Що привело світ до обвалу цін на нафту

29 жовтня 2014, 13:21
У Росії згадали про конспірологічні теорії 80-х років

Саудівська Аравія хоче зробити нерентабельним видобуток сланцевої нафти в США. Фото: oleg-leusenko.livejournal.com

Круте піке, в яке увійшли світові ціни на нафту, спровокувало хвилю паніки від Москви до Каракаса. Відповідно, економіки країн-виробників вуглеводнів тріщать по швах, пише "Новое время".

За останні півроку ціни на нафту еталонної марки Brent, що видобувається в Північному морі, обрушилися на 25% – з $ 115 до $ 85. Таким чином, чорне золото подешевшало до мінімуму за останні чотири роки. Що відбувається експерти знаходять ряд пояснень. В першу чергу аналітики називають збільшення нафтовидобутку в США, а також прогнози скорочення попиту з боку ряду держав – особливо Китаю.

Реклама

Венесуела вже зажадала негайного скликання надзвичайної сесії ОПЕК (Організації країн-експортерів нафти), щоб спільними зусиллями стабілізувати становище на світовому нафтовому ринку. Однак Саудівська Аравія і ОАЕ заявили, що не бачать необхідності в надзвичайному засіданні, тому зустріч ОПЕК пройде в плановому режимі 27 листопада.

"Багаті нафтовидобувні держави можуть дозволити знизити ціни на нафту. А Саудівська Аравія і Катар дуже багаті", – переконаний Даніель Пайпс, американський аналітик, президент громадської організації Близькосхідний форум.

Причина, по якій експортер нафти № 1 Саудівська Аравія не відреагувала на всі заклики Венесуели виробити загальну стратегію по боротьбі зі зниженням цін на нафту, є вельми вагомою. Вона навмисно знижує ціну на нафту, щоб зробити видобуток сланцевої і глибоководної нафти в США якомога менш конкурентоспроможною.

Реклама

Багато аналітиків вважають становище на ринку нафти, в першу чергу, результатом сутички між двома найбільшими гравцями за панування на ринку. "Це економічна боротьба між Саудівською Аравією та США", – відзначає Альберт Штаель, швейцарський фахівець із геополітики, засновник і директор Інституту стратегічних досліджень в Цюріху. Також експерти підкреслюють, що хоча мішенню Саудівської Аравії є Америка, виходить так, що істотні збитки від цієї політичної гри терпить Росія, відносини якої з США останнім часом погіршуються з кожним днем. До того ж російський бюджет на 2015 рік розрахований з урахуванням ціни на нафту в $ 90 за барель, а падіння до $ 75-80 стане ударом для економіки Росії. Комі того, з 2016 року Ірак планує почати експортувати газ до Європи. І це може стати наступним потужним ударом, оскільки 70% російських доходів надходять від продажу вуглеводнів.

Російські ЗМІ вже згадують 80-ті роки, коли Саудівська Аравія, імовірно перебуваючи у змові з США, наростила нафтовидобуток і обвалила ціни на нафту, що в свою чергу призвело до краху економіки СРСР. Однак Алан Райлі, професор Лондонського університету і фахівець з енергетики, називає конспірологічні теорії не більш ніж фольклором. Він не виключає того, що США і Саудівська Аравія проводять переговори з приводу цін на нафту, однак для росту, а потім падіння вартості чорного золота в останні роки бачить ряд економічних причин.

Реклама

"Ціна на нафту росла з 2000 року через структурного збільшення попиту Азії, зокрема з причини зростання економік Китаю та Індії", – пояснює експерт. Це зростання цін був підкріплений постійними перебоями в поставках, викликаними війною, санкціями і громадянськими заворушеннями в Іраку, Ірані і Лівії.

В даний час, на думку Райлі, ситуація почала змінюватися з кількох причин. Найбільш важливим фактором падіння вартості нафти є зниження китайського попиту, пояснює аналітик. В період бурхливого економічного зростання китайці імпортували 800 тис. б/с, в 2014 році вони імпортують вже 250 тис. б/с.

Аналітики говорять про те, що зростання економіки Піднебесної, яка є другим найбільшим у світі споживачем нафти відразу після США, сповільнилося до 7,2%, тобто мінімального показника з початку 2009 року. Саме цей фактор став вирішальним в нафтоспоживання. Крім того, такі країни, як Індія та Індонезія, стали радикально урізати субсидії на викопне паливо, що в подальшому дасть ефект зниження попиту на нафту.