Які спеціальності зараз найбільш затребувані, а які – навпаки? Купюрам якої гідності віддають перевагу фальшивомонетники? За рахунок яких продуктів подешевшав "борщовий набір"? Читайте головні економічні новини тижня, що минає в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
Субсидії "живими" грошима: стало відомо, яку суму отримують українці
В Держстаті підрахували середній розмір монетизованої допомоги по оплаті "комуналки".Середній розмір монетизувати субсидії в Україні становить 1676 грн в місяць. Йдеться саме про виплати, які українці отримують "живими" грошима.
Пенсіонерам монетизовані субсидії переводять на картки або видають готівкою разом з пенсіями. Тим субсидіантам, які не отримують пенсію, потрібно звернутися в найближчі відділення Ощадбанку.
При цьому, за даними Держстату, в лютому 2019 року середній розмір призначеної субсидії зменшився до 998,6 грн, на 0,7% в порівнянні з лютим 2018 року.
Монетизовані субсидії в Україні отримують 3,5 млн домогосподарств. У державному бюджеті на виплату допомоги по оплаті послуг ЖКГ виділено 58 млрд гривень.
Нагадаємо, що з травня 2018 року по лютий 2019 го відмову в наданні житлових субсидій отримали 480 тис. домогосподарств.
При цьому, за даними Державної служби статистики, за січень-грудень 2018 року субсидії були призначені 6,54 млн домогосподарств з 14,94 млн. Тобто 43,8% сімей. Але до кінця року одержувачів стало набагато менше – всього 4,52 млн домогосподарств.
НБУ: в Україні за підсумками 2018 року збільшилася частка шахрайських операцій з платіжними картами
В Україні за підсумками 2018 року збільшилася частка шахрайських операцій з платіжними картами. Про це 18 березня заявила заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України (НБУ) Ольга Василева в ході "круглого столу" в Києві.
"У 2018 році на 1 млн гривень операцій за платіжними картками 92 гривні припадає на незаконні операції, тоді як у 2017 році – 77 грн. Середній чек по незаконних операціях в 2018 році склав приблизно 2,5 тис. гривень, тоді як у 2017 році – 2,1 тис. гривень", - сказала вона.
За словами Василевої, найбільший відсоток шахрайських операцій припадає на інтернет, а також фішинг з використанням методів соціальної інженерії.
Нагадаємо, що фішинг – це вид інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів.
Раніше в НБУ повідомили, що частка безготівкових операцій за допомогою банківських карток в Україні за підсумками 2018 виросла на 5,8 процентних пункту і склала 45,1% від загального числа грошових операцій.
В Україні подешевшав борщ: як змінилися ціни за зиму
У березні, після зниження цін на "борщовий набір", вартість деяких овочів опустилася до рівня, який був зафіксований на момент закладки цієї продукції на зберігання. Аналітики "Інфо-Шувар" за підсумками моніторингу оптових цін повідомляють: в Україні подешевшав борщ.
Так, в березні серед усіх овочів "борщового набору" росли ціни тільки на білокачанну капусту. З середини лютого по середину березня капуста подорожчала в 1,5 рази і сьогодні є найдорожчою позицією серед інших овочевих складових українського борщу.
Лідером щодо зниження ціни на початку весни стала цибуля. Її середня вартість знизилася на 21% через зростання пропозиції імпорту з Середньої Азії. Імпорт також мав вплив і на ринок буряка і моркви – за місяць ці позиції стали дешевше на 16% і 12% відповідно. Помітно знизилися й ціни на картоплю – вона подешевшала на 20%.
"Сьогодні вартість коренеплодів фактично відповідає цінам середини листопада, коли цю продукцію закладали в сховища з метою заробити на сезонному зростанні ціни. Вартість картоплі в період зберігання виростала на 50%, цибуля дорожчала майже на 100%, а ціни на капусту збільшувалися на 130%" , - відзначають аналітики.
При цьому зараз ціни на деякі коренеплоди виявилися навіть нижче, ніж були рік тому. В середині березня 2019 ціни на буряк і морква були на 30% нижче цін в той же період 2018 року. Зате картопля за рік подорожчала на 30%, а вартість цибулі і капусти виросла в 3,5 рази.
