борис Любич констатував, що їх меткомбінат є одним з найбільших споживачів металобрухту в Україні: "Тому для нас забезпечення ломом – болюче питання, ми збираємо лом по всій Україні, шукаємо скрізь. А в цей час він з Одеси відправляється до Туреччини".