/ Фото: Getty Images
Перше півріччя 2019 го позаду, і фінансові структури звіряють свої прогнози з реальністю і коригують очікування щодо темпів економічного розвитку.
В останні дні свого скоригований прогноз щодо темпів економічного розвитку України представило Міністерство економічного розвитку і Нацбанк, а потім Міжнародний валютний фонд опублікував доповідь про перспективи світової економіки, оновивши дані і по країнах. Треба сказати, внутрішні і зовнішні експерти оцінюють майбутнє України по-різному.
МВФ: Україна в групах ризику
Міжнародний валютний фонд у своїй липневій доповіді "Перспективи розвитку світової економіки" в черговий раз погіршив прогноз економічного розвитку. І, хоча зміна прогнозу, в порівнянні з попередньою, квітневою доповіддю, невелика, всього мінус 0,1%, але МВФ погіршує прогноз не вперше. Тобто світова економіка продовжує погіршуватися швидше, ніж очікувалося. Основні причини погіршення прогнозу – триваюча торгова війна між Китаєм і США, невизначеність, невизначеність, обумовлена Brexit і дестабілізація цін на енергоносії через посилення геополітичної напруженості.
МВФ публікує прогнози на найближчі два роки. У 2018 році прогнозувалося, що зростання світової економіки в 2019-му становитиме 3,9%. У січні 2019 го прогноз на 2019 рік був погіршений до 3,5%, у квітні – до 3,3%, а у липні – до 3,2%. Тобто "незаплановане" зниження темпів зростання економіки в загальному склало 0,7%, що занадто багато в світовому масштабі.
МВФ також змінив прогноз по групах країн, в які входить і Україна. Зокрема, з квітня по липень прогноз зростання економіки в країнах, що розвиваються погіршився на 0,3% (до 4,1%). Однак по групі країн Центральної та Східної Європи прогноз поліпшений на 0,2%. Правда, навіть з "надбавкою" середній прогноз зростання в регіоні складе всього 1%.
"Знижений прогноз по країнах з ринком, що формується і країнах Європи, що на 2019 рік у значній мірі відображає перспективи економіки Туреччини, де прогнозується відновлення спаду активності, пов'язаного з необхідністю коригування політики. У деяких інших країнах Центральної та Східної Європи спостерігаються високі темпи зростання завдяки стійкому внутрішньому попиту і підвищенню рівня заробітної плати", - йдеться у доповіді МВФ.
Оптимістичні слова про "деякі інші країни", здається, безпосередньо стосуються України, де, як не раз відзначали експерти, економічний розвиток переважно відбувається через внутрішнє споживання і підвищення зарплат. Так що можна сподіватися, що сильне уповільнення темпів зростання українській економіці не загрожує.
Співзасновник Української Інституту майбутнього, директор економічних програм Анатолій Амелін впевнений, що зниження на 0,1% для глобальної економіки не є критичним показником, проте це – тривожний дзвіночок.
"Ми знаходимося на порозі глобальної економічної кризи, деякі експерти говорять, що вона вже почалася, але поки уповільнена. В першу чергу будь-які кризові явища в світі впливають на попит на цільові активи – наприклад на метал, експортером якого є Україна. Ми, на жаль, залежні від експорту. Якщо порівняти динаміку цін на сировинні активи з динамікою українського ВВП, побачимо дуже високу кореляцію. Відповідно, зниження розвитку світової економіки, як правило, призводить до зниження в тому числі попиту на сировинні активи. Це може відбитися і на зміні цін на ці активи, і на надходження валютної виручки в Україну, і на бюджетні надходження, вплинути на девальвацію та інфляцію. Щоб цих негативних наслідків уникнути, вже сьогодні уряд має готувати план антикризових заходів, які не тільки дозволять знизити вплив даного чинника, який описується в розрахунку МВФ 0,1%, а й підготуватися до майбутньої кризи, яка буде неминучою", – каже Анатолій Амелін.
Прогноз МВФ на 2020 рік поки коригується не так сильно. У жовтні 2018 го прогнозувалося, що у 2020 році всесвітній ВВП виросте на 3,7%. У січні 2019 го цифра зменшилася до 3,6%, а в липні – до 3,5%. У тому числі в країнах, що розвиваються у 2020 році прогнозується зростання ВВП 4,7% (раніше прогноз становив 4,8%), а в країнах Центральної та Східної Європи – на 2,3% (на 0,5% нижче).
Прогноз Мінекономіки-2020: в кращому випадку + 3,3%, в гіршому -0,2% ВВП
Прогноз щодо України від Міністерства економіки ґрунтувався ще на квітневих цифрах МВФ: зростання світового ВВП у 2019 році – 3,3%, а не 3,2, у 2020-му – 3,6, тоді як тепер прогнозується 3,5%. Але таку різницю в 0,1% можна навіть назвати несуттєвою, якщо порівняти прогнози щодо України у МВФ і нашого Міністерства економіки.
Так, за оцінкою Міжнародного валютного фонду, зростання ВВП в Україні у 2019 році може скласти 2,7%, у 2020-му – 3%, у 2021 і 2022-му – 3,1 і 3,2% відповідно. У порівнянні з квітневою доповіддю МВФ, прогноз для України не змінений.
