Фото: kmu.gov.ua
У Кабінеті міністрів повідомили про умови реструктуризації державного боргу України, про які делегація Мінфіну домовилася зі Спеціальним комітетом кредиторів. Так, Україні спишуть 20% держборгу — а це майже $4 млрд.
"Угода передбачає зменшення суверенного і гарантованого державою боргу на 20% і дозволяє зменшити боргове ярмо на $3,6 млрд ($3,8 млрд, якщо таке зниження буде погоджено за гарантованими державою валютними боргами держпідприємств і євробондами м. Києва)", — зазначили в Кабміні.
Крім того, сторони домовилися відкласти виплати за основним платежем на 4 роки. До закінчення цього строку Київ буде обслуговувати тільки відсотки. Як зазначили в уряді, в результаті економія держбюджету складе близько $500 млн. "Строки погашення тієї частини боргу, яка не буде списана, перенесені з 2015 р. на 2019-2027 рр. тобто Україна не буде виплачувати основну суму боргу до 2019-го", — пояснили в Кабміні.
ПОЛЕГШЕННЯ. Завдяки тому, що кредитори пішли назустріч Україні, країна отримала додаткове фінансове полегшення і швидше може повернутися до нормального економічного життя, вважають в уряді. Україна випустить нові цінні папери, які прив'язані до показників зростання ВВП (інструмент відновлення вартості). Ці цінні папери є механізмом зацікавленості кредиторів у відновленні України, а також додатковим інструментом залучення іноземних інвестицій в економіку.
Ці цінні папери забезпечать кредиторам додаткові платежі з боку України. Платежі будуватимуться на наступних умовах. Вони не будуть виплачуватися, якщо економіка України буде зростати менше ніж на 3% в рік. При зростанні від 3 до 4% кредитори отримають 15% від вартості цього відсотка зростання ВВП. При зростанні економіки більше 4% кредитори отримають понад 40% від кожного відсотка такого зростання. Цей механізм набуде чинності тільки в 2021 році і буде застосовуватися протягом 20 років.
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ. У Кабміні зазначили, що переговори були дуже складними, і тільки вчора вдалося досягти домовленостей. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що за всю фінансову історію кредитори вперше пішли на списання 20% боргу, що є унікальним прецедентом. Прем'єр зазначив, що це — абсолютна заслуга міністра фінансів Наталії Яресько. Нагадаємо, раніше кредитори пропонували Україні списати 5% боргу при його реструктуризації, тоді як Україна раніше наполягала на списанні 40%. Україна почала переговори про реструктуризацію частини боргу в рамках нової програми з МВФ у березні цього року і розраховує в результаті відстрочки виплат по боргах і їх часткового списання заощадити до $15,3 млрд у найближчі 4 роки. У червні міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що Україна "теоретично" в кінці липня може оголосити мораторій на виплати в разі відсутності прогресу в переговорах з кредиторами в рамках чинного з 17 червня закону. Однак згодом сторони переговорного процесу оприлюднили спільну заяву про прогрес та укладення угоди про конфіденційність, і 24 липня Мінфін виплатив купон по євробондах на $120 млн.
4 серпня Мінфін направив Комітету кредиторів оновлену пропозицію, назвавши поточний тиждень вирішальним для переговорів і запропонував зустрітися на вищому рівні в Лондоні 6 серпня. Спеціальний комітет кредиторів визнав неприйнятною нову пропозицію щодо реструктуризації держборгу України і відмовився від зустрічі з Мінфіном, яка повинна була відбутися 6 серпня. Комітет кредиторів попросив перенести обговорення на наступний тиждень, щоб підготувати свою відповідь Києву. Мінфін, у свою чергу пригрозить застосувати "альтернативні методи". Останній раунд переговорів розпочався 12 серпня.
Уряд має погасити 23 вересня євробонди на суму $500 млн. Це перша виплата основного боргу з початку переговорів. Аналітики рейтингового агентства Moody's допускали, що саме у вересні Київ міг ввести мораторій на виплату держборгу в разі відсутності домовленостей з кредиторами.
Експерти: "це перепочинок для запуску економіки"
Експерти сприйняли новину про списання боргів з радістю, але нагадали: це подарунок кредиторів, за який потрібно буде заплатити реальними реформами й "запуском" економіки.
"Головна мета реструктуризації — не стільки списання зовнішнього держборгу, а перенесення термінів погашення. Наскільки можна зрозуміти із заяви Яценюка, тепер Україна діючі єврооблігації, з термінами погашення в 2016-2018 роках, буде погашати у 2019-2023 роках. Це дозволить уряду України в цей період погашати інші зовнішні борги. Але при цьому кредитори хочуть від уряду України і реальних реформ. Вони дали нам фактичний перепочинок по виплатах в обмін на гарантії, що уряд проведе реформи, забезпечить зростання ВВП на рівні не нижче 3% за рік і поліпшить ситуацію в економіці", — вважає президент Украналітцентру Олександр Охріменко.
За словами експертів, ця домовленість з кредиторами допоможе утримати курс гривні стабільним і знизить тиск на держбюджет. Все це, за умови проведення реформ, має вже найближчим часом сприяти зростанню економіки. А, власне, саме це і потрібно кредиторам: "Кредитори дуже хочуть, щоб після 2019 року всі борги Україна погашала без проблем і затримок, і тільки тоді вони згодні піти на певні жертви. Тому тепер від уряду вимагається провести справжні реформи, які забезпечать реальне зростання економіки", — говорить Охріменко.
Аналітик компанії "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко радить не втрачати час. "Україна знаходиться в дуже важкому становищі сьогодні. Нам треба було знижувати боргове навантаження на найближчі роки, чого ми добилися. На найближчі 4 роки у нас є вікно для проведення реформ і "запуску" економіки — щоб бути в змозі проводити платежі по боргах (не варто забувати, що кредити перед МВФ треба буде починати віддавати також у цей час). Якщо цей час буде витрачено даремно, то наслідки для країни будуть дуже важкі. Зараз очікувати різкого підвищення соцстандартів не варто. Це в першу чергу дозволить трохи видихнути перед побоюванням дефолту на найближчі роки, зміцнить позиції України в переговорах з МВФ, і підтримає курс гривні".