Осінь у розпалі, а офіційна гривня ніяк не хоче знецінюватися. За перший тиждень жовтня, втім, курс долара стрибнув з 24,08 до 24,88 грн, і багато хто заговорив про початок осінньої девальвації. Однак вже на понеділок, 7 жовтня, Нацбанк за підсумками міжбанківських торгів знову змушений був знизити курс до 24,61 грн/долар.
Така нетипова для осені поведінка гривні змушує гадати, що буде далі: чи продовжить зміцнюватися українська валюта, або "схаменеться" і почне слабшати. Серед економістів їсть прихильники і однієї, і іншої точки зору. Хтось вважає, що надлишок доларів в країні (через величезні випуски ОВДП або гроші "заробітчан" – тут думки різняться) не дасть гривні знецінитися, і курс продовжить знижуватися далі. Інші вважають, що вже незабаром побачимо девальвацію, яка, до того ж, буде сильною (фактори називають різні: кон'юнктура ринку, припинення випуску ОВДП та ін.).
Але факт залишається фактом: протягом всього 2019 року гривня демонструвала тренд на зміцнення. Почавши рік з позначки 27,66 грн за долар, до жовтня вона зміцнилася до 24,08 грн, тобто більше ніж на 3,5 грн, або майже на 13%.
Але при цьому статистика і відповідальні чиновники не перестають повторювати: інфляція все ще вище цільових позначок і ніяк не хоче знижуватися. До вересня річна інфляція все ще становила 8,8%, в той час як, за прогнозами Нацбанку, до кінця третього кварталу вона повинна була вже сповільнитися до 7,7%, а до кінця року – до 6,3%.
Українці вже звикли, що в багатьох випадках зростання цін на ті чи інші товари пояснюють подорожчанням долара. Як правило, це стосується імпортних товарів, а й багато українських виробників часто "кивають" на долар (експортних товарів, енергоємних, тих, в яких є імпортна складова тощо.). Але в цьому році долар падає, а ціни при цьому не те що не знижуються, а часто продовжують рости. Причому на деякі товари – досить суттєво. І споживачі дивуються: чому так відбувається? Сайт "Сьогодні" розбирався з цим за допомогою наших експертів.
Найчастіше, відповідаючи на подібні питання, експерти говорять про ризики, які виробники і продавці закладають у вартість товару. У країнах з нестабільною економікою ризики особливо високі, а курс валют, як ми встигли засвоїти за останні кілька років, нестабільний. Що, якщо йому завтра заманеться злетіти?
"Ніхто не може зрозуміти, що буде через деякий час. А у багатьох відстрочка по платежах на 30, 45 днів. Як можна закладати курс 24 грн, якщо ти не розумієш, яким він буде через цей час, а у тебе маржа 20%? Якщо курс підвищиться, ти можеш всю свою прибути втратити тільки через стрибок курсу. А якщо курс стане 28, то ти "влетів" і фактично йдеш з ринку. Бізнес і так навчений за останні роки ризикувати, але ризикує акуратно", – пояснює економічний експерт, глава Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
Як залежать від долара українські овочі?
Здавалося б, сказане вірно для імпортних товарів, ціна на які дійсно безпосередньо пов'язана зі світовими валютами. Але яке, наприклад, ставлення до долара мають українська свинина або українські овочі, ціни на які вже не те що лякають, а відлякують споживачів?
Аналізуючи останні тенденції в вересневому "макроекономічному і монетарному огляді", НБУ констатує: "Темпи зростання цін на сирі продукти харчування продовжували прискорюватися (до 10,9% г/г). Зокрема, більш високими темпами зростали ціни на продукцію тваринництва. Так, суттєво прискорилося зростання цін на молоко, а також яловичину і свинину через скорочення поголів'я та посилення зовнішнього попиту. Крім того, значно сповільнилося здешевлення яєць (до 7,0% г/г). Більш високими темпами зростали ціни на овочі, перш за все за рахунок прискорення зростання цін на картоплю (до 96.1% г/г), обумовленого низьким її врожаєм".
