Думка про перехід на чотириденний робочий тиждень, висловлена на Всесвітньому форумі в Давосі цього року, зацікавила багатьох і викликала гарячі дискусії.
Одні сперечаються про те, чи українці витрачатимуть "зайвий" вихідний за прямим призначенням – на відпочинок або самоосвіту, – чи ж скористаються ним "в корисливих цілях": щоб заробити на стороні. Інші підраховують, на скільки в разі впровадження такого нововведення зменшиться ВВП, який і при п'ятиденці зростає більш ніж скромними темпами.
Треба сказати, що п'ятиденний робочий тиждень хоча і вважається світовим стандартом, але дотримується далеко не в усіх країнах. Є держави, які вже давно перейшли на 4-денку або зменшили кількість робочих годин на день. В інших же п'ять робочих днів по 8 годин – "блакитна мрія" трудящих, які сьогодні проводять на робочих місцях по 10-11 годин або працюють практично без вихідних.
"Найвідпочиваючіші" і "найпрацюючіші" країни
Статистику середньої зайнятості людей в різних країнах світу веде Міжнародна організація праці (МОП). За даними цієї організації, середня кількість робочих годин на тиждень, залежно від країн, коливається між 30 (острівна держава Мікронезія в Океанії) і 54 (Непал). Причому пряму залежність між кількістю робочих годин на тиждень і благополуччям країн виявити не вдалося. Втім, зворотної залежності – теж.
Наприклад, серед країн з найдовшим робочим тижнем виявилися і найбагатша нафтова держава ОАЕ з ВВП на душу населення 68-71 тис. доларів (за різними підрахунками), і найбідніша Гамбія з ВВП на душу населення 1,7 тис. дол. В ОАЕ середній робочий тиждень триває 53 години, а в Гамбії – 50 годин.
У той же час до країн з найкоротшим робочим тижнем належать такі небагаті країни, як Тувалу і острівна держава Мікронезія в Океанії (їх достаток – по 3,6 тис. дол. ВВП на душу населення). Але одночасно – і такі благополучні країни, як Нідерланди (52,5 тис. дол. на душу населення і Норвегія (60-93 тис. дол. на людину, за різними підрахунками МВФ і СБ). Жителі Мікронезії працюють в середньому по 30 годин на тиждень, Тувалу – 31 годину, Нідерландів – 32 години, Норвегії – 34 години.
В Україні робочий тиждень триває в середньому 39 годин. Стільки ж працюють громадяни більшості інших пострадянських держав. А ось в більшості країн Західної Європи робочий тиждень трохи менше. Наприклад, в Австрії, Німеччині, Данії – 35 годин, у Франції та Великій Британії – 36, в Бельгії, Італії – 37. У США робочий тиждень триває в середньому 37 годин, в Канаді – 36. Це ще раз підтверджує, що приказка "хто багато працює, той добре їсть" в даному випадку не працює.
Від чого залежить тривалість робочого тижня
Є точка зору, що в країнах, які ставлять перед собою високі цілі розвитку, робочий тиждень довше, ніж в інших. Або так: в країнах, які хочуть досягти великого економічного прогресу, не може бути короткого робочого тижня.
З одного боку, такі країни, як Китай чи Польща, підтверджують цю сентенцію. У Китаї, наприклад, робочий тиждень одна з найдовших – 46 робочих годин. У Польщі теж більше, ніж в Україні, – 40 годин. Але є країни, в яких і такий взаємозв'язок не працює. Наприклад, за підсумками 2017 року істотний економічний прогрес демонструвала Ефіопія, де річне зростання ВВП було одним з найвищих в світі – 10,9%. Разом з тим робочий тиждень в цій країні триває всього 33 години. У Гані, яка 2017-го показала приріст ВВП 8,4%, працюють в середньому 35 годин на тиждень, а кожен третій – і того менше.
Звісно, в різних країнах, на різних континентах свої традиції, умови праці та рівень розвитку і традиції. Але якщо подивитися на наших найближчих сусідів, Європу, скоріше, можна говорити про те, що менше часу проводять на роботі жителі високорозвинених, технологічних країн, де продуктивність праці досить висока.
До того ж треба зазначити, що скорочення тривалості робочого тижня з року в рік простежується в багатьох країнах світу. Так, за даними МОП, в тій же Австрії ще 1991 року тривалість робочого тижня становила 41 годину, 2007 року вона вже скоротилася до 38 годин, а з 2017-го – до 35 годин. У Бельгії 1992-го працювали в середньому по 39 годин на тиждень, як зараз в Україні, а за 25 років робочий тиждень скоротився на 2 години (до 37 годин). У Канаді 1990-го працювали по 38 годин, зараз – по 36 годин на тиждень. У Китаї в 2005-го робочий тиждень становив 48 годин, зараз – в середньому 46.