Згідно з базовим сценарієм Мінекономіки, зростання ВВП у 2020 році повинне скласти 3,3%, у 2021-м – 3,8, у 2022 – 4,1%. Хоча Мінекономіки розглядає і альтернативні сценарії, а також можливий вплив різних зовнішніх факторів.
За іншим сценарієм, який, як ми писали, передбачає більш ті ж зовнішні і внутрішні умови, що і базовий, але при цьому істотне зростання зарплат в Україні і збільшення витрат населення (тобто розвиток за "споживчою моделлю"), зростання ВВП у 2020 і 2021 роках може скласти навіть 3,6%, а у 2022-му трохи сповільниться до 3,3%.
Розробили в Мінекономіки і альтернативний сценарій, який допускає посилення негативних факторів. Таких, як розгортання нової хвилі глобальної фінансово-економічної кризи, посилення гібридних загроз національній економіці з боку РФ, істотне зростання цін на світових енергоринках, низький урожай зернових в Україні тощо. При цьому сценарії є загроза, що українська економіка може не рости, а падати. У 2020 році зміна ВВП складе -0,2%, у 2021-му – -0,7%, і тільки у 2020-му, можливо, піде в плюс: 1% зростання.
Зрозуміло, така сумна перспектива чекає Україну тільки в тому випадку, якщо всі негативні фактори будуть діяти одночасно. Якщо ж "спрацюють" лише деякі з них, це призведе до скорочення ВВП, але не падіння.
Зокрема, негативний внесок від повноцінного введення російських газопроводів "Північний потік 2" і "Турецький потік" і істотного зменшення транзиту Мінекономіки оцінює в 0,6-0,7% ВВП, можливе блокування портів Азовського моря – в 0,3% ВВП. При найгіршому сценарії зміни на світових ринках цін на українські експортні товари або втрати ВВП становитимуть 0,5-0,6%, в разі неврожаю зернових – 0,6-0,8%.
А ось якщо буде таки було запроваджено податок на виведений капітал, це призведе до зростання ВВП на 1,1%, але в той же час – до фіскальних втрат точно в такому ж розмірі (1,1% ВВП), так що великої проблеми не складе.
Нацбанк сповнений оптимізму
Національний банк України, на відміну від МВФ, поліпшив свій прогноз економічного розвитку для України, порівняно з квітневим. На думку аналітиків НБУ, нас очікує вже в цьому році зростання ВВП не на 2,5, а на 3%, в наступному – нема на 2,9, а на 3,2%. "У зв'язку з більш стійким внутрішнім попитом, кращими умовами торгівлі і очікуванням збільшення врожаю зернових", як говорилося на брифінгу щодо монетарної політики 18 липня.
В наступні роки основним драйвером економічного зростання також буде залишатися внутрішній попит, вважають в НБУ. Приріст приватного споживання сповільниться, однак буде значним під впливом збільшення реальних доходів домогосподарств – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів з-за кордону. Також вагому підтримку економіці будуть надавати інвестиції в основний капітал, які продовжать зростати високими темпами, вважають в НБУ.
Стримуючими факторами для економічного зростання були названі слабка економічна активність в світі і скорочення транзиту природного газу в Європу через будівництво обхідних газопроводів.
Експерти: реформи дозволять Україні пройти кризу безболісно
Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової ради Української ради бізнесу Григол Катамадзе вважає, що до прогнозів МВФ потрібно поставитися уважно.
"Зрозуміло, Україна як частина глобального світу реагуватиме на будь-які тенденції в світовій економіці – як позитивні так і негативні. Але якщо ми будемо проводити серйозні реформи, якщо ми будемо готові до тих викликів, які постануть перед нами, то глобально нас це не торкнеться. Останнім часом ми дуже багато говоримо про Доктрину економічної безпеки – це якраз ключова складова. Ми повинні розуміти, які проблеми виникають і які загрози є всередині. Що потрібно робити, щоб мінімізувати ті тенденції, про які говорить Міжнародний валютний фонд. Потрібно звільняти українську економіку від того тиску, який вона відчуває, і тоді ми з меншими втратами пройдемо можливу кризу", – впевнений Григол Катамадзе.
А старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин говорить, що для стабільного розвитку економіки України терміново необхідна радикальна Пенсійна реформа, а також комплекс із захисту економічної безпеки.
"Перед Україною стоїть два ключових виклики, викликані виїздом і старінням населення. Перший – в Україні, як і в Болгарії, Латвії та Польщі, до 2050 року скорочення робочої сили складе понад 30%. Очікується різке скорочення пропозиції робочої сили, і починається битва за найманого працівника. Другий виклик – через 30 років державні витрати на пенсійну систему і охорону здоров'я перевищать 25% ВВП. Якщо нічого не робити, країну очікує неминуче зростання податкового тиску на економічно активне населення", – сказав експерт в коментарі сайту "Сьогодні".
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що українцям за законом можуть виплачувати зарплату в доларах.