На китайській біржі грають студенти, таксисти, селяни. Всі фото: AFP
На початку серпня влада Китаю вирішила додатково посилити правила ведення торгів на фондовому ринку. Тепер не можна оплачувати зайняті для торгів акції в той же день, потрібно добу вичекати. Зроблено це для зменшення швидких спекулятивних продажів, які поряд з іншими причинами призводять до великої волатильності (мінливості цін) фондового ринку. Останнім часом були реалізовані й інші заходи.
Всі вони в кінцевому підсумку спрямовані на те, щоб стабілізувати ринок, який на початку липня обвалився на 29% (у порівнянні з піком 12 червня), втрати у вигляді зниження сукупної капіталізації компаній тоді склали $ 2,8 трлн. Ситуацію не вдалося виправити і донині.
Вплив на економіку
Фондова криза є однією з ілюстрацій нинішнього непростого стану китайської економіки. Протягом кількох останніх років в ній наростали дисбаланси, що стало особливо помітним на фоні зниження темпів зростання. Одна з найсерйозніших проблем – зростання поганих боргів по країні. У банків наростає прострочка за кредитами, а прибуток падає. Почастішали дефолти енергетичних компаній і сектору нерухомості, дефолт вперше оголосила навіть одна держкомпанія.
Індекс PMI (менеджерів закупівель) невиробничого сектору за підсумками червня знизився до мінімуму за останні п'ять місяців – до 51,8 пункту (у травні було 53,5). У виробничому секторі PMI в липні опустився до 50 пунктів порівняно з 50,2 у червні. (Значення PMI вище 50 пунктів свідчить про посилення ділової активності в секторі, нижче – про її спад.)
Інший індекс – ділової активності у виробничому секторі китайської економіки знизився в липні до 47,8 пункту з 49,4 – місяцем раніше. Це найгірший показник за останні два роки і саме різке скорочення з листопада 2011 р.
Прибуток промислових підприємств Китаю в червні впав на 0,3% в річному обчисленні, проти зростання в травні. За підсумками першого півріччя їх прибуток впав на 0,7%.
Погіршення умов змушує виробників звільняти персонал і знижувати відпускні ціни на свою продукцію.
Охолодження економіки, падіння ринку акцій негативно позначається на споживчих настроях – люди починають менше витрачати. В результаті в червні продажі пасажирських автомобілів в Китаї знизилися. І хоча спад відносно невеликий – 3,4% у річному вимірі, важливий сам факт, оскільки зниження відзначене вперше більш ніж за два роки. До того ж разом з продажами зменшилася і виробництво (на 0,7%) – це перше зниження відразу двох показників з грудня 2008 р. Експерти прогнозують, що підсумки липня можуть бути більш негативними.
З квітня минулого року темпи зростання китайської економіки сповільнилися на 0,5 процентних пункти. Незважаючи на це, багато спостерігачів вважають, що цільовий показник китайського уряду – 7% зростання ВВП за підсумками 2015 буде досягнутий, у влади достатньо ресурсів для того, щоб підтримати внутрішнє споживання. І хоча ще недавно в Китаї зростання становило 12% і більше, але про 7% в нинішніх умовах багато країн можуть тільки мріяти.
Аналітики-оптимісти вважають, що вплив фондової кризи на економіку Китаю (а значить і решти світу) буде обмеженим. Їхні аргументи:
- фондовий ринок відіграє малу роль у фінансуванні китайських компаній;
- капіталізація китайського фондового ринку – це не більше 30% ВВП країни;
- фондові індекси в країні як і раніше істотно вищі, ніж наприкінці минулого року;
- тільки близько 20% багатства китайських домогосподарств вкладено в акції (в США, наприклад, – 65%);
- біржовий ринок працює в жорсткій командній системі, а банки в країні контролюються державою.
Тим не менш, причини нинішнього фондової кризи і дії влади по боротьбі з ним заслуговують на увагу – адже не виключено, що фондовий ринок і в Україні коли-небудь стане значущою частиною економіки.
Причини та розвиток фондового кризи
Фондові індекси Китаю з червня минулого року по червень нинішнього виросли в два рази. Таке стрімке зростання, за умови річного зростання економіки тільки на 7% не може бути здоровим. Тому справедливі твердження, що в країні надувався біржовий міхур.