Але є країни і з зворотними тенденціями, хоча таких набагато менше. Наприклад, в Азербайджані 2009 році працювали в середньому 35 годин на тиждень, а 2017-г7о тривалість робочого тижня в цій країні збільшилася до 37 годин.
Як звільнити один день
Говорячи про скорочення робочого тижня до чотириденки, зазвичай мають на увазі, що кількість годин зменшиться пропорційно. Наприклад, в країнах, де зараз працюють по 40 годин, працюватимуть по 32 години, де працюють 33 години – працюватимуть всього по 26-27 годин на тиждень. Однак якщо говорити про розвинені європейські країни, де, як уже зазначалося, люди зайняті на роботі по 33-37 годин на тиждень, є можливість скоротити число робочих днів, збільшивши час і не змінюючи загальну кількість робочих годин. Наприклад, ті, хто працює сьогодні по 7 годин 5 днів на тиждень (загальні трудовитрати – 35 годин на тиждень), можуть отримати 8,5-годинний робочий день і 3 вихідних дні.
Звісно, так в країнах з 50-годинним робочим тижнем таку перестановку не зробиш, але напевно першими про скорочення робочих днів задумаються саме розвинені, технологічні країни, а у них в більшості випадків робочий тиждень триває менше 40 годин. А в деяких країнах – наприклад, в Нідерландах – багато працівників і так зайняті на виробництві 4 дні на тиждень.
"Головний офіс нашого банку знаходиться в Голландії, і я повинна сказати, що в цій країні давно багато хто працює 4 дні на тиждень", – говорить генеральний директор ING Bank Ukraine Саїда Джарболова.
Коли це станеться у нас
Стосовно України, то експерти вважають, то найближчим часом нам така радість не "світить".
"Я думаю, для України це зараз не актуально. Може, коли буде ВВП на душу населення, як в Швейцарії, тоді можна буде про це думати. Але на найближчі років десять, думаю, працюватимемо по 5 днів на тиждень", – сказав, наприклад, на нещодавньому форумі Європейської бізнес-асоціації її голова Томаш Фіала.
Разом з тим експерти зазначають, що скорочення тривалості праці – світовий тренд, і в епоху 4-ої науково-технічної революції, на порозі якої, на їхню думку, стоїть людство, ефективність роботи вимірюватиметься аж ніяк не часом, проведеним в офісах. А отже, не варто стверджувати, що скорочення робочого тижня така вже казка для України.
"Я згодна з тим, що Україна наразі не готова. Але в найближчому майбутньому ефективність бізнесу визначатиметься не кількістю робочих днів. Вона вимірюватиметься інакше. Все менше ми говоритимемо про те, чи потрібен 40-годинний робочий тиждень або 20-годинний. Тому що світ йде абсолютно в інші принципи роботи. Важливо, щоб поставлене завдання було виконано. Тому я думаю, ситуація в світі змінюватиметься, і, якщо Україна знаходиться в тренді, вона не зможе залишитися осторонь", – спрогнозувала гендиректор International Finance Corporation Олена Волошина.
На деяких підприємствах чотириденка – вже реальність, хоча і "прихована"
Представники бізнесу визнали, що вже зараз багато підприємств практикують "приховану чотириденку" або ж роботу поза офісом.
"Цього року наш банк почав експеримент, запропонувавши менеджменту один день на тиждень працювати поза офісом. Інфраструктура і технології це дозволяють. І це зроблено для того, щоб дозволити менеджерам побути далеко від плинності офісу, від тих несподіванок і маленьких проблем, з якими доводиться стикатися. З тим, щоб подумати стратегічно, щось почитати і розкрити свою креативність. І ми розраховуємо на результат", – розповіла Саїда Джарболова.
"Ми давно дозволяємо співробітникам працювати віддалено. Дійсно, технології зараз це дозволяють, і кожен співробітник може працювати віддалено. Скільки днів на тиждень – кожен визначає самостійно, звісно, з огляду на графік і коло своїх обов'язків. У багатьох відрядження, зустрічі, складний графік. Але це можливо, і, мені здається, від розуміння, що є така можливість, співробітникам вже морально легше. І навіть якщо хоча б раз на місяць людина скористається цією можливістю, мені здається, індекс щастя вже почне зростати, а адже саме це важливо", – ділиться досвідом Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard в Україні.
Нагадаємо, раніше сайт "Сегодня" розповідав, чи чекати підвищення рівня зарплат в Україні 2019 року.
Крім того, ми писали про важливі нововведення для гаманців українців 2019 року, а також про те, який прогноз для української економіки зробили представники вітчизняного бізнесу.