Чотири кити енергетики: міністр пропонує аудит і реформи

Українська енергетика, що переживає не найкращий час і оговтується від ряду проблем, отримала шанс. Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик, виступаючи на конгресі "ЕнергоВесна-2016", окреслив чотири основні напрями розвитку галузі. Почати хочуть з загального аудиту, в рамках якого стануть зрозумілі питання з боргами держпідприємств і будуть розблоковані їх рахунки. Далі – реформи, для чого розроблений ряд законопроектів. Ще два напрямки – збільшення енергоефективності та енергобезпеки держави в цілому.

Міненерго закриє 11 вугільних шахт, ще 15 підуть на приватизацію, а 7 залишаться в управлінні держави (для шахтарів створять спеціальні соцпрограми). Завдяки проектам з енергоефективності та нарощування власного видобутку вже до 2020 року Україна повинна повністю відмовитися від імпортного газу.

РИНКОВІ ТАРИФИ. Але головним напрацюванням нової стратегії є тарифоутворення. Ще в квітні регулятор – НКРЕКУ (Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг) затвердила нову методику розрахунку оптової ціни на електроенергію. Раніше регулятор встановлював її самостійно, не враховуючи ситуацію на ринку. Тепер же, заявив глава комісії Дмитро Вовк, все повинно вираховуватися за спецформулою, що враховує ціни на енергоносії (вугілля і газ, в тому числі врахують взаємозв'язок між цінами в Україні та світі). Це допоможе зробити ціну прогнозованою, що відкриє дорогу для інвесторів. "Тарифи в енергетиці – основа інвестицій. Вони довгострокові, 15-25 років. Інвестор, який будує інфраструктуру, станції, лінії передач, повинен розуміти, як повертати гроші, – говорить віце-президент Polenergia Гжегож Станіславські. – Кінцевий споживач – населення і компанії – теж залишається задоволений. Для нас дуже важливе майбутнє. Коли заходить міністр і показує стратегію – це значить, що країна теж думає про майбутнє. Тепер нам легше сказати про це світовому ринку. Ця стратегія – критичний чинник, вона каже, що можна залучати великі гроші для України не тільки в енергетиці, а й в інших галузях".

Споживачі теж отримають своє. "Формування тарифів на основі формул – це зрозуміла річ. Так це відбувається в Європі – без можливості впливу з боку держрегулятора або будь-якого іншого тиску, – підкреслив керівник порталу "Енергетика України" Олексій Чернявський. – Це вигідно споживачу – він завтра і післязавтра гарантовано отримає свою електроенергію, свій газ і так далі". До того ж, уточнюють експерти, ринковий тариф – це не тільки збільшення, але і зниження. Подібне зараз відбувається в Європі, де оптова ціна падає з 75 до 60-40 євро за мегават, що дозволяє знижувати ціни для населення.

ЕКСПОРТ І ОПАЛЮВАЛЬНИЙ СЕЗОН. Не менш важливим є експорт електроенергії, як в Європу, так і в Молдову і Білорусь. "Ми пропонує проект енергомоста "Україна – ЄС": оновлення лінії Хмільник – Жешув, відновлення експорту і добудову 3-го і 4-го блоків Хмельницької АЕС", – каже Насалик. Гжегож Станіславські уточнив: Україна отримала шанс зайняти місце експортера і потіснити РФ, яка запланувала будівництво двох АЕС – в Білорусі та Калінінградській області. Експерти підкреслюють: якщо ми не будемо поставляти електроенергію за кордон, можемо втратити цю можливість. "Експорт – це питання всієї енергосистеми, яка знаходиться в крайньому напруженні через падіння споживання в цілому, відсутність поставок до Криму і на Схід, – вважає комерційний директор ДТЕК Енерго Віталій Бутенко. – Відсутність цього рішення означає, що експорту не буде. А це спричинить за собою серйозні і незворотні наслідки. Без поставок струму в Молдову і Білорусь зникне навантаження, необхідне атомникам, а без європейського напрямку впаде споживання вугілля, що чутливо для західних регіонів". Втім, тут теж важливі прозорі ринкові тарифи – зараз експорт електроенергії за кордон приносить лише збитки. За даними Бутенка, вони складуть 40 млн євро до кінця року тільки по теплогенерації. У той же час введення нових розрахунків дозволить знизити вартість виробництва електроенергії і дозволить нормально торгувати з Заходом. Інша проблема – опалювальний сезон. "Експорт при збитках неможливий. А його падіння призведе до зупинки до п'яти блоків на Бурштинському острові, до повної зупинки споживання українського вугілля. Важливо утримати видобуток – це питання підготовки до опалювального сезону", – підкреслив Бутенко.