Банки зобов'язані приймати зношені банкноти
Національний банк України (НБУ) знизив облікову ставку до рекордного рівня в історії незалежної України – 6%. Це сигнал для визначення процентних ставок за вкладами і позиками. Про зменшення вартості кредитів банки поки мовчать, але ось ставки за депозитами вже два тижні, як знижують. Ситуація однакова і з великими, і з малими банками. Причому ні ті, ні ті не говорять, де межа і коли падіння прибутковості зупиниться.
Зараз на гривневому депозиті можна заробити за рік від 7% до 12% проти 20% ще два-три роки тому. А насправді й ще менше. Якщо покласти в банк 50 тисяч гривень, за рік "накапає" 6 тисяч гривень як відсотки. Але є податки – 19,5%. Для цієї суми – майже 1200 гривень. Чистого доходу виходить лише 4800 гривень. Якщо порівнювати цю суму з прибутковістю вкладів в інших країнах, виходить непогано. Але якщо враховувати українську інфляцію та економічну нестабільність, пропозиція виявляється не дуже цікавою.
Причому, як кажуть фінансові аналітики, падіння ставок ще не закінчилося. Фахівці прогнозують, що відсотки зменшаться ще на 1-2%.
"Вони наблизилися до 10%, в деяких банках вже і менше в гривні. І я бачу, це буде далі продовжуватися, далі буде курс на зниження. Чому? Незважаючи на карантин, незважаючи на стрибок курсу, вкладники не побігли масово по депозити. Банкам немає резону підвищувати ставки – вони хочуть зберегти свої прибутки", – пояснює фінаналітик Михайло Демків.
Крім того, Нацбанк рекордно опустив облікову ставку. Цей показник – своєрідний маяк, який визначає вартість грошей на ринку. Саме за цією ставкою НБУ позичає кошти комерційним банкам, які, своєю чергою, кредитують своїх клієнтів вже з маржею. Що нижча облікова ставка, то доступніші, за задумом, мають бути кредити і менш вигідні депозити.
"Облікова ставка у нас знижується з двох причин. Перша причина – падає інфляція, і Національний банк, відповідно, зменшує облікову ставку. Друга причина – це коронавірус. Під час кризи банки перестають кредитувати, у них з'являється зайва ліквідність, і це веде до зменшення депозитних ставок", – пояснює ексзаступник голови НБУ Олександр Савченко.
Фінустанови більше не шукають, де взяти гроші, – вони вже акумулювали депозити від населення і бізнесу. Із цих вкладів банки можуть роздавати кредити. Але, як каже інвестбанкір Ерік Найман, банки бояться неповернень і банкрутства клієнтів. Настільки, що скоротили вигідне для себе споживче кредитування, яке приносило їм до 60% річних.
"Кредитувати фізосіб небезпечно, тому що ти не знаєш, є у них робота чи ні. Може, людину звільнили. Кредитувати купівлю автомобілів, нерухомості теж страшно. Кредитувати бізнес теж страшно – з локдауном, з карантином... Це завело в ситуацію ступору і банківську систему", – говорить Найман.
У самому НБУ запевняють: ситуація на фінансовому ринку райдужна: відтоку коштів з банківської системи немає, і істотної девальвації гривні не прогнозують. А значить, банкам дійсно немає сенсу пропонувати людям більший дохід від депозитів.
"Дуже сповільнилася інфляція, ціни ростуть набагато менш швидко, ніж росли раніше. Нині це 2% рік до року. Ціни зросли лише на 2% – цей показник дуже низький. Відповідно, це дає змогу НБУ робити свою ставку нижчою. Ми досить успішно пережили перший шок від карантинних заходів", – вважає начальник управління департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
Єдине, що може зупинити зниження прибутковості депозитів, – це їхній відтік. Зараз, як ми вже з'ясували, його не відбувається. Втім, ще не вечір. Пандемія боляче вдарила по гаманцях українців, і скоро багато хто почне забирати вклади. Якщо це станеться, банкіри запропонують вигідніші умови, щоб утримати гроші.
"На цей момент рекордне безробіття за останні 15 років, багато бізнесів на межі закриття, відбувається тиск на доходи населення, і поступово відбувається вичерпання запасів, які були. Тому цілком можливо, що до осені ми можемо побачити хвилю зняття депозитів", – прогнозує директор підрозділу банку Руслан Співак.
Як з'ясували новини "Сьогодні", настрої людей саме такі. Це підтверджує бліц-опитування:
"Щоб класти на депозит, потрібно, щоб були зайві гроші якісь, а зараз зайвих грошей немає".
"Треба їх мати, ці заощадження, щоб потім кудись їх класти".
"Я більше втрачу на курсі, на падінні, ніж зароблю на депозиті. У доларі дуже низькі ставки".
І дійсно, ставки за валютними вкладами теж упали. Тепер вони – від 1% до 2,5%, тобто на 10 тисячах доларів за рік можна заробити 200 доларів.
Ризикована альтернатива депозитам
У зв'язку з падінням ставок за банківськими вкладами українці стали більше цікавитися альтернативними пропозиціями. Зокрема, від кредитних спілок. Там обіцяють незрівнянно вищі доходи – аж 30-50% річних. Новини "Сьогодні" зателефонували за одним з таких оголошень і запитали, завдяки чому там пропонують високі ставки і які гарантії.
"У банків регулятор – Нацбанк, вони вказують, які відсотки ставити. А в нас – Нацкомфінпослуг. І ми, відштовхуючись від нашого доходу, створюємо таку депозитну програму. У нас два види діяльності: прийом депозитів і видача кредитів. Кредити видаються до 4% на місяць, тобто це близько 50% річних буде", – пояснюють в одній з кредитних спілок.
Тобто в цій спілці вкладнику начебто готові віддати все, що заробили. У чому каверза? У тому, що повернення такого депозиту ніхто не гарантує. Кредитна спілка може лопнути, як мильна бульбашка, або зникнути, коли залучить максимальну кількість вкладників.
"Кредитні спілки, які теж можуть залучати депозити, не є учасниками системи гарантування вкладів. Тому вкладник несе вищі ризики, можливі гіпотетично за настання неплатоспроможності кредитної спілки", – пояснюють в НБУ.
Фінансові аналітики ризикувати не радять. Особливо якщо йдеться про критично важливі для вас заощадження. І навіть у стабільні банки радять нести гроші лише на короткий строк з можливістю зняти в будь-який момент без втрати відсотків.
"Я б не рекомендував розміщувати кошти на строк понад 3-6 місяців, розуміючи що світ вступив у нову кризову фазу і горизонт прогнозування більше ніж 3-6 місяців сьогодні неможливо робити", – зазначає Співак.
Між іншим, населення тримає в банках депозитів на пів трильйона гривень. Це чи не половина річного бюджету України. І це головний ресурс, який має забезпечити обіцяні політиками дешеві позики, зокрема й іпотеку під 10%.