Українці продовжують нарощувати експорт незвичайних, але затребуваних у вузьких сферах товарів. Експерти кажуть, що в масштабах всього експорту країни така продукція становить соті частки відсотка, але визнають: для тих, хто зайняв свою нішу і освоїв її, це дозволяє мати стабільний і непоганий дохід.
Що вивозимо
Як видно з інфографіки, найбільший дохід отримують експортери пір'я і пуху, що зрозуміло, враховуючи розвиток птахівництва. А ось за темпами зростання, як підрахувала Держслужба статистики, порівняно з минулим роком лідирують продажі за кордон творів сучасного мистецтва, їх експортували більше майже вп’ятеро. За словами мистецтвознавця Ігоря Самаріна, зростання відбулося тому, що за кордоном стали більше цікавитися Україною, а наші підприємці, насамперед із західних регіонів, активно освоюють ринок ЄС:
"Затребувані традиційні твори: мереживний глиняний посуд ручної роботи, петриківський розпис і, звісно ж, ліжники (овечі ковдри), вишиванки, гуцульські та інші сувеніри. Цінителі в Європі вже розібралися і не хочуть купувати китайський ширвжиток машинної вишивки, а шукають ручну роботу, хоча вона коштує в рази дорожче".
З новинок, що потрапили до звітів статистики, можна відзначити вирощування на продаж птахів і рептилій, в тому числі папуг, які не водяться у нас в природних умовах.
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що таким бізнесом займаються ті, хто в ньому вариться багато років, має спеціальну освіту, знає кон'юнктуру ринку. А з огляду на невелику конкуренцію, люди тут заробляють прибуток, що в рази перевищує середньоринкову, продаючи на Захід штучно вирощених змій, черепах і інших екзотів. Президент Украналітцентру Олександр Охріменко зазначає, що і в цих нішевих сферах є злети і падіння.
"Наприклад, експорт шелаку, тобто продуктів життєдіяльності азіатських червеців-багатоніжок, за рік виріс більш ніж втричі, – аналізує Охріменко. – Він використовується в фармпромисловості для оболонок дорогих таблеток і для виготовлення лаків, якими покривають струнні музичні інструменти. А ось продажі виноградних равликів впали вчетверо, ними, просто кажучи, "наїлися", це продукт для гурманів. Те ж стосується і експорту жаб, вони взагалі зникли з статистики".
Перспективи
Експерти скептичні щодо перспектив ринку експорту екзотики. Пендзин каже, що розвиватиметься більш традиційний експорт – пух і перо, як побічний продукт птахофабрик, а решта пропозиції в кращому випадку залишаться на тому ж рівні. Охріменко прогнозує затребуваність за кордоном рогів, копит і навіть кігтів і дзьобів:
"Роги йдуть на сувеніри, а з копит і решти роблять натуральні кістяні гудзики, також вони служать сировиною для органічної хімії".
А гендиректор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко роз'яснив, що продажі живності вимагають серйозних вкладень не тільки у виробництво, але і в сертифікацію.
"Наші ентузіасти спробували, виявилося, що литовці і румуни можуть купити тих же равликів або жаб за ціною сировини – 1-1,5 $/кг, а перепродати в 4-5 разів дорожче. Це невигідно, а всередині країни у нас попит невеликий. Звідси і скорочення експорту".
Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна заробила на експорті зерна рекордну суму. Рейтинг найбільших імпортерів українських зернових очолив Єгипет.
Також був названий названий ТОП-5 продуктів, з якими Україна нарощує експорт. Основними продуктами, які Україна експортувала 2018 року, були сировинні товари.