Фото: AFP
"Північному потоку-2" все ж бути. У понеділок президент РФ Володимир Путін і канцлер ФРН Ангела Меркель домовилися про його будівництво. Днем пізніше на зустрічі з президентом Петром Порошенком Меркель зізналася: тут потрібно враховувати і "політичні чинники".
"Не може такого бути, щоб через "Північний потік-2" Україна практично не матиме ніякого значення як транзитна країна природного газу", – підкреслила вона.
Заяви канцлера в "Нафтогазі" назвали "хорошою" новиною.
"Північний потік-2" перестають називати чисто комерційною справою. Він стрімко втрачає кучерики ягняти, з-під яких проступає його справжня сутність: геополітична зброя Кремля, спрямований проти Європи", – зазначили в компанії.
Політолог Тарас Березовець попереджає: довіряти "ритуальним словам" Меркель не варто:
"Очікувати від Меркель відмови від "ПП-2" з урахуванням участі в контракті трьох німецьких компаній – наївно. Вона в будь-якому випадку відстоюватиме інтереси німецького бізнесу".
"Сегодня" згадала інші проекти газопроводів в обхід України, порівняла їх потужності (див. інфографіку) і з'ясувала, що очікує країну, якщо "ПП-2" все ж побудують.
Відлуння: чого очікувати Україні
Директор енергопрограм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський говорить, що після запуску "Північного потоку-2" українська ГТС працюватиме, але не в повному обсязі.
"Вона використовуватиметься на 10-15% (від 15 до 30 млрд кубометрів на рік). У таких умовах вона принесе більше $ 2 млрд збитків на рік і з нею потрібно буде щось робити. Варіантів два: консервувати з перспективою, що споживання газу зростатиме і вона буде затребувана в майбутньому, або, як пропонував ще Микола Азаров, – порізати на метал. Питання – як бути з газопостачанням споживачів в країні. Якщо консервувати частину ГТС, потрібно думати, як доставляти газ до українців, які живуть на законсервованих маршрутах", – говорить він.
Енергоексперт Геннадій Рябцев вважає, що Україну очікують негативні зміни, якщо ми не доведемо євроспоживачам переваги нашої ГТС..
"І "Північний потік-2", і "Турецький потік" (у всякому разі до Туреччини) будуть побудовані. Але коли йдеться про те, що будівництво "ПП-2" загрожує енергобезпеці Європи, – це неправильний підхід. Європа зацікавлена в більшій кількості маршрутів і джерел поставок вуглеводнів на свою територію. Є ж, наприклад, алжирський проект в Середземному морі, який дуже цікавий країнам Південної Європи. Є трубопроводи, що з'єднують Північне море з континентом. І нам треба не закликати до заборони будівництва трубопроводів, а показувати: якщо Європа транспортуватиме російські енергоресурси через Україну – це одна цифра, через "Північний потік-2" – зовсім інша. І демонструвати вигоду, яку отримуватимуть європейці, транспортуючи газ через Україну", – резюмує Рябцев.
Труби: історія питання
Звинувачувати Росію в тому, що вона використовує свій енергосектор для політичного шантажу, почали ще під час будівництва першого "Північного потоку", яке завершилося 2011 року. Міжнародне співтовариство звинуватило владу РФ в спробі шантажу традиційних транзитерів (України, Білорусі, Чехії, Словаччини та Польщі). 2005 року трубопровід піддався жорсткій критиці і з боку естонської влади, до яких приєдналися парламенти Литви, Латвії та Польщі. Вони зажадали від Росії і Німеччини врахувати їх екологічні та економічні інтереси.
Схожа доля спіткала і другу чергу "Північного потоку". Серед країн-супротивників нової гілки – Румунія, Угорщина, США, Польща і Україна. За словами президента Порошенка, "ПП-2" – це "інструмент російської енергетичної агресії не тільки проти України, а й проти всього ЄС". При цьому Порошенко запропонував Німеччині альтернативу "Північному потоку-2".
Невдоволення будівництвом трубопроводу на початку квітня висловлював і президент США Дональд Трамп. На сьогодні дозвіл на будівництво вже видали Німеччина і Фінляндія, а в найближчі місяці це питання розглянуть уряду Швеції і Данії. Запустити потужності нової нитки трубопроводу Росія планує 2019 року.
У грудні 2014 року Путін поскаржився, що ЄС критикує будівництво "Південного потоку", і відмовився від нього. У січні 2015 року голова правління "Газпрому" Олексій Міллер в Анкарі заявив, що РФ будуватиме "Турецький потік" на базі "Південного". Через кілька місяців, після катастрофи російського Су-24 над Туреччиною в листопаді 2015-го, в РФ заявили про припинення роботи над новим трубопроводом. Але через рік "Газпром" і російське керівництво повернулося до ідеї "Турецького потоку". Запустити його планують вже до кінця цього року.