Кілька років тому китайська влада почала боротися з бульбашкою на ринку нерухомості, тому грошова маса, яка звільнилася, хлинула на фондовий ринок, який виявився перегрітим. Так показник відношення ринкової капіталізації до прибутку індексу Шанхайської фондової біржі склав 23, аналогічний показник біржі Шеньчжень досяг 50, тоді як на авторитетній Гонконгській біржі він тримається на рівні 12. Капіталізація фондового ринку Китаю в 2014 р виросла відразу на 35%, до середини цього року вона досягла $ 10 трлн – друге місце у світі.
Але ще до середини 2013 р. динаміка китайського фондового ринку була однією з найгірших у світі, уряд на рік навіть був змушений заборонити IPO (щоб акції компаній не продавалися недооціненими). Але влада розуміла значимість фондового ринку для реформованої економіки країни, тому робили різні стимулюючі заходи.
Швидке зростання ринку було досягнуте завдяки накачуванні його грошима уряду і тому, що на ринок вийшла маса індивідуальних інвесторів і гравців. Зараз близько 85% учасників торгів – непрофесіонали, часто не володіють азами фінансової грамотності, але натхненні політикою влади щодо стимулювання фондового ринку. Це студенти, таксисти, селяни – хто завгодно.
40 млн брокерських рахунків були створені з червня 2014 по червень 2015 року, тільки в травні цього року їх з'явилося 12 млн. Люди часто грали і грають на біржі за допомогою позикових коштів – так зване маржинальне кредитування було обмежене в країні до 2010 р., але потім обмеження поступово пом'якшилися.
Гравці вдавалися до великих позик для покупки акцій – їх сукупний обсяг оцінюється в $ 600 млрд. Продавши зараз акції, які подешевшали, люди не зможуть розрахуватися з боргами, тому китайська влада побоюється, що фондова криза може стати соціальною.
Після обвалу ринку 7 липня, влада вжила термінових заходів для запобігання його подальшого падіння:
- створено стабілізаційний фонд для підтримки ринку, який витратив на ці цілі сотні мільярдів юанів;
- припинені заплановані IPO (близько 30);
- припинені торги дуже подешевшали акціями компаній (приблизно третина від загальної кількості);
- введена заборона на продаж акцій держкомпаній;
- інвестиційні компанії та керуючі фондами пообіцяли інвестувати в акції не менше $ 19 млрд за підтримки державної компанії, що надає маржинальне фінансування, яка в свою чергу отримає кошти від центробанку;
- найбільші страхові компанії інвестували десятки мільярдів юанів в акції великих компаній і ETF-фонди (торгуються на біржі).
Ці заходи дещо заспокоїли ринок, індекси трохи виросли. Але на торгах 27 липня трапився новий обвал, найбільший за вісім років. Почасти цьому сприяли невтішна промислова статистика Китаю, долар, що зміцнюється і очікування підвищення процентної ставки в США (це спонукає інвесторів виводити кошти з ризикованих активів і вкладатися в більш надійні папери, якими вважаються, наприклад, облігації Казначейства США). Але головна причина – побоювання інвесторів, що влада відмовиться від підтримки та регулювання фондового ринку. У наступні дні падіння продовжилося. На додаток до вже вжитим владі заходам, Центробанк пообіцяв вкласти близько $ 8 млрд у фондові ринки країни для стимулювання їх зростання.
Експерти зазначають, що паніку непросто зупинити не тільки через гігантські розміри китайського фондового ринку, але також тому, що владі доводиться мати справу з масою непрофесійних інвесторів, на яких погано впливають економічні аргументи. В результати падіння індексів може відбуватися до кінця цього року.
Несподівана радість
У китайської фондової кризи виявився несподіваний вигодонабувач – Індія. За останні три місяці індійський фондовий індекс додав 0,6%, що зробило цю країну єдиною в Азії, де за цей період спостерігалося зростання ринку акцій. У липні іноземні інвестори вклали в індійські акції $ 1,1 млрд, тоді як у попередні два місяці спостерігався відтік коштів. І якщо до початку літа зазначалося перевкладення грошей з Індії в Китай, то зараз навпаки. Однак аналітики не очікують зростання індійського ринку до рекордних показників.