Гривня несподівано підросла, а пільги скасовують / Фото: Unsplash
У Німеччині зараз експериментують з роздачею дармових грошей співгромадянам – деяким німцям просто так виплачують по 1200 євро на місяць. "Сьогодні. Підсумки" спробували перекласти цей досвід на українські реалії та розібратися, чи спрацювало б це в Україні та яку суму міг би скласти так званий безумовний дохід у нашій країні.
Батько трьох дітей, полтавчанин Віталій Кваша розповідає: продуктів на 950 гривень його сім'ї вистачає приблизно на три дні. Якщо майже не оновлювати гардероб і не витрачати гроші на розваги, сім'я за місяць витрачає 15 тисяч гривень. А ще є комуналка. Останнім часом Віталію не щастило – його проєкт закрили, і чоловік два місяці сидів без роботи. Потім поїхав до Польщі, працювати інженером-електриком. Але із заробітків довелося повернутися через пандемію. У Полтаві Віталію вдалося влаштуватися на роботу з зарплатою лише трохи вище мінімальної.
"На місяць зарплати не вистачає. Доводиться іноді євро міняти, які я за кордоном заробив. Тепер їх потихеньку витрачаємо", – розповідає Віталій.
Ймовірно, він шкодує, що не є громадянином Німеччини, де уряд почав експеримент з виплати 1200 євро безумовного доходу на місяць. Це прожитковий мінімум у Дрездені або Кельні. У країні хочуть перевірити, чи не стануть одержувачі безумовного доходу неробами і п'яницями.
Економіст Олег Пендзин оцінює німецьку ініціативу скептично. Він називає "безкоштовні гроші" забавою багатих країн. І спочатку всі, хто отримував базовий дохід відчували полегшення і надію.
"Безумовний базовий дохід приводив до позитивних результатів в плані психологічної адаптації людей, їх впевненості в завтрашньому дні", – говорить Пендзин.
Але врешті-решт всі подібні експерименти провалювалися. Він них вже відмовилися Фінляндія і Канада. Так, у 2017 році Фінляндія розпочала виплати по 560 євро на місяць двом тисячам безробітних добровольців, але у 2020 році програма була закрита. А деякі американські штати замінили виплати бідним на талони на продукти, які продають місцеві фермери. Не вийшло навіть у швейцарців.
"Кілька років тому Швейцарська конфедерація проводила референдум. І за результатами референдуму вони вирішили не робити цього. Люди проголосували проти", – зазначає Пендзин.
Німці поки досліджують питання, але обмежили вибірку лише 120 учасниками. Чому ж багаті країни голосують проти роздачі грошей населенню? Як пояснює психолог Олег Чабан, втрата роботи заганяє людину в депресію, але й легкі гроші бувають отруйними для психіки. І якщо мільйонерові 1200 євро ні до чого, то біднішого ця сума розслабить, і він перестане шукати роботу. Власне, це і помітили швейцарці.
"Ні, я за те, щоб давали гроші. Ось дайте мені ще три тисячі гривень. Я заробляю більше, але якщо мені дадуть три тисячі просто так, я готовий з прийняти. Але чи вплине це на мою продуктивність? Чи буде спонукати до якогось кар'єрного зростання, створенню науки або якогось продукту? Абсолютно ні", – розповідає Чабан.
Але що німцеві сорок тисяч гривень, то українцю – дві. Точніше, 2118 грн – прожитковий мінімум з 1 липня. Ми запитали у сім'ї Кваші, що б вони зробили, якби гарантовано отримували ці гроші просто так.
"У мене перша думка – діти. Однозначно, на дітей б витратили. На музику ось ми хочемо віддати дитину, на англійську мову", – міркує Аліна Кваша.
"Щоб діти одяглися. І поїхати на море відпочити", – додає Віталій Кваша.
Варіанти закінчилися, і оптимізм зникає.
"Хліба хіба що купити і ще щось. Сильно не проживеш на такі гроші", – робить висновок Віталій.
Ми направили запит до міністерства соціальної політики: чи планують вони найближчим часом схожі проєкти? Відповіли, що ні. Тому ми самі перевірили крайню, з точки зору психології, ситуацію – пияцтво.
"Я не бачив ще українця, який не маючи грошей, все одно не міг знайти, де випити Ми соціальні, у нас багато друзів і у когось ця пляшка з'являється обов'язково", – говорить Олег Чабан.
Журналісти "Сьогодні" зважилися на невеликий соціальний експеримент – на ринку в спальному районі Києва, де чимало людей проводять вільний час за чаркою. Ми запропонували їм 100 гривень за просто так. Перший чоловік, якого зустріли, взагалі відмовився взяти гроші. А ось Леонід сам підійшов поспілкуватися. Поскаржився на зарплату, але запевнив, що не дає собі розслабитися. Але, зрештою, 100 гривень і його не зацікавили.
Як пояснює економіст Олег Пендзин, Україна і так соціальна держава, яка надає житлові субсидії, допомогу з безробіття, на дитину. Але зайвих грошей, за його словами, чекати не варто – ані сотні, ані, тима паче, більше.
"Нас з вами офіційно 40 мільйонів осіб. Ми беремо 2000 гривень. І нам потрібно мати тільки видаткову частину на цей вид виплат близько трильйона гривень. До речі, хочу сказати, що весь державний бюджет України, вся дохідна частина – це трильйон гривень", – пояснює Пендзин.
Тому Україна не буде годувати ледарів за просто так. Тут у нас великі відмінності з Німеччиною. Але як пояснює психолог, в іншому ми з німцями схожі. Адже для більшості людей легкі гроші – тільки привід лінуватися.
"Трохи математики. 10 українців одного соціального рівня втратили роботу. Десять українців отримали по 2000 гривень. Скільки з них залишаться лежати, а скільки підуть шукати роботу? Двадцять відсотків проти вісімдесяти. Цей відсоток уніфікований. Закон поширюється абсолютно на всіх. 20% будуть шукати роботу, а 80% будуть лежати. 20% будь-якого колективу роблять 80% роботи цього колективу. 80% байдикують або займаються хрін знає чим", – говорить Олег Чабан.
Але Віталій Кваша не б'є байдики і встановлює електронний замок на двері своєї багатоповерхівки. Робить це безкоштовно, у свій вихідний день. Може, річ, дійсно, не у грошах?
Нагадаємо, з 1 вересня в Україні підвищили мінімальну зарплату. А у 2021 році її збираються підняти ще двічі.