До чого може призвести "націоналізація". Фото: архів
З сьогоднішнього дня "влада" самопроголошених "республік" почали вводити "зовнішнє управління" на підприємствах, які платять Україні мільярди гривень податків. На такий крок бойовики пішли після того, як закінчився термін "ультиматуму" – в так званих "ДНР/ЛНР" вимагали припинити блокаду Донбасу. Сайт "Сегодня" з'ясував, які втрати загрожують українській економіці.
Україна ризикує втратити цілий ряд великих підприємств
Після початку військових дій більшість підприємств на території т.зв. "ДНР" та "ЛНР" зареєструвалася на підконтрольній Україні території і продовжила роботу. Зараз там на українських підприємствах працюють близько 100 тисяч людей. Як і самі підприємства, працівники платять податки в бюджет України, в тому числі 1,5% військового збору з кожної зарплати.
За словами радника голови СБУ Юрія Тандіта, такі підприємства заплатили в бюджет України за минулий рік 31,7 мільярда гривень, це більше, ніж очікуваний кредитний транш від МВФ. "За 2015 рік підприємства, які зареєстровані в Україні і знаходяться на території ОРДЛО, заплатили в бюджет України майже 20 мільярдів гривень. За 2016 рік – 31,7 млрд грн. Більш того, в тому числі військовий збір – близько 800 мільйонів ці підприємства заплатили за те, щоб наші воїни могли захищати цілісність України", – сказав чиновник в ефірі одного з телеканалів.
Антрацит Росія не купуватиме, впевнені експерти. Фото: архів
Уже зараз т.зв. "ЛНР" ввела тимчасову адміністрацію на трьох підприємствах у Луганській області. До слова, в самій постанові т.зв. "ЛНР" про введення тимчасової адміністрації, підприємства називають "нерезидентами республік", тобто самопроголошена влада визнає, що активи зареєстровані на території України.
За оцінками президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, якщо Україна втратить ці підприємства, ВВП країни може скоротитися на 5%. Це повністю нівелює прогнозовані зростання економіки в цьому році. "Я думаю, ми можемо втратити приблизно до 5% ВВП. Крім, якщо буде падати експортна виручка, долар буде значно вище 27 гривень, скажімо так. Не хочеться лякати людей", – розповідає економічний експерт.
"Я думаю, ми можемо втратити приблизно до 5% ВВП", – розповідає економічний експерт.
Однак, як відзначають експерти, навіть в умовах "зовнішнього управління з боку "республік", підприємствам для нормальної роботи доведеться шукати ринки збуту. У самій т.зв. "ДНР" вже заявили, що збираються "переорієнтуватися на російський ринок". Керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій упевнений: в Росії антрацит і метал з Донбасу не потрібні.
"Антрацит на російському ринку дешевше. І, не знаю, напевно, було б доцільно його експортувати. Але на якій підставі вони будуть це робити? Хто буде купувати вугілля, яке буде видобуватися незрозуміло ким. Це ризики і ціни будуть на таке вугілля зовсім інші. Не кожен відповідальний покупець захоче таке брати. Це їм невигідно. За метал, Росія буде за них експортувати? Усередині Росії він нікому не потрібен. Це будуть додаткові витрати. І хто буде керувати цими підприємствами? Якщо це будуть не ті кваліфіковані люди, які зараз ними керують, як довго це протримається? Великий ризик, що вони щось зроблять не так і підприємства просто зупиняться", – пояснює експерт.
За словами Олександра Охріменка, історія знає цілий ряд прикладів, коли після захоплення території частину підприємств "націоналізували". Ризик втратити свою промисловість, вважає експерт, є і для України.
"Історія знає такі приклади. Це звичайне захоплення території, як з Кримом. А тепер Росія захоплює частину Донбасу. Можна згадати Нагорний Карабах, Абхазію. На жаль, це дуже сумна новина для економіки України. Тим більше, там ряд найбільших підприємств", – говорить Олександр Охріменко.
"Історія знає такі приклади. Це звичайне захоплення території, як з Кримом. А тепер Росія захоплює частину Донбасу. Можна згадати Нагорний Карабах, Абхазію. На жаль, це дуже сумна новина для економіки України. Тим більше, там ряд найбільших підприємств ", – говорить Олександр Охріменко.
У той же час Олександр Паращій відзначає, що в заяві ватажків так званих "республік" звучать слова про майбутнє запровадження зовнішнього управління, а не націоналізації.
"Вони вживають загадкове словосполучення "зовнішнє управління". Я так зрозумів, що буде визначатися на індивідуальній основі. Я взагалі не розумію цього терміна. Як буде управлятися? Ким? Чи звільнять весь топ-менеджмент підприємств і призначать своїх "мавп"? Я в це не вірю. Якщо вони хочуть працювати в українському законодавчому полі, їм доведеться платити податки", – говорить аналітик.
Реакція України: "націоналізація" порушує Мінські домовленості
"Недоторканність українських підприємств на території т.зв."республік"- одна з умов Мінських угод, розповів заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука під час ефірів на одному з телеканалів.
"Якщо зараз ми будемо свідками того, що наші підприємства, які зареєстровані на території України, будуть взяті під, як це вони сказали, зовнішнє управління, то це буде пряме порушення Мінських домовленостей", – сказав Тука.
За інформацією прес-секретаря представника України в Мінську Леоніда Кучми Дарки Оліфер, сьогодні в Мінську почалося засідання Тристоронньої Контактної групи. В якій, ймовірно, також обговорять і питання так званої "націоналізації".
Блокада Донбасу. Фото: архів
Віце-спікер парламенту Ірина Геращенко передбачала можливість "націоналізації" ще 18 лютого, після того, як Росія прийняла рішення визнати паспорти т.зв. "ДНР" та "ЛНР".
"Не здивуюся, якщо наступним кроком буде націоналізація українського майна на окупованих територіях. Чомусь впевнена, що саме під це російсько-лднрівское мародерство і злодійство створюється ця база з визнання папірців-"документів", щоб далі визнати українську власність "республіканською "і все вкрасти, як це було з Кримом", – обурилась Геращенко на своїй сторінці в соцмережі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До яких наслідків може привести блокада Донбасу
Як відомо, 25 січня осіб, що назвали ветеранами військових дій на Донбасі, і зокрема нардепи Володимир Парасюк і Семен Семенченко, перекрили ділянку залізниці Луганськ – Попасна в рамках торгової блокади непідконтрольних Україні регіонів Донбасу. Пізніше були заблоковані всі залізничні колії в напрямку непідконтрольних територій.
15 лютого прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що блокада поставок дефіцитного вугілля антрацитної групи, який використовується теплоелектростанціями України, є злочином і веде до підриву всієї національної економіки. У зв'язку з блокадою поставок вугілля з Донбасу в Україні з 17 лютого вводиться надзвичайний стан в енергетиці.
Також недавно Гройсман заявив, що блокада Донбасу може негативно вплинути на прогнози уряду про 3% зростання національної економіки в 2017 році.
Після початку конфлікту на Донбасі Україна втратила близько 25% своєї економіки, підрахували в Кабміні. За оцінками Мінсоцполітики, в 2014 році на окупованій частині Донбасу закрилися 20 тисяч підприємств, це 60% від загального їх числа. Крім того, валютна виручка в країні впала на 20%. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень, на початку військових дій кількість робочих місць на Донбасі скоротилося на два мільйони.