/ Фото: Анастасія Іскрицька
Щоб зміцнити гривню, Україні необхідно залучити фінансові ресурси МВФ, диференціювати терміни повернення експортерами валютної виручки і переглянути державне регулювання у ключових сферах бізнесу, упевнений економіст Віктор Лисицький.
"Кошти МВФ допоможуть збалансувати наш платіжний баланс. Можна буде зітхнути з полегшенням, що завтра – післязавтра, через кілька місяців точно не буде дефолту", – заявив Лисицький в коментарі Сегодня.ua.
Ресурс, який Україна розраховує отримати, буде спрямовуватися не на покриття дефіциту бюджету, а в першу чергу, на погашення зовнішніх зобов'язань. "Оплата зовнішніх позик – це, звичайно, правильно. Потрібно виконувати свої зобов'язання, куди дінешся", – упевнений Віктор Лисицький.
При цьому дефолту України, на думку економіста, МВФ не допустить. Для порятунку ситуації у валютній сфері, за словами Лисицького, Україні необхідна якраз та сума, яку називає МВФ (нагадаємо, за новою програмою економічних реформ фонд готовий дати Україні позику 17,5 млрд доларів; ще близько 40 млрд доларів може скласти двосторонню і багатосторонню фінансування в рамках тієї ж програми). "Але, знову ж таки, вони виходять із припущення, що у нас пройдуть реформи. А у нас бізнес погано розуміє, що відбувається. Питання довіри до діянь влади має колосальне значення", – вважає Лисицький.
Щоб вирівняти ситуацію, МВФ вимагає радикально оздоровити фінансову сферу України. "Я їх розумію. Тому що МВФ знає, з ким має справу. Був момент в 2006 році, коли МВФ серйозно розглядав питання, щоб закрити свій офіс у нас. Бо як можна говорити з людьми, яким доводиш, що по таблиці множення двічі два дорівнює чотири, а вони кажуть, що у нас двічі два дорівнює чотири з половиною. МВФ давно говорив про ринковий курсоутворенні", – заявив Лисицький.
Зміни, які зараз змушена проводити влада, припадають на складний період, але реформи, на думку Лисицького, вкрай важливі, щоб оздоровити українську економіку. "Відклали реформи до того, що це доводиться робити у вельми невідповідний момент. Але як правило, радикальні реформи в такій критичній ситуації і проводяться, так влаштована людина", – вважає економіст.
Один з найважливіших кроків, які дозволять Україні підняти економіку і зміцнити національну валюту, – це розвиток ключових сфер бізнесу. "Мені видається, що треба було б дати сигнали бізнесу: повертайтеся до гірничо-металургійному комплексу, до сільського господарства, уряд повинен переглядати умови регулювання бізнесу, приділити особливу увагу в публічних виступах. Це створить основу для зростання", – заявив експерт.
Він зазначив, що саме гірничо-металургійний комплекс та сільське господарство за підсумками роботи в 2014 році дали суттєвий приплив валюти в країну. "Хочу назвати тільки два числа. Якщо взяти аграріїв, то за даними Укрстату, тільки вони дали близько 11 – 12 млрд дол перевищення експорту над імпортом. Експорт зерна склав 22 млн тонн за минулий рік. Це, звичайно, колосальний обсяг! Зараз, правда , ціни на бобові почали знижуватися. Але, по-перше, ціни навіть якщо знизяться, то вони все одно будуть в рази більше, ніж 10 років тому. Це саме по собі говорить про те, що світовий ринок зерна і зернобобових бурхливо розвивається. Якщо ціни швидко ростуть, це говорить про те, що товару не вистачає, за нього готові платити все більше і більше", – зазначив Віктор Лисицький.
Аналогічна ситуація – по гірничо-металургійному комплексу. "Там теж плюс по експорту – імпорту товарів близько 11 млрд дол. Це дуже добре. Але що відбувається з гірничо-металургійним комплексом на ділі? Цей плюс забезпечений в таких умовах, коли в Донецькій, Луганській областях жах триває – війна фактично йде", – заявив економіст.
При цьому в нинішній ситуації, за його словами, було б виправдано диференціювати терміни повернення валютної виручки експортерами залежно від сфери діяльності. "Світова практика, звичайно, 180 днів. Але не всі ж країни знаходяться в такій ситуації, як Україна. Я розумію, коли завод продає складну продукцію, але якщо поставляється зерно, то чого там 180 днів чекати? Потрібно дуже серйозно попрацювати над диференціацією термінів валютної виручки. Одна справа – для складної техніки, а інша справа – для масових однорідних товарів. Для них, напевно, можна було б відпрацювати відповідні механізми, щоб експортери могли швидше повертатися гроші", – заявив Лисицький.
На термін повернення валютної виручки, на думку економіста, впливає насамперед рівень довіри бізнесу до влади і до тих заходів, які вживаються в Україні для стабілізації ситуації.
В цілому, як упевнений Лисицький, гривня вже досягла дна падіння. "Я думаю, що так, як влада зараз взялася за це питання, напевно, вже пік (падіння)", – заявив він.
Однак є ще ряд факторів, які можуть негативно вплинути на ситуацію у фінансовій сфері. "У нас з Росією близько 20% товарообігу. Це величезні гроші. А в Росії коли рубль зупиниться – незрозуміло", – зазначив Лисицький.
Нагадаємо, на даний момент курс гривні до долара, встановлений Нацбанком, складає 30,01 грн/дол. Сьогоднішній стрибок курсу долара стався після скасування Нацбанком обмеження на купівлю банками валюти по клієнтських доручень. Під час дії заборони експортери були змушені продавати 75% доларової виручки Національному банку. За словами глави НБУ Валерії Гонтарєвої, Нацбанк за день купив на міжбанку 80 млн доларів, які пообіцяв "влити" назад в ринок.