Які купюри в Україні підробляють найчастіше
В Україні за підсумками 2018 року скоротилося кількість вилучених з обігу підроблених банкнот гривні – на один мільйон справжніх банкнот припадало близько 2,5 шт. підроблених, а в 2017-му році – 3,6 шт. В прес-службі Національного банку України (НБУ) розповіли, які купюри підробляють найчастіше.
У минулому році в порівнянні з 2017-м кількість і сума фальшивих банкнот національної валюти зменшилася на 30% і 41% відповідно.
"Ситуація з вилучення підроблених банкнот національної та іноземної валюти в Україні є контрольованою і не має загрозливого характеру. Система захисту національної валюти знаходиться на одному рівні з системами захисту провідних валют світу", - заявив директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко.
За підсумками 2018 року зменшилася кількість підроблених банкнот номіналами:
- 500 і 20 гривень – вдвічі;
- 50 гривень - на 25%.
При цьому зросла кількість вилучених підроблених банкнот номіналами:
- 200 гривень – на 17%;
- 100 гривень – на 13%.
99% вилучених з обігу підроблених банкнот гривні припадали на банкноти чотирьох номіналів:
- 500 гривень (46% від загальної кількості вилучених підробок і 80% від їх загальної суми);
- 100 гривень (27% і 9%);
- 50 гривень (15% і 3%);
- 200 гривень (11% і 8%).
Інші вилучені з обігу фальшиві банкноти номіналами від 1 до 20 гривень склали лише 1%.
"В основному (99%) підроблені банкноти гривні виготовлялися з використанням копіювальної або комп'ютерної техніки, зокрема струменевих і лазерних принтерів. Решта підробок (1%) виготовлені поліграфічним способом. Найчастіше виявлені підроблені банкноти збувалися через каси закладів швидкого харчування, торгівлі і автозаправних станцій", - йдеться в повідомленні регулятора.
Серед вилучених з обігу в 2018 році фальшивих банкнот іноземної валюти переважали:
- долари США (78% від загальної кількості всіх вилучених підроблених банкнот іноземної валюти);
- євро (17%);
- російські рублі (4%);
- швейцарські франки і англійські фунти стерлінгів (1%).
Ринок праці в Україні пожвавився: роботодавці борються за трактористів, студентів і швачок
Весна привела ринок праці в тонус – кількість вакансій зросла на 20% в порівнянні з січнем, каже Юлія Дрожжина, керівник експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу hh.ua. В цілому, роботодавці борються за трактористів, студентів і швачок.
Якщо докладніше, то приріст спостерігався в сферах продажів, маркетингу і реклами, управління персоналом і рекрутингу. Роботодавці активно запрошують на роботу початківців фахівців і студентів. За рік вакансій помітно додалося в сферах "Інформаційні технології", "Бухгалтерія, фінанси підприємства", "Держслужба, НГО", "Медіа" і "Консалтинг". А скоротилося – в рубриках "Рітейл", "Туризм, ресторанний бізнес", "Будівництво та нерухомість".
"У лютому активно запрошували на роботу новачків. Це може бути пов'язано з недавнім врученням дипломів випускникам ряду вузів", – вважає Юлія Дрожжіна. Ажіотаж серед претендентів зафіксували в профгалузях "Транспорт, логістика" і "Адміністративний персонал": "Можливо, завдяки рекламним кампаніям сервісів з доставки", – припускає експерт.
Основний запит на нових фахівців формують роботодавці з великих міст Дніпропетровської, Харківської, Одеської, Львівської областей та Києва.
За словами в. о. голови Держслужби зайнятості Валерія Ярошенка, одна з головних проблем на ринку праці – професійний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили. На ринку дуже не вистачає сантехніків, а система освіти випускає психологів і економістів.
"Один із шляхів подолання дисбалансу – профорієнтаційна робота з молоддю", – говорить Ярошенко.
На сайті Держслужби зайнятості сьогодні понад 75 000 вакансій. З них 1700 для одних тільки швачок (на зарплату в середньому 5000-8000 грн), 655 – для слюсарів-сантехніків (5000-10 000 грн), 900 для трактористів (4500-10 000 грн). І багато висять не перший місяць.