Ціни – європейські, якість – українська. Рахунки на тисячу і більше гривень за комунальні послуги, викликають у наших людей подив. Адже в під'їздах чистіше не стало, а в квартирах – тепліше.
Досвід сусідів, наприклад – Латвії, доводить, що послуги ЖКГ можна істотно здешевити, якщо за справу візьметься держава. Саме з її подачі в застарілих радянських будинках ставлять нові вікна, дахи, утеплюють під'їзди і стіни.
Привітно зустрічає журналістів звичайна латиська сім'я, до речі, наполовину – українська. Володимир – моряк далекого плавання – родом з Чернівців.
Показники лічильника з вулиці зчитують. Дистанційно, ніхто по квартирах не ходить. Все йде дистанційно.
Дружина Валентина не нахвалиться: навіть взимку рідко закриває вікна на балконі. Незважаючи на холодні і сирі ризькі зими, в квартирі – ще радянського планування – до величезного здивування – тепло.
Хоча кілька років тому такого не було – згадує Сергій Сидорко – керуючий кооперативом з 26 будинків радянської споруди.
"Не змінювалися комунікації, які відслужили свій термін служби, і, принаймні, для наших кліматичних умов, система опалення не відповідає вимогам сьогоднішнього стандарту", – говорить він.
Сергій Сидорко зазначає: Латвія – в спадок від Союзу – отримала таке ж житло, як і Україна.
"Серійний фонд. Великопанельне будівництво – однакові абсолютно серії, однакові технології, однакові матеріали, за винятком місцевих особливостей. Але в принципі – це одне і те ж. Масовий житловий фонд споруди з 70 по 86-89 рік – це практично одне і те ж саме", – відзначає він.
У далекому 1998-му учасники кооперативу провели економічний аналіз витрат і підрахували: більше 70% всіх витрат тоді йшло на теплову енергію. При нинішній вартості енергоносіїв – це дуже дорого.
"Латвія, як і весь Євросоюз, вона імпортує ресурси, скажімо так, газ. І імпорт становить десь 80%. Євросоюз вирішив, що треба просто займатися деякими питаннями, щоб мінімізувати ефект для економіки", – відзначає Айя Тимофєєва, директор департаменту з поновлюваних джерел енергії та енергоефективності Міністерства економіки Латвії.
Держава вирішила реконструювати радянські житлові будинки і так знизити споживання енергоресурсів. Проект передбачав утеплення фасадів, часткову реставрацію, установку індивідуальних систем опалення. Вартість в кожному випадку – різна. Максимально оновлення квартири обійдеться жителю Латвії в 150 євро за квадратний метр.
Євросоюз не залишив осторонь повністю залежать від російського газу латишів. Різні європейські фонди виділили на реновацію 60 мільйонів євро. Ще стільки ж внесли самі громадяни.
"Частина суми – близько 50% на реновацію, були використані європейські гроші, фонди європейські, іншу частину – була розбита пропорційно на всіх мешканців будинку", – говорить Володимир, мешканець Риги.
Власнику квартири комерційні банки видають кредит на відсутню суму з погашенням від 10 до 20 років. З ставками тут – все в порядку: 5 з половиною відсотків річних.
Виплати по кредиту включають в звичайну квитанцію за комунальні послуги. Але, як підтвердили самі власники квартир, – сума в платіжці більше не стала. За рахунок установки автономної системи опалення в кожній квартирі, заміни вікон на металопластикові, утеплення під'їздів, дахів і фасаду будинку, знижується енергоспоживання. У підсумку – жителі платять менше за комунальні послуги.
"Для Риги, яка розташована у відносно холодній кліматичній зоні, і опалювальний період у нас довший, ніж, припустимо, в Південній Європі, це важливо. Тому що після реновації приблизно на 40-45% можна знизити споживання енергії", – пояснює Тимур Сафіулін, директор ризького агентства енергетики.