Однак Олексій Дорошенко каже, що на долар орієнтуються і українські виробники, причому практично всі.
"Імпортна складова є практично у всіх товарах, в тому числі вироблених в Україні. У нас немає нічого, що б було прив'язане виключно до нашої країни. Навіть в українській капусті, причому немаленька. Це добриво, бензин і дизпаливо, посівний матеріал, сільськогосподарська техніка тощо. Таких валютних чинників набагато більше, ніж гривневих, у виробництві практично будь-якої продукції", – говорить Олексій Дорошенко.
У споживача така філософія цін могла б знайти розуміння, якби мова йшла про короткочасне зниження курсу. Але, нагадаємо, ревальвація гривні триває практично протягом усього року. І виробники з продавцями все одно "готуються до гіршого"?
Олексій Дорошенко запевняє, що при більш високому курсі ціни росли б набагато швидше.
"Ціни ростуть зараз більш повільними темпами, ніж при незмінному курсі, тим більше при зростаючому. Інфляція знижується. Наприклад, за підсумками 2018 року вона була 9,8%, до цього – 13,6%. Основний фактор, який обумовлює зниження інфляції, – це саме зміцнена гривня", – говорить Олексій Дорошенко.
За прогнозами експерта, за підсумками року інфляція в Україні складе 7-7,3%.
Поки купують – ціни знижуватися не будуть
До якого рівня повинен впасти долар, щоб виробники і продавці вважали ризики досить низькими і знизили ціни на свою продукцію? Експерти кажуть – "не дочекаєтеся".
"Ціни на нашому ринку визначаються внутрішніми факторами ринку значно більше, ніж курсом долара, вартістю виробництва тощо. Той, хто завозить в Україну товари, хоче продати дорожче, ніж купив. Але актуальна ціна на ринку формується попитом і пропозицією. Якщо існує платоспроможний попит на більш високу ціну, навіть якщо хтось завезе дуже дешево, навіщо він буде продавати дуже дешево, якщо є попит? Через конкуренцію, звичайно, ціни можуть знижуватися. Але якщо люди готові купувати за високою ціною, така ціна буде триматися, незалежно від ціни ввезення", – пояснює директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.
При цьому експерт наголошує, що зниження цін на товари взагалі відбувається вкрай рідко (крім сезонної продукції). При будь-якому курсі і за будь-яких, здавалося б, найбільш сприятливих факторів. І це характерно не тільки для нашої країни, але і для будь-якої економіки.
"Ціни взагалі дуже рідко падають. Дефляція – це погано для економіки. Причому коли це явище досить тривале, воно дуже болісне. Уявіть: виробники вклали одну суму, а продати і повернути її не можуть. Відповідно, наступний етап – вони будуть менше виробляти. Здоровий стан економіки – це коли відбувається інфляція, але дуже низька. В економіці є поняття "липких цін". Тобто ціни мають тенденцію до зростання, але не мають тенденції до різких скорочень. І це нормально, це характерно для будь-якої країни. Звичайно, маються на увазі середні ціни, це не означає, що ціни не можуть коливатися", – каже Вероніка Мовчан.
Наочний приклад – ціни на бензин.
"Зверніть увагу, різкі коливання цін на нафту не призводять до різких коливань цін на бензин. У всьому світі, не тільки в Україні. Тому що тут грають роль дуже багато чинників, і зазвичай ціни на сировину (бензин, пшениця тощо) є тільки маленькою частиною загальною вартості продукту, який виробляють з цієї сировини. Ще є вартість транспортування, роботи, логістики, реклами, податків", – пояснює Вероніка Мовчан.
Нагадаємо, новини "Сьогодні" закликають бути уважними при купівлі-продажу валюти в небанківських обмінниках, адже є ризик стати жертвою шахраїв. Про три найпопулярніші схеми обману ми розповіли в сюжеті: