Президент України Володимир Зеленський в черговий раз підтвердив намір відкрити ринок землі. Тепер – на зустрічі з президентом Групи Світового банку Девідом Малпассом. При цьому Світовий банк надасть Україні 200 млн доларів. Кошти, зокрема, підуть на проведення інвентаризації земель держвласності і відповідне оновлення Державного земельного кадастру, на супутникове картографування території України.
Ця допомога – дуже до речі, оскільки дозволить підвищити ефективність сільського господарства після скасування мораторію на продаж землі, говорить Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії.
"Якщо ви хочете керувати власними грошима, ви повинні знати, скільки і на якому рахунку у вас грошей. Тому інвентаризація земель важлива. Дивно, що держава не знає, чим володіє, – дивується фахівець. – По державним підприємствам ситуація краща – порахували підприємства, і їх оцінка переважно відома".
По суті, фінанси підуть програмне забезпечення і техніку для такої ревізії. Однак, щоб віддача від цих коштів була більше, потрібно забезпечити аналіз даних, стверджують фахівці.
"Куди також варто було б інвестувати – це моніторинг, – говорить заступник директора Українського клубу аграрного бізнесу Роман Граб. – Потрібна технологія, апаратна група, яка могла б обробляти дані з Реєстру речових прав, з Держкадастру, супутникові знімки ... Оцінювати використання земельних ресурсів. Для цього теж потрібно програмне забезпечення".
Але не тільки реєстри зажадають засобів. Дрібні фермери бояться, що з відкриттям ринку сільгоспземель у них не буде грошей, щоб конкурувати за ділянки з великим бізнесом.
"У великого бізнесу є можливість залучати кошти великих іноземних банків. Як правило, великі і середні компанії більш цікаві для таких кредитних установ, вони мають більш високий рейтинг кредитоспроможності, у них є аудиторський звіт тощо, чого немає у дрібних виробників", – каже Граб.
Таким чином, кредитування в українських банках під 20% – непідйомне, кажуть фермери. Такий відсоток пояснюється відсутністю "довгих" грошей у банків, високими девальваційний-інфляційними очікуваннями і великими ризиками всередині економіки, говорить фінансовий аналітик Олексій Кущ.
"Щоб трохи згладити нерівність, йти адміністративними способами – а саме дозволити купувати землю лише дрібним фермерам – це неринковий метод регулювання і я як економіст проти. Вирівнювати умови потрібно, надаючи меншим господарствам можливість за адекватними відсотками купити землю в кредит", – зазначає Дмитро Яблоновський.
Тому потрібно створити спеціальну фінансову інституцію. На цьому а також на усуненні корупції, наполягають і самі дрібні фермери.
"Потрібно створити державний земельний іпотечний банк або агенство з регулювання ринку землі в фінансово-кредитній системі, націлене на створення умов для викупу землі сімейними фермерськими господарствами", – каже голова Спілки українського селянства Іван Томич.
Така установа, каже Кущ, має надавати кредити від 20 до 30 років, вартістю не більше 5%. Домогтися цього можна, об'єднавши пенсійну і земельну реформу. За його словами, "довгі" гроші могли б забезпечити недержавні пенсійні фонди (НПФ) нового формату, заточені на ринок землі. Таким чином, продовжує він, ми б отримали другий рівень пенсійної системи у вигляді НПФ, а з іншого боку вирішилося б дуже важливе питання – безпечних інвестицій для пенсій.
"Земля якраз і є тим активом, який не можна вкрасти, вивезти за кордон. Активи ПФ були б захищені земельними ділянками, які були б в заставі. Земля як предмет застави компенсувала б інфляційні-девальваційні ризики", – пояснив Кущ.
На його думку, на проведення цих заходів знадобилося б 5 років. В результаті можна було б домогтися відсотка по кредиту 8-9% на старті, який знижувався б синхронно з інфляцією.
Однак відсутність згаданих механізмів, не повинно знову застопорити зняття мораторію, зазначає Граб. Тому що, з одного боку, не всі фермери до цього готові.
"Навіть якщо така кредитна установа буде, є питання самих споживачів – чи готові вони до прозорої фінансової звітності ... Частина, звичайно, готові і будуть брати участь, частина – готуються", – каже Роман Граб.
Крім того, скасування мораторію – це по сутілегалізація ринку, який і так є в країні.
"В принципі ринок є. Навіть якщо говорити про підмораторні землі, тільки він сірий – це видно по оголошеннях в інтернеті. Питання – як зробити учасників більш захищеними. А захищеність залежить від того, наскільки це працює в легальній площині. Тому фактично мова не про запуск ринку, а про його легалізацію, що завжди плюс для учасників ринку", – сказав Яблоновський.
До того ж, після прийняття відпо закону і до запуску ринку землі (приблизно літо – осінь 2020) буде перехідний період – додатковий час для підготовки всіх стейкхолдерів, кажуть експерти.
"Все можна провести до середини наступного року. Напевно, з 1 січня ринок не запуститься, просто законодавство приймуть, швидше за все буде перехідний період, але немає технічних проблем, щоб не запустити ринок в наступному році взагалі", – резюмував старший економіст Київської школи економіки Олег Нів'євський.
Нагадаємо, мораторій на продаж земель с/г призначення був введений в 2001 році, а з 2002-го заборона почала діяти як тимчасовий захід – для створення інфраструктури ринку землі. Відтоді його щорічно продовжують. Останній раз закон про продовження мораторію підписав п'ятий президент України Петро Порошенко в лютому-2019.
Якщо у Верховній Раді і вирішать зняти мораторій, ситуацію це не змінить, тому що парламент повинен розглянути і прийняти закон "Про обіг земель", який би врегулював всі аспекти продажу ділянок. Зараз такий закон знаходиться тільки на стадії розробки і обговорення.
При цьому президент України Володимир Зеленський під час візиту до Туреччини анонсував, що ринок землі в Україні буде створено найближчим часом.
Більш докладно про ситуацію з мораторієм на продаж земель с/г призначення можна прочитати в нашому матеріалі: "Ринок землі в Україні: що почім продають і чи законно це".