Фото: AFP
Російський " Газпром " критично знизив тиск газу на транзит через Україну в Європу , змусивши Україну компенсувати перепад тиску за рахунок власного газу і викликавши короткочасну кризу в газотранспортній системі ( ГТС ) України .
Раніше в матеріалі "Демарш "Газпрому": як Росія перекрила Україні газ і що буде далі" ми розповіли про судово – контрактні перипетії , що супроводжували рішення Стокгольмського арбітражу і розбиралися в зовнішньополітичному контексті ситуації .
Крім того, в статті "Чи залежить Україна від газу з Росії: прості відповіді" ми розглянули передумови і наслідки того , чому по Україні настільки відчутно вдарила демонстративна відмова " Газпрому " продавати українському " Нафтогазу " блакитне паливо в березні .
Варто врахувати , що Росія вже давно шантажувала Україну відмовою від її транзитних потужностей – термін дії контракту з " Газпромом " закінчується в 2019 році. Втім , російська компанія вже почала процедуру розірвання контракту – у відповідь на рішення Стокгольмського арбітражу .
"Газпром" заменить нашу ГТС не может. Но вот меньше прокачивать может и будет. Тут другая проблема. "Газпром"... специально снизил закачку технического газа, который нужен для того, чтобы не падало давление в трубе, и газ мог спокойно поставляться из России в ЕС", – объяснил Охрименко.
Відзначимо , газотранспортна система , особливо настільки велика , як українська , не терпить значного зниження тиску . Так що крім мотиву " поставити законтрактований країнами ЄС газ , незважаючи на демарш Росії " , в України були і " особисті " причини підкачувати власний газ в систему транзиту .
"В результате Украине пришлось за счет своего газа поддерживать давление в трубе, а это для Украины проблема. В результате и кризис в газовой системе. При этом еще морозы. Это все специально сделал "Газпром", – подчеркнул Охрименко.
Транзиту газу через Україну також загрожує проект будівництва другої нитки російського газопроводу " Північний потік " . Так,Німеччина вже дозволила будівництво "Північного потоку – 2"на своїй території . До будівництва Nord Stream 2 " Газпром " і його партнери мають намір приступити в квітні 2018 року. Передбачається , що газопровід буде готовий до експлуатації до кінця 2019 року.
Олександр Охрименко відзначив , що єдиний , на його думку , спосіб врятувати ГТС в разі втрати транзиту газу через українську газотранспортну систему – це здати ГТС в оренду партнерам з Європейського союзу .
Як відомо , зараз " Нафтогаз України " є монополістом з транзиту і зберігання природного газу в підземних сховищах , а також з транспортування нафти трубопровідним транспортом по території країни . В Україні збираються провести анбандлінг – відділення від "Нафтогазу" діяльності по транспортуванню природного газу.
"Є сім зацікавлених партнерів, двоє з яких представляють відомі в Європі газові консорціуми. Свій інтерес увійти в спільному управлінні національної ГТС висловили Бельгія, Франція, Голландія, Польща, Словаччина, Іспанія, Італія, Румунія, Греція та Німеччина", - розповів віце- прем'єр.
Європейський вихід для української "труби"
У законі зазначено , що і власність , і контроль над ГТС залишаються повністю за українською державою . Також в законі прописано , що приватизація " труби " неможлива . Відповідно до прийнятого закону , планується створити дві компанії , які обслуговують ПСГ і ГТС , за участю американських і європейських партнерів .
- держава
- державне підприємство ( володіння не менше 51 % корпоративних прав )
- юридична особа ( юридичні особи ) , яка належить і контролюється резидентами країн Європейського Союзу , США або Європейського Енергетичного співтовариства , а також є оператором системи транспортування газу або членом Європейської мережі операторів системи транспортування газу .
При цьому при проведенні конкурсу компанія – резидент ЄС або США зобов'язана буде розкрити всю свою фінансову структуру і всіх своїх власників . Більш того , якщо компанія виграла конкурс , вона зможе прийняти рішення про зміну своєї структури власності тільки за згодою української сторони . Такі заходи передбачені в законі для того , щоб виключити потрапляння контролю над ГТС України до країни – агресора .
Інший шлях для української ГТС
"Как работала система? Газ шел через территорию Украины, мы накапливали его в весенне-летний период в хранилищах. Потом в осенне-зимний период газ потреблялся в восточной и центральной Украине, а взамен мы использовали накопленный в хранилищах газ для выполнения транзитных обязательств. Сейчас, если мы теряем транзит полностью, нужно полностью разворачивать эту систему и достраивать совершенно по-другому", – считает Кушнирук.