При цьому жителі не переплачує ні цента. Скільки він платив, стільки він і продовжує платити.
А в разі Володимира і Валентини – вийшла ще й суттєва економія.
"За сезон ми спожили менше, ніж норму. І тому ось ця різниця між нормою і нашим споживанням дозволила нам близько двох місяців не сплачувати комунальні платежі", – говорить Володимир.
Оновлений, утеплений будинок ще й служить довше. Як мінімум – на 20 років. На сьогодні в Латвії вже оновлено 750 радянських багатоповерхівок. Це десята частина від загальної кількості. Заощаджені на їх енергозабезпеченні гроші держава вкладає в реконструкцію наступних будинків.
"Зараз нова мета європейська: досягти 80% зниження енергоспоживання, тобто нам необхідно буде встановити і сонячні панелі, встановлювати сонячні колектори для виробництва гарячої води, теплові насоси..." – Каже Анатолій Бородинець, професор будівельного факультету Ризького технічного університету.
У сусідній для України Польщі проблему модернізації житла взялися вирішувати ще в 90-е. На сьогодні майже половина житлового фонду, значна частина якого – "хрущовки", утеплена, споживає менше енергії і має сучасний стильний вигляд.
"Після термо-модернізації, за тепло мешканці стали платити менше, ніж у 2000 році. Навіть не дивлячись на те, що вартість 1 гігаджоуля енергії зросла в 3 з половиною рази. Так що ефект від утеплення будинків для гаманців наших жителів виявився дуже відчутним", – говорить Анджей Пулрольнічак, президент житлово-будівельного кооперативу "Прага".
Анджей Пулрольнічак керує ОСББ з більш ніж двохсот будинків. У 90-ті отримав на модернізацію гроші від європейських фондів. Допомогла кредитами і держава: люди могли розраховувати на компенсацію третини, а то і половини вартості ремонту. Встановили лічильники, замінили комунікації та систему опалення, утеплили дахи, стіни і під'їзди. В результаті енергоспоживання скоротилося на 20%.
Україна лише робить перші кроки щодо зниження енергоспоживання. І з модернізацією будинків радянської споруди – ситуація сумна.
"У нас 80% житлового фонду потребує термомодернізації", – говорить Сергій Савчук, глава Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
Одним з перших будинків, які пройшли термо-модернізацію за кредитні гроші, стала радянська п'ятиповерхівка в Ніжині. У 2006 році один з європейських фондів запропонував дати друге життя тоді вже 30-літнього будинку. Василь Самусь – голова ОСББ, керуючого 150 квартирним будинком – каже: на роз'яснювальну роботу з мешканцями пішло майже два роки.
"Люди не вірили. Не вірили в кредити, не вірили в добрі справи – взагалі ні в що не вірили", – зазначає Василь Самусь, голова правління ОСББ "ЗОРЯ".
Крім заміни в під'їздах старих вікон на металопластикові, утеплення фасаду та ремонту дахів, зробили найголовніше.
"Ми замінили теплопункт. Це був тоді... крик душі. Він прийшов в непридатністю повністю за тридцять років", – говорить Самусь.
Зараз він відповідає європейським нормам енергоспоживання.
"За три роки ми вирахували середнє споживання тепла будинком. Вийшло 864 гігакалорії – в середньому ми споживали в рік. За 2015 рік ми спожили 600 гігакалорій. Не треба довго рахувати – видно, що 30%", – пояснює голова.
Мешканці, особливо після підняття тарифів, переконалися – в порівнянні з сусідами в старих будинках, вони – у виграші.
Європейський досвід показує: управляти житлофондом ефективніше через ОСББ, ніж обслуговуватися у традиційних ЖЕКів. А створити таке об'єднання українці повинні будуть до 1 липня 2016 року, або вибрати керуючу компанію.
І можливо вже в майбутню зиму українці нарешті перестануть викидати гроші на обігрів повітря.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".